"18" вересня 2018 р.справа №215/1175/16-а
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 липня 2017 р. у справі №215/1175/16-а
за позовом ОСОБА_1
до держави Україна
про визнання дій протиправними і про зобов'язання вчинити дію,-
встановив:
Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 липня 2017 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1.
Копію ухвали від 19.07.2017 року ОСОБА_1 отримав 28.07.2017 року.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, скаржник 28.07.2017 року оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та запропоновано йому протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати належні докази на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути: довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання апеляційної скарги (28 липня 2017 року);
- надати суду належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року апеляційну скаргу на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2017 року повернуто скаржнику.
04.12.2017 року скаржник вдруге оскаржив ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2017 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції із зазначенням поважності причин пропуску строку;
- належні докази на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання апеляційної скарги (04 грудня 2017 року);
- належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 року апеляційну скаргу на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2017 року повернуто скаржнику.
07.09.2018 року скаржник втретє оскаржив ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2017 року в апеляційному порядку.
До апеляційної скарги скаржник додав заяву від 07.09.2018 року, в якій, зокрема просить поновити строк звернення до суду. У заяві скаржник зазначає, що 06.09.2018 року одержав ухвалу суду від 13.03.2018 р. про повернення скарги у справі №215\1175\16-а. Доказ отримання ухвали залишився в матеріалах справи, який йому не надають. Копія ухвали про відкриття провадження в суді першої інстанції невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, тому відповідно до ч. 2, 3 ст. 295 КАС України скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги і не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей та забезпечити право на апеляційне оскарження. Для забезпечення виконання розумного строку суддя встановив процесуальний строк, але не гарантував і не забезпечив належного ознайомлення з ухвалою, тому скаржник не знав про набрання законної сили судовим рішенням. З вказаних причин скаржник не мав фізичної можливості вчасно оскаржити ухвалу суду, оскільки не знав про набрання законної сили судовим рішенням, а також часто хворів. Особи судових установ не сприяють вчасному ознайомленню з ухвалами суду, тому, на думку скаржника, є поважними зазначені причини пропуску строку звернення до суду відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Конверт з поштовим штемпелем про направлення скаржнику ухвали не є доказом, що скаржник її отримав у зазначений термін.
Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Частиною 3 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену ухвалу постановлено без участі сторін 19.07.2017 року. Копію ухвали отримано скаржником 28.07.2017 р. Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 07.09.2018 року, тобто після спливу строку, встановленого ч.3 ст.186 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
З матеріалів справи вбачається. що ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року та від 13.03.2018 року набрали законної сили та в касаційному порядку не скасовані.
Отже, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений ч. 3 ст. 186 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, строк надіслати до суду належним чином оформлену апеляційну скаргу.
Відповідно до пп. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
В апеляційній скарзі скаржник не вказав дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст.298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 липня 2017 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтею 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 липня 2017 р. у справі №215/1175/16-а залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати:
- інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 липня 2017 р.;
- дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко