26 вересня 2018 року
справа № 804/3702/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.
перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №804/3702/17 за позовом Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року адміністративний позов Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” задоволено.
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу було повернуто.
03 липня 2018 року Офіс великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС подав повторно апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту складання повного рішення суду або з моменту проголошення судового рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Для встановлення поважності підстав пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов'язано надати до суду апеляційної докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою суду від 20.07.2018 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Згідно відомостей відстеження поштових відправлень, розміщених на офіційному сайті «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор 4900065602151), заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 11.09.2018 року.
Разом з апеляційною скаргою заявлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник вказує те, що звертаючись раніше з апеляційною скаргою був розгляд питання щодо виділення коштів.
В обґрунтування клопотання апелянтом повторно зазначено про те, що строк звернення з апеляційною скаргою пропущено з поважних причин, оскільки Офіс великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, на час звернення з первинною апеляційною скаргою, у зв'язку з відсутністю фінансування не мала можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Колегія суддів щодо поновлення строків звернення з апеляційною скаргою вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, обставини, на які посилається відповідач є суб'єктивними та пов'язані з неналежною організацією роботи суб'єкта владних повноважень.
Також судом апеляційної інстанції враховується позиція, викладена у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії», відповідно до якої Суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
Також у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Отже, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, обґрунтовано не визнана судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Європейський Суд з прав людини у п. 40 та у п. 41 справи «Пономарьов проти України» зазначив, що «… якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Колегія суддів зауважує, скаржником повторно апеляційна скарга була подана з великим проміжком часу, не одразу після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 298, ст. 299 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №804/3702/17.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник