Справа № 524/10/18
Провадження №2-а/524/178/18
26.09.2018 м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О.., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення,-
І.ВИМОГИ ПОЗИВАЧА
ОСОБА_3 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, в якому просив скасувати постанову серії АР №819329 від 20 листопада 2017 року, а провадження по справі - закрити.
ІІ.ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20.11.2017 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АР №819329 за ч.9 ст.133-1 КУпАП за те, що він 20.11.2017 о 07:45 м.Кременчуці по вул.Ігоря Сердюка, 57 керував транспортним засобом РУТА А0483, номерний знак НОМЕР_1, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, чим порушив вимоги ст.20 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Вважає, дії інспектора поліції протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, так як інспектор не мав прав права зупиняти його транспортний засіб з метою перевірки документів. Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він погано себе почував через інсульт і не в повній мірі все усвідомлював, він не міг надати інспектору усі необхідні документи, які знаходились в транспортному засобі. Зокрема, в автомобілі зберігався подорожній лист № 37, виданий ПП «Союз-Авто-Експрес», з відміткою лікаря, який підтверджує, що медичний огляд в цей день він пройшов. Дана обставина підтверджується спеціальним журналом обов'язкового медичного огляду.
Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, які підтверджують порушення ним ПДР України. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним.
В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1, підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що 20.11.2017 із ОСОБА_3 стався інсульт і на момент зупинки транспортного засобу він перебував у хворобливому стані, не в повній мірі розумів що від нього вимагають працівники поліції, тому не зміг пред'явити документи, які підтверджували проходження ним передрейсового медичного огляду, хоча вони знаходились в автомобілі, що підтверджено актом прийому-передання транспортного засобу. В цей же день, після розгляду справи про адміністративне правопорушення він був госпіталізований до лікарні, де близько місяця перебував на стаціонарному лікуванні.
ІІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач, інспектор роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5, в судове засідання не з'явився, надіслав суду відзив, в якому вказав, що заперечує проти задоволення вимог позивача. Зазначив, що під час патрулювання в м.Кременчуці по вул.Ігоря Сердюка, 57 було виявлено транспортний засіб РУТА А0483, номерний знак НОМЕР_1, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, водій якого не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, чим порушив вимоги ст.20 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за ч.9 ст.133-1 КУпАП. Вказав, що під час розгляду справи водій не повідомляв про погане самопочуття. Вважає, що додані позивачем докази не можуть бути прийняті судом, як належні та допустимі.
Батальйон патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП надіслав суду відзив на позов, в якому зазначив, що нагрудною камерою поліцейського зафіксовано, що під час перевірки у ОСОБА_3 документів, позивачем не надано документів на підтвердження щозмінного передрейсового медичного огляду.
Представник відповідача, ОСОБА_6, проти задоволення позову заперечував. Вказав, що факт не надання водієм ОСОБА_3 документів, які б підтверджували проходження ним передрейсового медичного огляду підтверджується наданим суду відеозаписом, здійсненим нагрудною камерою інспектора.
Вважав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою і винесена з дотриманням вимог КУпАП.
ІV.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20 листопада 2018 року інспектором роти №1 УПП в місті Кременчуці ДПП ОСОБА_4 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АР №819329, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.133-1 КУпАП.
В постанові зазначено, що 20.11.2017 о 07:45 м.Кременчуці по вул.Ігоря Сердюка, 57, ОСОБА_3 керував транспортним засобом РУТА А0483, номерний знак НОМЕР_1, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, чим порушив вимоги ст.20 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
V.НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.20 ЗУ «Про автомобільний транспорт» конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України ( 1166-2010-п ), та забезпечувати: безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі; відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля; запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування; ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів; захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів; збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації; відповідність іншим вимогам законодавства. Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації. Технічні вимоги до обладнання, що встановлюється на таксі, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. До перевезень пасажирів автобусами у нічний час (з двадцять другої до шостої години), крім тих, що використовуються на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, допускаються автобуси, обладнані контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх відповідність вимогам щодо безпеки руху та екологічної безпеки країн, на територію яких передбачено в'їзд, ліцензія на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та/або небезпечних відходів (тільки для транспортних засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні документи, документи стосовно страхування, номерні та розпізнавальні знаки. Причепи та напівпричепи, які використовуються для міжнародних перевезень вантажів, можуть мати реєстраційні документи, номерні та розпізнавальні знаки іншої держави, у якій вони зареєстровані. Конструкція та технічний стан транспортних засобів, які використовуються при виконанні міжнародних перевезень, мають відповідати вимогам законодавства України та іноземної держави, дозвіл на проїзд територією якої одержав власник транспортного засобу. У транспортному засобі, призначеному для міжнародних перевезень небезпечних вантажів, крім документів, що підтверджують їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею, мають бути документи про допущення до перевезень таких вантажів, які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом. У транспортному засобі, призначеному для міжнародних перевезень швидкопсувних вантажів, крім документів, що підтверджують їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею, мають бути документи про допущення до перевезень таких вантажів, які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом. На території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.
В ч.2 ст.30 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до 72 КАС України, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем, батальйоном патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, надано суду диск із відеозаписом, здійсненим нагрудною камерою поліцейського, який був досліджений в судовому засіданні.
На переконання суду, зміст вказаного доказу не дозволяє підтвердити позицію відповідачів про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 погоджувався із тим, що він не має при собі документів, які б підтверджували проходження ним щозмінного передрейсового медичного огляду, оскільки з відеозапису вбачається, що надані позивачем пояснення були не чіткими та неповними.
Виписка з медичної карти стаціонарного хворого №3424 від 15.12.2017, надана позивачем, підтверджує, що 20.11.2017 о 10:10 ОСОБА_3 був госпіталізований в нейрохірургічне відділення з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу; Інсульт-гематома лівої гемісфери з мнестичними розладами; гіпертонічна хвороба ІІІ стадії. Вказане, на думку суду, підтверджує доводи позивача і його представника про те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 перебував у хворобливому стані, не в повній мірі сприймав події, які відбуваються і не зміг надати наявні у нього докази на підтвердження проходження ним передрейсового медичного огляду. Також, судом проаналізовано інші докази, надані позивачем. З копії акту №1 прийому - передачі від 30.11.2017 вбачається, що в транспортному засобі РУТА А0483, номерний знак НОМЕР_1 виявлено дві папки, які в собі містили: тимчасовий реєстраційний талон ДХХ №019051, свідоцтво про реєстрацію СХТ №809107; подорожній лист №37 ПП «Союз-Авто-Експрес» на ОСОБА_3 з відміткою лікаря про проходження медичного огляду. Дані документи у період з 20.11.2017 по 30.11.2017 знаходились у транспортному засобі РУТА А0483, номерний знак НОМЕР_1, який 20 11.2017 року був тимчасово затриманий працівниками поліції та доставлений евакуатором на зберігання на спеціальний охоронюваний майданчик.
На думку суду, вказані докази підтверджують те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 пройшов щозмінний передрейсовий медичний огляд.
Суд також враховує те, що ст.20 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на порушення якої інспектор посилається в оскаржуваній постанові не містить положень про обов'язкове проходження водіями щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів.
Суд відзначає, що інших доказів, які б достеменно підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.133-1 КУпАП матеріали справи не містять.
Згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідачів, а тому з огляду на відсутність доказів вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, та правомірності прийнятого відповідачем рішення, суд вважає, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Відтак, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №819329, винесену 20 листопада 2018 року, інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.133-1 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць