Справа № 2-79/11
Провадження № 4-с/524/44/18
26.09.2018 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Гладкій К.О.
за участю представника скаржника ОСОБА_1, приватного виконавця ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці скаргу ОСОБА_3, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2, -
До суду звернувся з заявою ОСОБА_3 на неправомірні дії приватного виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 з визначення вартості арештованого майна. Просить визнати неправомірними дії приватного виконавця ОСОБА_2 в частині визначення вартості арештованого майна - предмета іпотеки в розмірі 1 254 000 грн. Визнати недійсним результат оцінки арештованого майна - предмета іпотеки, визначений приватним виконавцем ОСОБА_2 на підставі звіту № 518 про незалежну оцінку майна від 14.08.2018 року.
Зазначає, що 12.07.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-1719/2010 року по цивільній справ №2-79/11 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором №07/13/07-Склв від 25.07.2007 року у сумі 2 311 805, 65 грн., 1700 грн. судового збору та 120,00 грн витрат на ІТЗ розгляду справи. 24.07.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на предмет іпотеки, а саме нежитлове приміщення вбудовано - прибудованого магазину непродовольчих товарів та сервісного центру, загальною площею 319, 2 кв.м., що знаходиться а адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3
08.08.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості арештованого майна (предмета іпотеки).
Відповідно до звіту № 518 від 14.08.2018 року про незалежну оцінку майна, ймовірна ринкова вартість вбудовано - прибудованого нежитлового приміщення (магазину), загальною площею 319, 2 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 станом на 14.08.2018 року складає 1 254 000 грн без ПДВ.
Не згоден із розміром вартості арештованого майна (предмета іпотеки), визначеним приватним виконавцем ОСОБА_2 на підставі Звіту №518 від 14.08.2018 року, вважає вартість заниженою, такою, що не відповідає ринковій вартості даного майна, а дїї приватного виконавця з визначення вартості арештованого майна неправомірними.
На підтвердження не відповідності ринкової вартості арештованого майна надає висновок Харківського НДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса ринкова вартість нежитлового приміщення, загальною площею 319, 2 кв.м., розташованого за адресою : АДРЕСА_1 станом на 20.08.2018 року складає 2 200 660 грн. без ПДВ, що на 946 660 грн вище від вартості, визначеної приватним виконавцем.
Відповідно до рецензії на звіт №519 про незалежну оцінку майна, виконану 20.08.2018 року оцінювачем Наливайко В.С. звіт про оцінку майна, що рецензується, класифікується за такою ознакою: звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Зазначає, що у звіті відсутній детальний аналіз ринку подібної нерухомості. Аналоги продаж вибрані для розрахунків не відповідають місцезнаходженню та функціональному призначенню суб'єкту оцінки.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 вимоги підтримує, посилаючись на обставини викладені в скарзі, просить задовольнити. Зазначає, що постанова приватного виконавця ОСОБА_2 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_6 для участі у виконавчому провадженні не оскаржувалась.
Приватний виконавець ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні скарги. Зазначає, що скаржником не зазначено, які саме неправомірні дії ним допущені.
Скаржник ОСОБА_3 у судове засідання не прибув.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився.
Суд вислухавши пояснення представника скаржника та приватного виконавця, дослідивши матеріли справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статей 1,3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому випадку порушених прав стягувача, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України державний виконавець зобов'язаний діяти виключно у спосіб, передбачений законом.
Згідно статті 447 ЦПК України та ст.74 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, що відповідає поданий скарзі та свідчить про належність скаржника.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-1719/2010 року по цивільній справі №2-79/11 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором №07/13/07-Склв від 25.07.2007 року у сумі 2 311 805, 65 грн., 1700 грн. судового збору та 120,00 грн витрат на ІТЗ розгляду справи
12.07.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
24.07.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-1719/2010 року по цивільній справі №2-79/11 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором №07/13/07-Склв від 25.07.2007 року у сумі 2 311 805, 65 грн., 1700 грн. судового збору та 120,00 грн витрат на ІТЗ розгляду справи. Цього ж дня, приватним виконавцем ОСОБА_2, винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на предмет іпотеки, а саме нежитлове приміщення вбудовано - прибудованого магазину непродовольчих товарів та сервісного центру, загальною площею 319, 2 кв.м., що знаходиться а адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3
08.08.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості арештованого майна (предмета іпотеки).
Відповідно до звіту № 518 від 14.08.2018 року про незалежну оцінку майна, ймовірна ринкова вартість вбудовано - прибудованого нежитлового приміщення (магазину), загально. Площею 319, 2 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 станом на 14.08.2018 року складає 1 254 000 грн без ПДВ.
14.08.2018 року приватний виконавець ОСОБА_2 направив на адресу боржника ОСОБА_3 повідомлення про визначення вартості арештованого майна боржника, за вихідним номером 1754 від 14.08.2018 року, у якому приватний виконавець ОСОБА_2 повідомляє боржника - ОСОБА_3. що ринкова вартість нежитлового приміщення, загальною площею 319,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 1 254 000 грн. без ПДВ.
Згідно статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
З аналізу ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» та п.24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», із змінами та доповненнями, вбачається, що учасники виконавчого провадження, яким у даній справі є, у тому числі і заявник, має право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12липня 2001року (далі Закон №2658-ІІІ).
Згідно із ч.4 ст.3 Закону №2658-ІІІ, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку і майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини 1 першої статті 10 і частини 1 статті 11 Закону № 2658-ІІІ).
Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-ІІІ).
Статтею 32 Закону №2658-ІІІ, передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. Так частиною 2 даної статті визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Отже, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Відповідно до правового висновку зробленого в постанові Верховного Суду у справі № 914/881/17 від 13.03.2018 року зазначено наступне.Системний аналіз ч.4 ст.3, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ч.1 ст.12, ст.32, ст.33 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначенихзакономі встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Тому, розгляд справи у спорі про визнання недійсним звіту про оцінку майна не може розглядатися ні в господарському суді ні у порядку іншого (ніж господарське) судочинство.
Таким чином за змістом статей 12,33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.
Зі змісту скарги вбачається, що скаржник не згоден із звітом про оцінку майна, однак, матеріали справи не містять доказів або зазначення на їх існування, які б свідчили про звернення заявника по даній скарзі ОСОБА_3 (боржника за виконавчим провадженням) до виконавця з відповідними заявами про незгоду з результатами визначення вартості майна зазначеного у даному звіті, у тому числі і про неналежне виконання субєктом оціночної діяльності своїх обовязків, зокрема щодо не огляду оцінювачем майна, яке було оцінено, про недостовірність та необєктивність, проведеної оцінки вартості майна боржника або інших доказів які б свідчили про зазначене.
Зазначаючи на порушення прав боржника які він просить відновити скаржник не конкретизує у чому саме полягає неправомірність дій приватного виконавця, якими порушено його права, та які саме права порушено, при цьому, питання про визнання незаконною та скасування постанови від 08.08.2018 року про призначення субєкта оціночної діяльності суду не ставиться.
Оцінюючі доводи скарги щодо дій приватного виконавця у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», суд відзначає, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням ч.ч.1-3, 5 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, приватним виконавцем ОСОБА_2 правомірно залучено до участі у виконавчому провадженні з метою проведення оцінки нерухомого майна - суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Також, своєчасно, у строки визначені ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», направлені повідомлення сторонам виконавчого провадження про вартість майна.
Суд, також враховує, що у своїй діяльності суб'єкта оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не міг впливати на порядок проведення оцінки майна.
Суду не зазначено ані у скарзі, ані у судовому засіданні щодо визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторін виконавчого провадження.
З огляду на зазначене, у виконавця наявні законні підстави для визначення вартості майна боржника виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з залученням суб»єкта оціночної діяльності - суб»єкта господарювання для оцінки майна.
Боржник, як учасник виконавчого провадження, мав право заявити клопотання про проведення повторної оцінки майна, з наданням відповідного висновку за №1424, замовленого ним для визначення ринкової вартості майна. За таких обставин відсутні підстави для визнання недійсним результату оцінки арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки, визначений приватний виконавцем ОСОБА_2 на підставі Звіту №518 про незалежну оцінку майна від 14.08.2018 року.
Згідно ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
В той же час, відповідно до положень ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_3, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_2 відмовити
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Предоляк