28 вересня 2018 року
Київ
справа №819/2300/17
адміністративне провадження №К/9901/62446/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року
у справі № 819/2300/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
До Верховного Суду 27 вересня 2018 року через канцелярію суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №819/2300/17.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова прийнята 07 червня 2018 року, в той час як касаційна скарга подана 25 вересня 2018 року.
Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване вчасною первинною подачею касаційної скарги та поверненням її через невиконання вимог первинної ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Окрім того, скаржник зазначає, що усуває недоліки касаційної скарги поданої вперше у 10-денний строк з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Проте, з матеріалів касаційного провадження №К/9901/55409/18 вбачається, що ухвалу про залишення касаційної скарги без руху податковим органом отримано 02 серпня 2018 року. Отже, останнім днем подання документів на усунення недоліків касаційної скарги було 13 серпня 2018 року (понеділок). Однак, податковим органом здано на поштове відділення документи на усунення недоліків первинної касаційної скарги лише 22 серпня 2018 року (штрих-код - 4602507780339).
Таким чином, податковим органом пропущено строк встановлений Судом для усунення недоліків касаційної скарги. На момент надходження документів на усунення недоліків касаційної скарги Судом вже було повернуто касаційну скаргу податкового органу.
Окрім того, з матеріалів касаційного провадження №К/9901/55409/18 вбачається, що ухвалу про повернення касаційної скарги, податковим органом отримано 27 серпня 2018 року, оригінал платіжного доручення - 03 вересня 2018 року, а повторну касаційну скаргу подано лише 25 вересня 2018 року.
Податковим органом не наведено обґрунтованих причин пропуску строку на касаційне оскарження в період з 03 вересня 2018 року до 25 вересня 2018 року.
Повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Згідно з частиною 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд-
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі № 819/2300/17 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис) Р.Ф. Ханова
Судді (підпис) І.А.Гончарова
(підпис) Т.М.Шипуліна
Згідно з оригіналом
Помічник судді А.О.Сазонова