ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 вересня 2018 року м. Київ № 826/13977/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1 (АДРЕСА_1) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) ОСОБА_7 (АДРЕСА_1)
доМіністерства оборони України (03168, м. Київ, прос. Повітрофлотський, буд. 6)
про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), ОСОБА_7 (АДРЕСА_4) звернулися з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, прос. Повітрофлотський, буд. 6) про зобов'язати Міністерство оборони України надати благоустроєні житлові приміщення таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надати окрему двокімнатну квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати окрему однокімнатну квартиру, ОСОБА_6 який має власну сім'ю (доньку) надати окрему двокімнатну квартиру, ОСОБА_8 надати окрему однокімнатну квартиру та ОСОБА_7 надати окрему однокімнатну квартиру.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
За змістом частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1-2 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Спір у даній справі стосується надання благоустроєних житлових приміщень. Тобто адміністративний позов направлений на поновлення порушеного відповідачем права на отримання житла. Тому, цей позов поданий на поновлення прав позивачів у сфері житлових відносин.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов'язання поновити на такому квартирному обліку підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловлено Великою палатою Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 по справі №2а-310/12, від 17.04.2018 по справі №2-а/87/11, а також Верховним Судом України у постановах від 02.03.2016 у справі № 6-14цс16, від 16.12.2015 у справі № 6-2139цс15.
Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 826/13977/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), ОСОБА_7 (АДРЕСА_4) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, прос. Повітрофлотський, буд. 6) про зобов'язати Міністерство оборони України надати благоустроєні житлові приміщення таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надати окрему двокімнатну квартиру, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати окрему однокімнатну квартиру, ОСОБА_6 який має власну сім'ю (доньку) надати окрему двокімнатну квартиру, ОСОБА_8 надати окрему однокімнатну квартиру та ОСОБА_7 надати окрему однокімнатну квартиру.
2. Копію ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук