Іменем України
25 вересня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/499/18
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Цимбал-Нарожної М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/499/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь»
просп. Московський,247Б, м. Харків, 61200
до відповідача: Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор»
Відкритого акціонерного товариства
«Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
вул. Київська,17, м. Чернігів,14005
про визнання договору відповідального зберігання припиненим
За участю:
представника позивача: ОСОБА_1 довіреність №б/н від 26.09.2018;
представника відповідача: ОСОБА_2 довіреність №10/01/18-1 від 10.01.2018;
Описова частина.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь», звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» про визнання договору відповідального зберігання № 14/12 від 14.12.2015 припиненим.
Доводи позивача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зобов'язання по договору відповідального зберігання № 14/12 від 14.12.2015 припинились у зв'язку з укладенням між сторонами договору купівлі-продажу №03-16/1 від 22.02.2016 (припинення зобов'язань у зв'язку з новацією).
Крім того, представник позивача в своїх поясненнях зазначив, що в Договорах сторони та предмет є одні й ті самі та послався на пункт 11.1 Договору купівлі-продажу, який, на його думку, вказує на одну з характерних ознак новації, а саме на те, що попередні зобов'язання за Договором №14/12 припинили свої дію.
Заперечення відповідача.
Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі та зазначає, що договір відповідального зберігання №14/12 від 14.12.2015 та договір купівлі-продажу №03-16/1 від 22.02.2016 є двома самостійними зобов'язаннями. Крім того, в даному випадку відсутні характерні ознаки новації, а саме предметом зобов'язань є різні речі:
за договором відповідального зберігання №14/12 від 14.12.2015 - це щебінь і геотекстиль, а за договором купівлі-продажу №03-16/1 від 22.02.2016 - це лише щебінь.
Крім того, відповідач посилається на лист позивача за №240 від 01.09.2016, відповідно до якого останнім 01.09.2016 створена комісія на повернення майна з відповідального зберігання за Договором 14/12, що підтверджує факт існування зобов'язань за Договором відповідального зберігання №14/12 після укладення Договору купівлі- продажу №03-16/1.
Ухвалою суду від 19.07.2018 відкрито провадження у справі № 927/499/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.08.2018. Також встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду та одночасно - позивачу відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Позивач та відповідач належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді.
13.09.2018 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив дату розгляду справи по суті.
25.09.2018 суд розпочав розгляд справи по суті.
25.09.2018 представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої останній просить визнати зобов'язання щодо зберігання майна згідно з Договором №14/12, укладеного 14.12.2015 між ТОВ «Будцентр Витязь» та ДП «Чернігівський аблавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», припиненими.
Відповідно до ст.169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань; заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі; заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивачем подано заяву після закриття підготовчого засідання, суд залишає вказану заяву без розгляду.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов'язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав (у тому числі з метою уникнення затягування судового процесу), у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів і доказів, оскільки несвоєчасне подання відповідних матеріалів найчастіше пояснюється не дійсно поважними причинами, а лише неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення згідно зі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи.
14.12.2015 між ДП "Чернігівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (депонент, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (виконавець, позивач по справі) було укладено договір №14/12 відповідального зберігання (далі - Договір №14/12), відповідно до умов якого депонент передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання майно (матеріали, речі) визначені (вказані) в актах прийому-передачі підписаних між сторонами на виконання умов цього договору. Депонент передає майно виконавцю згідно до актів прийому-передачі, які є невід'ємною частиною цього договору. Строк зберігання визначається сторонами з моменту отримання майна виконавцем, та до моменту його фактичного повернення депоненту, або сплати його вартості, яка визначається на підставі видаткових накладних виставлених депонентом.
Відповідно до п. 6.1., 6.3. Договору №14/12, цей договір вступає в силу і набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Ніякі зміни в договорі не можуть бути внесені без письмової згоди, завірені печатками і підписами уповноважених представників обох сторін.
На виконання умов Договору №14/12 сторонами підписано:
- акт №1 прийому-передачі до Договору №14/12 від 14.12.2015, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання щебінь фракції 40-70 в кількості 3060,1м.куб.;
- акт №2 прийому-передачі до Договору №14/12 від 14.12.2015, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання щебінь фракції 40-70 в кількості 1170 м.куб.;
- акт №3 прийому-передачі до Договору №14/12 від 14.12.2015, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання щебінь фракції 40-70 в кількості 1271,8м.куб.
- акт №4 прийому-передачі до Договору №14/12 від 08.04.2016, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання геотекстиль в кількості 208 рулонів загальною площею 32 085кв.м.
- акт №5 прийому-передачі до Договору №14/12 від 27.07.2016, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання геотекстиль в кількості 310 рулонів загальною площею 48050кв.м.
22.02.2016 між ДП "Чернігівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (продавець, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (покупець, позивач по справі) було укладено договір №03-16/1 (далі - Договір №03-16/1), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: геотекстиль та щебінь (фракції 40/70), в кількості та по цінам викладеним у видаткових накладних та рахунках-фактурах, що видаються Продавцем.
Відповідно до частини 3 Договору, сторони передбачили умови та строки передачі товару, відповідно до яких на поставку кожної партії товару покупець надає Продавцю заявку, де вказується найменування, асортимент, кількість товару, а також реквізити та адреса одержувача.
Відповідно до пункту 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього Договору.
На виконання Договору №03-16/1 відповідачем передано, а Позивачем прийнято:
- щебінь фракції 40/70 в кількості 1170 куб.м на суму 292663,80грн на підставі видаткової накладної №01-0000002 від 01.04.2016;
- щебінь фракції 40/70 в кількості 1271,80 куб.м на суму 318128,05грн на підставі видаткової накладної №01-0000003 від 01.04.2016;
- щебінь фракції 40/70 в кількості 3060,100 куб.м на суму 765453,42 грн на підставі видаткової накладної №01-0000001 від 01.04.2016;
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 7 ст.179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Порядок укладення господарських договорів регулюється ст. 179-181 ГК України та ст. 638-647 ЦК України.
Зокрема, ч. 1,2 ст. 181 ГК України визначено: господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У відповідності до ч.1,2,3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Аналогічні норми щодо порядку укладення договорів визначені і ст.638-639 ЦК України.
Свої доводи позивач обґрунтовує з посиланням на ст.604 ЦК України.
Відповідно до вказаної норми, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом; новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Позивач стверджує, що в даному випадку відбулась новація, тобто починаючи з 22.02.2016 зобов'язання за Договором №14/12 були припинені у зв'язку з укладенням Договору №03-16/1.
Так, під час домовленості сторін про новацію повинні застосовуватися вимоги закону щодо форми правочинів, передбачені для договорів даного виду, а за відсутності таких - загальні правила статей 205-210 ЦК України. Крім того, у випадку, коли оновлюється договірне зобов'язання, домовленість про новацію має відповідати вимогам, які висуваються до форми договору, внаслідок якого відбулось первісне зобов'язання.
Особливість договору новації полягає в тому, що він повинен містити застереження про те, що цей договір покликаний установити нове зобов'язання замість уже наявного. Отже, як і будь-який інший договір, договір новації для того, аби вважатися укладеним, повинен містити усі істотні умови нового договору. Але окрім того, у договорі новації сторони повинні виявити свій намір стосовно того, що нове зобов'язання має бути установлене замість уже наявного, при цьому чітко і однозначно ідентифікувати наявне зобов'язання, яке має бути припинене внаслідок укладення договору новації.
При новації боржник приймає на себе нове зобов'язання тому і тільки тому, що він був зобов'язаний до моменту новації.
Будь-які застереження в Договорі №03-16/1 про той факт, що у зв'язку з виникненням нових зобов'язань за Договором №03-16/1припиняються зобов'язання за Договором №14/12 відсутні. Відсутні також будь-які інші Додаткові угоди, тощо, що підтверджують зазначену обставину.
Суд не приймає посилання Позивача на пункт 11.1 Договору №03-16/1, оскільки у вказаному пункті сторони передбачили, що всі попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.
Зазначений пункт Договору №03-16/1 не містить посилань на зобов'язання за Договором №14/12.
Отже, Позивачем не надано доказів досягнення домовленості між сторонами щодо припинення в повному обсязі первісного зобов'язання за Договором №14/12 з моменту вступу в силу нового за Договором №03-16/1.
Крім того, посилаючись на поставки щебеню по Договору №03-16/1, Позивачем не зазначено, яким чином припинені зобов'язання по Договору №14/12 щодо відповідального зберігання геотекстилю, переданого за актами №4 прийому-передачі до Договору №14/12 від 08.04.2016 в кількості 208 рулонів загальною площею 32 085 кв.м. та актом №5 прийому-передачі до Договору №14/12 від 27.07.2016 в кількості 310 рулонів загальною площею 48050 кв.м.
З поданих Позивачем документів та матеріалів вбачається, що між Позивачем та Відповідачем укладено дві самостійні угоди, а отже, підстави вважати припиненим зобов'язання ТОВ «Будцентр Витязь» за Договором №14/12 з наведених мотивів відсутні.
Суд також звертає увагу позивача на наступне. Стаття 604 ЦК України передбачає припинення зобов'язань, проте як позивач заявив вимогу про припинення Договору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судовий збір покладається на Позивача.
Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь», код ЄДРПОУ 22633480 до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 32016315 про визнання договору відповідального зберігання припиненим відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 01.10.2018
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна