79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" вересня 2018 р. Справа №909/480/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Данко Л.С.
ОСОБА_1
при секретарі Кобзар О.В.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3;
від третьої особи: ОСОБА_4І;
розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ, вих. № 880/11.1-05/14в від 29.08.2018 року
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2018 року (головуючий суддя- Шіляк М.А., судді Грица Ю.І., Малєєва О.В., місце проголошення- м. Івано-Франківськ)
у справі №909/480/15
за позовом: Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Розважально відпочинковий центр ,,Гаразд”, м.Івано-Франківськ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
про: розірвання договору оренди землі № 79 на земельну ділянку загальною площею 4,0000 га по Південному бульвару в м. Івано-Франківську для будівництва розважально-відпочинкового центру, зареєстрованого у Івано-Франківській філії центру ДЗК при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.03.2011 № 261010004000032 та додаткової угоди по договору оренди землі від 21.03.2014 та повернення земельної ділянки площею 4,0000 га на Південному бульварі в м. Івано-Франківську власнику Івано-Франківській міській раді
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд"
до відповідача: Івано-Франківської міської ради
за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
про: усунення Товариству з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" в користуванні земельною ділянкою площею 4,0000 га по Південному бульвару в м. Івано-Франківську згідно умов договору оренди землі № 79 від 14.03.2011 за цільовим призначенням та зобов'язання Івано-Франківську міську раду на виконання п. 28 Договору оренди землі, вчинити дії, направлені на внесення змін до Генерального плану міста Івано-Франківська, щодо земельної ділянки площею 4,0000 га по вул. Південний бульвар, в частині приведення його у відповідність до даних державного земельного кадастру,
рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2015 (головуюча суддя Шіляк М.А., судді Деделюк Б.В., Калашник В.О.) в первісному позові Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд", за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про розірвання договору оренди землі № 79 на земельну ділянку загальною площею 4,0000 га по Південному бульвару в м. Івано-Франківську для будівництва розважально-відпочинкового центру, зареєстрованого у Івано-Франківській філії центру ДЗК при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.03.2011 № 261010004000032, та додаткової угоди по договору оренди землі від 21.03.2014 та повернення земельної ділянки площею 4,0000 га на Південному бульварі в м. Івано-Франківську власнику Івано-Франківській міській раді відмовлено. В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" до Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення Товариству з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" в користуванні земельною ділянкою площею 4,0000 га по Південному бульвару в м. Івано-Франківську згідно умов договору оренди землі № 79 від 14.03.2011 за цільовим призначенням та зобов'язання Івано-Франківську міську раду на виконання п. 28 Договору оренди землі вчинити дії, направлені на внесення змін до Генерального плану міста Івано-Франківська, щодо земельної ділянки площею 4,0000 га по вул. Південний бульвар в частині приведення його у відповідність до даних державного земельного кадастру відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 вищезазначене рішення в частині відмови у зустрічному позові скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" до Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 4,0000 га по Південному бульвару в м. Івано-Франківськ згідно умов договору оренди землі № 79 від 14.03.2011 за цільовим призначенням та зобов'язання до вчинення дій - задоволено частково. Пунктом 4 резолютивної частини постанови вирішено - усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Розважально-відпочинковий центр "Гаразд" в користуванні земельною ділянкою площею 4,0000 га по Південному бульвару в м. Івано-Франківську згідно умов договору оренди землі № 79 від 14.03.2011 за цільовим призначенням та зобов'язати Івано-Франківську міську раду як Орендодавця розглянути питання щодо внесення змін до Генерального плану міста Івано-Франківська відносно земельної ділянки площею 4,0000 га по вул. Південний бульвар. В решті - рішення суду залишено без змін.
До Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Івано-Франківської міської ради (вих. № 849/11.1-05/14в від 13.08.2018; вх. № 11997/18 від 13.08.2018) про виправлення помилки в виконавчому документі в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України. Одночасно із поданою заявою заявник просить до розгляду даної заяви постановити ухвалу про зупинення виконання за наказом Господарського суду Івано-Франківської області № 508 від 25.07.2018.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2018 року у справі № 909/480/15 у задоволенні заяви Івано-Франківської міської ради (вих.№ 849/11.1-05/14в від 13.08.2018; вх. № 11997/18 від 13.08.2018) про виправлення помилки в виконавчому документі у справі та зупинення виконавчого провадження - відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ні нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній на момент набрання рішенням законної сили, ні нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на даний момент (на час видачі наказу), не визначалося, не встановлювалося, не обмежувалося право позивача, на отримання наказу господарського суду, будь-якими присічними строками. Закон ні в тій, ні в теперішній редакції, не визначав для стягувача строків, на подачу заяви про отримання виконавчого документу і не визначав для суду строків, у які такий виконавчий документ мав бути виданий. Єдиною обставиною, з якою законодавець пов'язував і пов'язує право суду видати виконавчий документ (чи то право стягувача звернутися за його отриманням) - це набрання рішенням законної сили. Визначення строку пред'явлення наказу до виконання є правиильним і з огляду на те, що відповідно до ч. 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Отже, місцевий господарський суд, прийшов до висновку, що помилки при оформлені наказу від 25.07.2018 № 508 судом допущено не було, відповідно, підстави для задоволення заяви про виправлення помилки в виконавчому документі та зупинення виконавчого провадження відсутні.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2018р. у справі № 909/480/15, відповідач за зустрічним позовом, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, до розгляду апеляційної скарги постановити ухвалу про зупинення виконання наказу Господарського судувано-Франківської області №508 від 25.07.2018 р., та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2018р. у справі №909/480/15 скасувати та постановити нове рішення, яким виправити помилки в наказі Господарського суду № 508 від 25.07.2018р. в частині строку пред'явлення наказу до виконання, а саме: зазначивши строк пред'явлення до виконання з 08.12.2015 р. по 08.12.2016р.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що Господарським судом Івано-Франківської області до даних правовідносин при видачі наказу № 508 від 25.07.2018р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015р. по справі №909/480/15 необхідно було застосувати положення норм ЗУ «Про виконавче провадження» та Господарсько-процесуального кодексу України, які діяли на момент набрання рішенням законної сили і де строк звернення наказу до виконання необхідно було зазначити один рік, оскільки дані накази були видані позивачу у період дії норми Закону, що діяв на той час. Проте, всупереч зазначеним нормам законодавства, при винесенні оскаржуваної Ухвали та відмові Івано-Франківській міській раді в задоволені заяви про виправлення помилки, суд послався на ч. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши зокрема, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Крім того, позивач отримав наказ по примусовому виконанню рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2015р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015р. по справі № 909/480/15, строк пред'явлення, яких до виконання минув 08.12.2016р. Також, позивач не скористався правом згідно ст. 116 ГПК України (в редакції чинній на момент набрання рішенням законної сили) та не звертався в період 08.12.2015р. по 08.12.2016р. за отриманням наказу про зобов'язання Івано-Франківську міську раду як орендодавця розглянути питання щодо внесення змін до Генерального плану міста Івано-Франківська відносно земельної ділянки площею 4, 000 га по вул.. Південний бульвар. Отже, даний факт вказує на те, що строк за зверненням та отриманням виконавчого документу з урахуванням діючого на той момент законодавства у позивача за зустрічним позовом минув 08.12.2016 р.
Від позивача за зустрічним позовом, на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н, б/д (18.09.2018 вх. № 01-04/5311/18), в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Івано-Франківської міської ради, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківського суду залишити без змін з урахуванням наступного:
Позиція Івано-Франківської міської ради, стосовно того, що ТзОВ «РВЦ «Гаразд» не скористалося своїм правом визначеним ст. 116 ГПК України (в редакції чинній на момент вступу рішення в закону силу) в 2015 році на отримання наказу і не пред'явило даний наказ в період з 08.12.2015 року по 08 грудня 2016 року, не ґрунтується на положеннях закону ні в редакції чинній на момент вступу рішення в законну силу ні в редакції чинній на даний час. Закон, жодним чином не обмежував в праві подати заяву на видачу Наказу і в 2018 році (після набрання законної сили) і таким правом ТОВ «РВЦ «Гаразд» скористалося. видача Господарським судом Івано-Франківської області наказу № 508 із зазначенням в ньому термінів пред'явлення його до виконання протягом трьох років, а саме з наступного дня після набрання рішенням законної сили і до 08.12.2018, повністю відповідає закону, і жодної помилки в такому наказі немає.
02.06.2016 в закону силу вступила нова редакція Закону України "Про виконавче провадження". Це за півроку з моменту вступу рішення в законну силу, по якому було видано наказ, який міська рада вважає помилковим. Згідно ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 (час коли за логікою міської ради, наказ повинен був бути пред'явлений до виконання), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. А у відповідності до ч. 4 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тобто в три річні строки. Таким чином, навіть, якби стягувач - ТОВ "РВЦ "Гаразд" отримав наказ суду в 2015 чи 2016 році, то строк пред'явлення його до виконання законом був визначений 3 роки, тобто до 08.12.2018, як і визначено наказом № 508. Щодо прохання Івано-Франківської міської ради про зупинення виконання даного рішення суду до вирішення заяви про виправлення помилки є повністю безпідставним, і таким, що не може бути задоволеним, виходячи з наступного.
Як вже було зазначено вище, зазначення дати пред'явлення виконавчого документу до виконання, не знімає обов'язку міської ради виконувати рішення суду яке вступило в законну силу, оскільки незалежно від дати, вказаної в наказі, строків його пред'явлення до виконання згідно із вищевказаними нормами законів 3 роки, тобто до 08.12.2018. В цей строк, такий наказ був пред'явлений, і в Івано-Франківської міської ради є обов'язок його виконати. Окрім того, ТОВ "РВЦ "Гаразд" посилається на практику Європейського суду з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується в Україні. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91, в п. 40 зазначається, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Що стосується обов'язковості судових рішень, то варто нагадати, що ЄСПЛ було постановлене "пілотне" рішення у справі "ОСОБА_6 проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009, заява № 40450/04. Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Суд зауважує, що одне з перших таких рішень, яке було винесено в 2004 році, ґрунтувалося на фактах, подібних до фактів у цій справі (див. рішення у справі ОСОБА_3). Отже, обов'язковість виконання судового рішення, є гарантією і основним принципом захищеного Конвенцією права на доступ до правосуддя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018 р. справу №909/480/15 призначено судді-доповідачу ОСОБА_7 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Данко Л.С. та Желіку М.Б..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 року, було відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 18.09.2018 року.
Ухвалою суду від 18.09.2018 року розгляд справи відкладався на 24.09.2018 року, з мотивів наведених у ній.
Розпорядженням керівника апарату суду від 24.09.2018 року №658 справу №909/480/15 було призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Желіка М.Б..
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів судову справу №909/480/15 від 24.09.2018 року, розприділили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_1.
Згідно ч.1 статті 222 ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео-та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відводів складу суду та секретаря судового засідання у порядку статей 35,37 ГПК України не заявлялось.
В судове засідання прибули представники сторін, які надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши доводи апеляційних скарг та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом, на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 по справі № 909/480/15, яка набрала законної сили 07.12.2015, за заявою ТОв "РВЦ "Гаразд" як особи, в інтересах якої було прийнято вищезазначене рішення суду, Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ від 25.07.2018 № 508 у справі № 909/480/15, який стягувачем було пред'явлено до примусового виконання.
Відділом примусового виконання ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження за вказаним наказом.
Ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент набрання рішенням законної сили), було передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувану чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувану рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У відповідності до п. 19.1. Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній на даний час (на час видачі наказу), передбачено, що оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частини 1 та 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в такій редакції набрали законної сили 05.10.2016 р.
Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній на момент набрання рішенням законної сили, нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції,. чинній на даний момент (на час видачі наказу), не визначалося, не встановлювалося, не обмежувалося право позивача, на отримання наказу господарського суду, будь-якими присічними строками.
Отже, нормами законодавства, не визначено для стягувача строків, на подачу заяви про отримання виконавчого документу і не визначав для суду строків, у які такий виконавчий документ мав бути виданий. Крім того, обставиною з якою законодавець пов'язував і пов'язує право суду видати виконавчий документ (чи то право стягувача звернутися за його отриманням) є набрання рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, а саме строком у три роки. Тому, визначення строку пред'явлення є правильним.
Враховуючи вищенаведене, підстави для задоволення заяви про виправлення помилки в виконавчому документі та зупинення виконавчого провадження відсутні.
Зазначені висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами процесуального та матеріального права, які судом правильно застосовані, а доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.
Керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 281, 283, 284, 285 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.2018 року в справі за номером 909/480/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ, вих. № 880/11.1-05/14в від 29.08.2018 року - без задоволення.
2.Судові витрати покласти на скаржника.
3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.10.2018 року.
Головуючий суддя Костів Т.С.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Орищин Г.В.