ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 вересня 2018 року № 826/3383/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до треті особиРегіонального сервісного центру МВС в м. Києві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: зобов'язати регіональний сервісний центр в м. Києві МВС у м. Києві реалізувати його законне право на перереєстрацію автомобіля Mersedes-Benz моделі E220, номерний знак НОМЕР_1 на ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 20.03.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання 17.07.2017 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 17.07.2017 р. розгляд справи відкладено до 14.08.2017 р.
Відповідно до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 14.08.2017 р. розгляд справи відкладено до 16.10.2017 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. на лікарняному.
Згідно Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 17.07.2017 р. розгляд справи відкладено до 27.11.2017 р., у зв'язку з тим, що судове засідання помилково призначено на вихідний день.
В судовому засіданні 27.11.2017 р., Судом прийнято рішення про залучення третіх осіб без самостійних вимог на стороні Відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відкладено розгляд справи до 22.01.2018 р.
Так, в судовому засіданні 22.01.2017 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 26.02.2018 р.
В судовому засіданні 26.02.2018 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 17.04.2018 р. та витребування додаткових документів.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що при зверненні до Відповідача із заявою щодо перереєстрації автомобіля йому стало відомо про незаконну перереєстрацію транспортного засобу Mersedes-Benz моделі E220, номерний знак НОМЕР_1 на іншу особу.
Під час розгляду справи Позивач та представник Позивача позовні вимоги підтримали повністю.
Представник Відповідача проти позову заперечував з підстав того, що Позивачем не надано доказів того, що у ВРЕВ-8 УДАІ УМВС України в м. Києві проведено реєстраційну операцію по перереєстрації транспортного засобу по підробленим та фіктивним документах.
Крім того, представник Відповідача стверджує, що Позивачем не надано жодного доказу порушення його прав та законних інтересів Відповідачем.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися. хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Письмових пояснення щодо предмету спору суду не надали.
В судовому засіданні 17.04.2018 року Судом прийнято рішення про розгляд справи в спрощеному провадженні у відповідності до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. ).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 20 листопада 2014 року виписано довіреність на ОСОБА_6, яка нотаріально посвідчена Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. (надалі - Довіреність).
З Довіреності вбачається, що ОСОБА_5 уповноважила представляти її інтереси в усіх необхідних установах та організаціях щодо розпорядження належним їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Цент. ДАІ 0101, 01 листопада 2013 року, автомобіля марки Mersedes-Benz моделі E220, 2003 року випуску.
Крім того з довіреності вбачається, що ОСОБА_5 надала право повного та частково передоручення
В подальшому, 10 березня 2016 року ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси власника ОСОБА_5 щодо розпорядження належним їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mersedes-Benz моделі E220, 2003 року випуску.
Позивач зазначив, що при зверненні до Відповідача щодо перереєстрації вказаного вище транспортного засобу йому стало відомо про здійснення реєстрації такого засобу за іншою особою.
Позивач звернувся до Святошинського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві із заявою про кримінальне правопорушення стосовно факту незаконної перереєстрації транспортного засобу та третіми особами.
Також, 24 січня 2017 року Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві щодо повідомлення причин відмови у зняття транспортного засобу Mersedes-Benz моделі E220 з реєстраційного обліку.
Листом №31/26-К-61 від 03 лютого 2017 року Регіональний сервісний центр в м. Києві повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно автоматизованої інформаційно-пошукової системи, транспортний засіб Mersedes-Benz моделі E220, кузов НОМЕР_3, 07 жовтня 2015 року перереєстровано на іншого власника за довідкою-рахунком ААЕ396635 від 06 жовтня 2015 року.
Позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з даним адміністративним позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух" №3353-ХІІ від 30 червня 1993 року.
Статтею 34 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388). Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Пунктом 3 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру МВС. Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.
При цьому, процедура проведення державної реєстрації автомобіля визначена в п. 8 Порядку №1388 (в редакції від 25.12.2013 року), яким передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускається.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Як вбачається з матеріалів справи, що 24 січня 2017 року Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві щодо повідомлення причин відмови у зняття транспортного засобу Mersedes-Benz моделі E220 з реєстраційного обліку.
Листом №31/26-К-61 від 03 лютого 2017 року Регіональний сервісний центр в м. Києві повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно автоматизованої інформаційно-пошукової системи, транспортний засіб Mersedes-Benz моделі E220, кузов НОМЕР_3, 07 жовтня 2015 року перереєстровано на іншого власника за довідкою-рахунком ААЕ396635 від 06 жовтня 2015 року.
В матеріалах справи містяться заперечення на позовну заяву поданих Відповідачем, в яких останній зазначає, що згідно баз даних встановлено, що власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ Е 220, д.н.з. НОМЕР_1 з 01.11.2013 р. дійсно була ОСОБА_5; 17.03.2015 р. у ВРЕР-8 УДАІ ГУМВС в м. Києві даний ТЗ за довідкою-рахунок серії ААЕ №087443 від 17.03.2015, виданої ФОП ОСОБА_8 був перереєстрований на гр. ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса АДРЕСА_1); в подальшому, 23.04.2015 у ВРЕР-1 м. Ізмаїл власником стала ОСОБА_3; станом на 11.08.2017 власником даного ТЗ (з 07.10.2015 р.) є гр. ОСОБА_2.
Для з'ясування всіх обставин справи у суду виникла необхідність витребувати від Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр-т Суворова, 362) належним чином засвідчені копії документів щодо перереєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz E220 2148, (2003), Чорний, № двиг. НОМЕР_8, №куз. НОМЕР_4 відповідно до свідоцтв НОМЕР_10 від 07.10.2015 року, НОМЕР_11 від 23.04.2015 року, НОМЕР_13 від 28.03.2015 року.
На адресу Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів надіслано Судовий запит № 826/3383/17 від 26.02.2018 р.
Так, на виконання Судового запиту від 26.02.2018 р. № 826/3383/17, Територіальним сервісним центром №5144 Регіонального сервісного центру в Одеській обл. МВС України надаю завірені копії документів, на підставі яких здійснено реєстрацію транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ Е 220», кузов № НОМЕР_5, чорного кольору, 2003 р.в., об'єм двигуна 2148: 28.03.2015 p., на ім'я гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 (тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_9); 23.04.2015 p., на ім'я гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6); 07.10.2015 p., на ім'я гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешк. АДРЕСА_2 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7).
Судом досліджено надані документи та встановлено, що транспортного засобу Mercedes-Benz E220 2148, (2003), Чорний, № двиг. НОМЕР_8, №куз. НОМЕР_4 було зареєстровано за третіми особами у відповідності до свідоцтва про реєстрацію, які мають різні серії (ОСОБА_3 - тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_9 та серії НОМЕР_6; ОСОБА_2 - серії НОМЕР_7).
Так, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5 (нотаріально посвідчена) від 22.02.2018 р., в якій зазначено, що нею видано довіреність 20.11.2014 р. на ім'я ОСОБА_6, в подальшому останній 10.03.2016 р. уповноважив ОСОБА_1 представляни інтереси ОСОБА_5.
Крім того, в Заяві від 22.02.2018 р. ОСОБА_5 повідомляє, що ОСОБА_1 є її представником, як власника автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Е 220», кузов № НОМЕР_5, чорного кольору, 2003 р.в. та іншим особам нею не було передано права розпоряджатися спірним авто.
Пунктом 40 Порядку №1388 передбачено, що у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до органів доходів і зборів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи висновків експертів, зокрема №1063/тдд від 07 вересня 2016 року, наданий на дослідження бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12, виданий на ім'я ОСОБА_5 відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Крім того, відповідно до висновку експерта №19/111/12-7-422 від 30 серпня 2016 року ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, наданого на дослідження автомобіля Mersedes-Benz E220, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, чорного кольору не змінювався і є первинним.
Також, Суд зазначає, що положення Порядку №1388 не містять заборони щодо здійснення перереєстрації транспортного засобу у разі наявності у особи всіх необхідних документів для здійснення такого зняття з реєстраційного обліку.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Обрана Судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження Відповідача.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо зобов'язати регіональний сервісний центр в м. Києві МВС у м. Києві здійснити перереєстрацію автомобіля Mersedes-Benz моделі E220, номерний знак НОМЕР_1 на ОСОБА_1 на підставі його заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Зобов'язати регіональний сервісний центр в м. Києві МВС у м. Києві здійснити перереєстрацію автомобіля Mersedes-Benz моделі E220, номерний знак НОМЕР_1 на ОСОБА_1 на підставі його заяви.
3 Стягнути з Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в сулі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук