ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 вересня 2018 року № 826/7938/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В. суддів Келеберди В.І., Качура І.А. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Антимонопольного комітету України, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноекотрейдінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрколіямаш» про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Філія «Центр забезпечення виробництва «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноеконтрейдінг» (далі - третя особа - 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрколіямаш» (далі - третя особа - 2) та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Колегії Антимонопольного комітету України від 25.04.2016 №808-р/пк-ск;
- судові витрати присудити на користь позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/7938/16 суддею Келебердою В.І.
Надалі, на підставі розпорядження №6503 від 10.10.2017, протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказану адміністративну справу передано на розгляд судді Амельохіна В.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 адміністративну справу №826/7938/16 прийнято до провадження суддею Амельохіним В.В.
Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що твердження відповідача про виконання третьою особою - 2 умови п. 3.3 «Забезпечення пропозиції конкурсних торгів» документації конкурсних торгів є хибними.
Як наслідок, рішення Колегії Антимонопольного комітету України від 25.04.2016 №808-р/пк-ск, на думку Філії «Центр забезпечення виробництва «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнято відповідачем протиправно.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладенні в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
Представники третіх осіб в судове засідання 27.11.2017 не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, заяв та клопотань не подавали, причини не явки суду не відомі, відношення до позову не висловили.
В судовому засіданні 27.11.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи до уваги те, що представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Водночас, суд звертає увагу, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України.
Частиною 3 ст. 3 КАС України (у редакції з 15.12.2017) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України у редакції з 15.12.2017.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.
Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 №1197-VII (далі - Закон №1197-VII (у редакції чинній станом на момент відхилення пропозицій конкурсних торгів третьої особи - 2).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 вказаного закону документація конкурсних торгів - документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону №1197-VII встановлено, що забезпечення пропозиції конкурсних торгів - надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов'язань у зв'язку з поданням пропозиції конкурсних торгів у вигляді такого забезпечення, як гарантія, застава, завдаток, депозит.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1197-VII замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в документації конкурсних торгів вимоги щодо надання забезпечення пропозиції конкурсних торгів.
У разі якщо надання забезпечення пропозиції конкурсних торгів вимагається замовником, в документації конкурсних торгів повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання пропозиції конкурсних торгів одночасно надає забезпечення пропозиції конкурсних торгів.
Розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених документацією конкурсних торгів.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону №1197-VII замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.
Учасник, пропозиція конкурсних торгів якого відхилена, повідомляється про це із зазначенням аргументованих підстав протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. Інформація про відхилення пропозиції оприлюднюється відповідно до статті 10 цього Закону (ч. 2 ст. 29 Закону №1197-VII).
Разом з цим, п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону №1197-VII встановлено, що суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб'єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, орган оскарження - Антимонопольний комітет України (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону №1197-VII).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1197-VII скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження в письмовій формі та повинна бути підписана особою, яка її подає, і містити таку інформацію: найменування органу оскарження; ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (у разі наявності); найменування, місцезнаходження, поштова адреса замовника, генерального замовника, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються; номер оголошення про проведення процедури, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, генерального замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, дату, коли суб'єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність; вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування; обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
До скарги додаються документи (у разі наявності), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, генерального замовника.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що філія «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 30.12.2015 оголосила про проведення процедури закупівлі, предметом якої було «залізничні локомотиви, трамвайні моторні вагони і рухомий склад; кріплення та арматура і їхні частини; механічне устатковання для керування рухом (запасні частини до колійних машин) (30.20.4) (оголошення № 263490, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель» від 30.12.2015 №411/1/1 (30.12.2015)
Відповідно до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів №4/21, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу та яке відбулось від 19.02.2016, свої пропозиції конкурсних торгів за лотом № 3 у Процедурі закупівель надали наступні учасники: Публічне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівельний завод» (надалі - ПАТ «СКМЗ»); Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноекотрейдінг» (надалі - TOB «Техноекотрейдінг»); Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротех» (надалі - TOB «Електротех»); Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрколіямаш» (надалі - TOB Укрколіямаш»); Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Схід» (надалі - TOB «Вектор Схід»),
Згідно з протоколом відхилення пропозицій конкурсних торгів (додатку 1 до протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 21.03.2016 №35/4) позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» відхилив у Процедурі закупівлі за лотом №3 пропозицію конкурсних торгів часників ПАТ «СКМЗ», TOB «Укрколіямаш» та TOB «Вектор Схід».
Враховуючи відхилення пропозицій зазначених учасників, відповідно до протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 21.03.2016 №35/4, у Процедурі закупівлі за лотом № 3 до процедури оцінки пропозицій конкурсних торгів було допущено пропозиції двох учасників: TOB «Техноекотрейдінг» та TOB «Електротех».
У відповідності до зазначеного протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів найбільш економічно вигідною за лотом №3 визнано та акцептовано пропозицію TOB «Техноекотрейдінг»
Надалі, 25.04.2016 Колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення №808-р/пк-ск, яким постановлено зобов'язати «Центр забезпечення виробництва» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» скасувати всі рішення, прийнятті після розкриття пропозиції конкурсних торгів учасників процедури закупівлі - 30.20.4 Запасні частини до колійних машин» [оголошення №263490, оприлюднене на веб - порталі Уповноваженого органу, бюлетень 30.12.2015 №411/1/1 (30.12.2015)] (далі оскаржуване та/або спірне рішення) (т.1, а.с. 10 - 13).
Як вбачається зі змісту спірного рішення у ході розгляду зазначеного питання Колегія встановила наступне.
«Пунктом 3.2 розділу 3 Документації встановлено, зокрема, що Пропозиція, яка дається учасником Процедури закупівлі, повинна складатися, серед іншого, з кваліфікаційної частини, яка, зокрема, повинна містити забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке вимагається документацією конкурсних торгів.
Згідно з пунктом 3.3 розділу 3 Документації вимагається забезпечення пропозиції конкурсних торгів, зокрема, за лотом № 3 у розмірі - 170 500, 00 грн.
Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Документації забезпечення Пропозиції надається учасниками торгів у вигляді, зокрема, страхової гарантії у вигляді оригіналу договору врахування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання Учасником вимог документації конкурсних торгів, страховиком за яким виступає страхова компанія (гарант), яка має ліцензію на здійснення такого виду страхування (копія ліцензії надається часником разом із договором) та квитанції (або іншого підтверджуючого документу) про плату послуг зі страхування.
У складі копії пропозиції Скаржника міститься договір добровільного страхування фінансового невиконання або неналежного виконання страхувальником вимог документації конкурсних торгів від 17.01.2016 № 209/1/46, укладений між ТОВ «Укрколіямаш» (страхувальник) та ПрАТ» «Страхова компанія «Гештальт» (страховик), згідно з яким страховий платіж становить 3060, 00 грн.
Також у складі копії пропозиції TOB «Укрколіямаш» міститься платіжне доручення від 18.02.2016 № 37 з відповідною сумою платежу та призначенням платежу: «оплата за страхування фінансових ризиків зі дог. № 209/1/46 від 17.02.16р., зг. рах. № 46 від 17.02.16р., без ПДВ»».
Враховуючи наведене відповідач дійшов висновку, що TOB «Укрколіямаш» не порушило наведені вище умови Документації, у зв'язку з чим Пропозиція Скаржника за лотом № 3 була відхилена Замовником неправомірно із зазначеної вище підстави.
Філія «Центр забезпечення виробництва «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» категорично не погоджується зі спірним рішенням, оскільки вважає, що надане третьою особою - 2 платіжне доручення від 18.02.2016 № 37 не свідчить про виконання останнім п. 3.3 розділу 3 Документації, оскільки не містить в собі підпису керівника ТОВ «Укрколіямаш» та не містить засвідчення підпису відповідального виконавця та відбитку штампу банку.
Оцінюючи доводи позивача, з урахуванням заперечень відповідача суд звернене увагу на наступне.
Так, як вже було зазначено вище, TOB «Укрколіямаш» у складі пропозиції було подано замовнику (позивачу) договір добровільного страхування фінансового невиконання або неналежного виконання страхувальником вимог документації конкурсних торгів від 17.01.2016 № 209/1/46, укладений між ТОВ «Укрколіямаш» (страхувальник) та ПрАТ» «Страхова компанія «Гештальт» (страховик), згідно з яким страховий платіж становить 3060, 00 грн.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи» від 05.04.2001 №2346-III (далі - Закон №2346-III).
Відповідно до п. 1.35 ст. 1 вказаного закону розрахунковий документ це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
Поряд з цим, платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону №2346-III).
Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону №2346-III для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.
Зі спірного рішення слідує, що Скаржник - третя особа - 2 подала платіжне доручення від 18.02.2016 №37 сформоване у системі «Інтернет - Банк» банківської установи ПАТ «Перший український міжнародний банк», засвідчене печаткою та підписом керівника останньої та містило створений банком код - підтвердження платежу.
Відповідно до п. 1.28 ст. 1 Закону №2346-III платіжна організація - юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно з цим Законом та договором, а платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону №2346-III).
Пунктом 1.6 ст. 1 Закону №2346-III документ на переказ це електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.
Водночас, до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу (п. 16.1 ст. 16 Закону №2346-III).
Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України (п. 17.1 ст. 17 Закону №2346-III).
При цьому, в розрізі приписів п. 17.2 ст. 17 Закону №2346-III документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.
Документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобіввизначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.
Згідно п. 20.1 ст. 20 Закону №2346-III ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
В свою чергу, ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа (пп. 1 п. 21.1 ст. 21 Закону №2346-III).
Разом з цим, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів, серед іншого, платіжне доручення.
Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу (п. 22.2 ст. 22 Закону №2346-III).
Відповідно до приписів п. 22.4 ст. 22 Закону №2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
В контексті приписів п. 22.5 ст. 22 Закону №2346-III подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України.
Системний аналіз наведених положень Закону №2346-III дає суду підстави дійти висновку, що платник не позбавлений можливості ініціювати переказ шляхом подання до банку за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами цього банку платіжного доручення на переказ грошових коштів іншому платнику, у тому числі юридичній особі.
Разом з цим, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка визначає загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків (далі - Інструкція №22).
Пунктом 1.4 глави 1 Інструкції №22 визначено, що безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно п. 2.1 розділу 2 Інструкції №22 розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 7 до цієї Інструкції та відповідних її глав.
У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".
Водночас, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (п. 3.1 розділ 3 Інструкції №22).
Судом в ході розгляду справи встановлено, що платіжне доручення від 18.02.2016 № 37 з відповідною сумою платежу та призначенням платежу: «оплата за страхування фінансових ризиків зі дог. № 209/1/46 від 17.02.16р., зг. рах. № 46 від 17.02.16р., без ПДВ» відповідає вимог Інструкції №22.
Разом з цим, п. 3.3 розділу 3 Документації встановлено, що забезпечення Пропозиції надається учасниками торгів у вигляді, зокрема, страхової гарантії у вигляді оригіналу договору врахування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання Учасником вимог документації конкурсних торгів, страховиком за яким виступає страхова компанія (гарант), яка має ліцензію на здійснення такого виду страхування (копія ліцензії надається часником разом із договором) та квитанції (або іншого підтверджуючого документу) про плату послуг зі страхування.
З вказаного слідує, що забезпечення Пропозиції надається учасниками торгів у вигляді, зокрема, підтверджуючого документу про плату послуг зі страхування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подане третьою особою платіжне доручення від 18.02.2016 № 37 з відповідною сумою платежу та призначенням платежу: «оплата за страхування фінансових ризиків зі дог. № 209/1/46 від 17.02.16р., зг. рах. № 46 від 17.02.16р., без ПДВ» є належним виконанням п. 3.3 розділу 3 Документації.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Філії «Центр забезпечення виробництва «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді: І.А. Качур
В.І. Келеберда