Справа № 524/3654/18
Провадження №2/524/1683/18
01.10.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання неповнолітніх дітей,-
17 травня 2018 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 коштів на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини доходу зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дітей відповідного віку.
Вказувала, що перебуває у шлюбних відносинах з відповідачем, відповідач матеріальної допомоги на дітей і сім'ю не надає.
Ухвалою судді від 26 липня 2018 року було відкрито провадження у справі, визначено та залучено сторін у справі, призначено у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання (а.с.16).
Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року було залучено до участі у справі третьою особою - ОСОБА_5 (а.с.28).
28 вересня 208 року позивач повідомила, що не заперечує щодо визначення розміру аліментів в 1/3 частину доходів відповідача на 2-х дітей.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, просили розглянути справу за їх відсутності. Позивач ОСОБА_1 позов просила задовольнити, при цьому не заперечувала, щоб відповідач сплачував аліменти на дітей в розмірі 1/3 частину заробітної плати. Відповідач ОСОБА_2 з позовом погодився частково, не заперечував проти сплати коштів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини доходів.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не прибула з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно засобами рекомендованого поштового зв'язку.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Сторони перебувають у шлюбі з 06 жовтня 2000 року. У шлюбі сторони мають двоє неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Сторони проживають окремо, не ведуть спільне господарство і мають різні бюджети.
Позивач не працює. Відповідач працює на ПрАТ «Кременчукм'ясо» та має стабільний заробіток однак, матеріальної допомоги позивачеві на утримання дитини не надає.
Третя особа ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 3 ст.181 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч. 1 ст.183 частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно ч. 2 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Позивач має право на одержання від відповідача коштів на своє утримання та утримання дитини, а відповідач зобов'язаний надавати таку допомогу.
Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Достатність рівня забезпечення дитини оцінюється виходячи з участі в цьому обох батьків, частка яких є рівноцінною.
Відповідач не надав суду жодних належних і достовірних доказів про відсутність у нього можливості надавати позивачу такої матеріальної допомоги на утримання дитини і позивача.
На підставі встановлених і наведених судом фактів, а також враховуючи матеріальне становище позивача, згоду відповідача з позовом щодо сплати аліментів, недопущення погіршення матеріального становища позивача і малолітньої дитини та одночасно відповідача і третьої особи ОСОБА_5, а також малолітньої дитини відповідача та третьої особи, що мають істотне значення, їх рівні права на одержання від батька матеріальної допомоги, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
При цьому, суд погоджується з розміром аліментів, запропонованого відповідачем, оскільки такий розмір є найбільш сприятним та справедливим як стосовно сторін, так і щодо належного утримання дитини.
Тому, суд, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, рівності обов'язку батьків щодо її утримання, відсутності домовленості сторін щодо розміру аліментів, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача кошти на утримання неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно копії посвідчення серія АА №185510, виданого 17 вересня 2015 року ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до п. 3, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; учасники бойових дій, постраждалі учасники ОСОБА_8, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивач при зверненні з позовом до суду була звільнена від сплати судового збору, а відповідач є учасником бойових дій та також звільняється від сплати судового збору, суд вважає за необхідне згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 704,80 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, суд враховує, що випадків, передбачених статтею 184 Сімейного Кодексу України щодо зменшення відсотку прожиткового мінімуму для дитини не встановлено.
Відповідно п. 7 ч.1 ст. 214, ч. 1 п. 1 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць з метою забезпечення інтересів дитини.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 84, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 218, 367 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 травня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення сум платежу за один місяць виконати негайно.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Третя особа ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області безпосередньо або через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти діб з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: