ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 жовтня 2018 року № 826/17916/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного агентства України з управління зоною відчуження
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного агентства України з управління зоною відчуження (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Державного агентства України з управління зоною відчуження щодо не включення у довідку про заробітну плату компенсації невикористаної щорічної і додаткової відпусток в межах максимальної величини доходу в розмірі 14 400 грн та відмови у наданні цієї довідки позивачу з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, станом на 31 травня 2011 року;
- зобов'язати Державне агентство України з управління зоною відчуження скласти та надати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи у державному департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2011 року, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, в яку включити суму компенсації невикористаної щорічної і додаткової відпусток в межах максимальної величини доходу в розмірі 14 400,0 гривень, форму якої затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/09/2670».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працював на державній службі в державному департаменті - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення - урядовому органі державного управління у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні відчуження (місто Чорнобиль) у період з 04 серпня 2005 року по 31 травня 2011 року.
Відповідно до наказу Адміністрації зони відчуження від 31 травня 2011 року №31 (по особовому складу) позивач звільнений 31 травня 2011 року з посади начальника відділу з питань Чорнобильської АЕС та об'єкта «Укриття» у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно розрахункового листа за червень 2011 року, як вказано у позовній заяві, позивачу Адміністрацією зони відчуження нарахована компенсація невикористаної щорічної і додаткової відпусток за 284 дні у сумі 50 986,52 грн та, за винятком податку з доходу (17% ставка оподаткування доходу розміром понад 10 мінімальних зарплат, 941 грн - мінімальна, встановлена на 01 січня 2011 року), виплачена позивачу 30 червня 2011 грн.
Також у позовній заяві зазначено, що відповідач є правонаступником Адміністрації зони відчуження та відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України зобов'язаний видати довідку про заробітну плату працівнику.
Крім того, позивач вказує на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у адміністративній справі №826/13941/15 зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження виконати ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% за час роботи на державній службі у зоні відчуження за наступні місяці: з 19 березня, за квітень та травень 2011 року, а також надати довідку про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Листом від 29 липня 2016 року №01-2442/10 позивача повідомлено щодо проведення йому перерахунку заробітної плати за рахунок збільшення вислуги років з 30% на 40% та надано дві нові довідки про заробітну плату, які подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
Як вказує позивач, у першу довідку включені наступні складові: посадовий оклад - 2482,00 грн, надбавка за 6 ранг - 120,00 грн та вислуга років у розмірі 40 відсотків від посадового окладу - 1040,80 грн та в другу довідку про вкладові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи у Адміністрації зони відчуження за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2011 року, включені: надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 27 337,98 грн; щомісячна премія - 4 790,72 грн; премії до державних свят - 500,00 грн; доплата згідно відповідно постанов Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2000 року №223, від 29 січня 2003 року №137, від 27 квітня 2006 року №571 та від 10 березня 2008 року №831 - 30 082,50 грн; індексація на заробітну плату - 6 481,93 грн; в графі «інші виплати» - матеріальна допомога на оздоровлення - 2 759,00 грн та допомога на вирішення соціально - побутових питань - 1 090,00 грн.
На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як зазначено у позовній заяві, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами, скаргами та запитами на отримання публічної інформації з приводу включення у довідку за останні 24 календарних місяці роботи у складові заробітної плати суми компенсації невикористаної щорічної і додаткової відпусток в межах максимальної величини доходу в розмірі 14 400,00 грн. Проте, відповідач листами від 01 вересня 2016 року №01-2803/8, від 22 вересня 2016 року №01-3077/8, від 21 вересня 2016 року №01-3046/8 та від 14 квітня 2017 року №01-1197/8, з посиланням на вже надану довідку від 29 липня 2016 року №01-2442/10, відмовив у наданні повноцінної довідки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія вказаної ухвали отримана відповідачем 09 лютого 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на день ухвалення рішення, відповідач відзиву на позовну заяву не надав з невідомих суду причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (по особовому складу) від 03 серпня 2005 року №40 з 04 серпня 2005 року призначений на посаду головного спеціаліста відділу зони відчуження та реабілітації території управління з питань зони відчуження та поводження з РАВ.
Наказом Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення від 21 березня 2011 року №14 ОСОБА_1 з 21 березня 2011 року призначено на посаду начальника відділу з питань Чорнобильської АЕС та об'єкта «Укриття».
Наказом Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення від 31 травня 2011 року №31 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу з питань Чорнобильської АЕС та об'єкта «Укриття» 31 травня 2011 року, у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про державну службу», статті 38 КЗпП України.
Відповідно до змісту вказаного наказу позивачу призначено до виплати компенсацію за 284 дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток.
Як вбачається з наданої суду позивачем копії розрахункового листа за червень 2011 року, останньому було нараховано компенсацію відпустки при звільненні за 200 днів у розмірі 35906,00 грн та за 84 дні - 15080,52 грн, вихід на пенсію - 24820,00 грн, з них утримано: профвнески - 509,87 грн, ЄСВ держ. Служба - 878,40 грн, податок з доходу - 12561,06 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у адміністративній справі №826/13941/15 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань управління зоною відчуження про визнання таким пункту 2 наказу №02 від 25 січня 2011 року, що втратив чинність з моменту його реєстрації - 25 січня 2011 року, визнання таким, що втратив чинність наказ №55-ос від 08 червня 2012 року з моменту його реєстрації - 08 червня 2012 року та зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю та здійснити йому перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% за час роботи на державній службі у зоні відчуження з 19 березня 2011 року по 31 травня 2011 року у відповідності до статті 33 Закону України «Про державну службу», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» №831 від 10 вересня 2008 року.
На виконання вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року Державним агентством України з питань управління зоною відчуження на адресу ОСОБА_1 листом від 29 липня 2016 року за вих. №01-2442/10 направлено довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій як непрацюючому державному службовцю.
Так, у відповідності до наданої суду копії довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, виданої ОСОБА_1 про те, що він справді працював у Державному агентстві України з управління зоною відчуження заробітна плата за посадою начальника відділу, з якої призначено пенсію, для перерахунку з 31 травня 2011 року становить: посадовий оклад - 2 482,00 грн, надбавка за ранг (6 ранг) 120,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) 1 040,80 грн. Також у довідці зазначено, що на всі виплати, уключені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з наданою суду копією довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яка видана ОСОБА_1, до складових заробітної плати за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2011 року включені: надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; премії; премії до державних, професійних свят та ювілейних дат; доплати особам, які працюють в зоні відчуження постанова КМУ від 10 вересня 2008 року №831; індексація та інші виплати (допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань). Також у довідці зазначено, що на всі виплати, уключені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
22 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження із заявою, відповідно до якої зазначив, що у зв'язку з проведенням йому перерахунку заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% за час роботи на державній службі у зоні відчуження з 19 березня, квітень та травень 2011 року, позивачу необхідно також провести відповідний перерахунок компенсації за 284 дні невикористаної щорічної і додаткової відпусток, а тому просив провести відповідний перерахунок.
Листом від 01 вересня 2016 року за вих. № 01-2803/8 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку компенсації за дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток, а також повідомлено про те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року не зобов'язано відповідача проводити такий перерахунок ОСОБА_1
29 серпня 2016 року ОСОБА_1 знов звернувся із заявою до Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження, відповідно до якої просив надати йому два екземпляри нових уточнених довідок про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи у Адміністрації зони відчуження за період роботи з 01 червня 2009 року по 31 травня 2011 року, форму яких затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах №2-8893/12/2670, №2а-4753/09/2670» та постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/09/2670», в які включити винагороду за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу, індексацію на заробітну плату, та у графі «інші виплати» відобразити матеріальну допомогу на оздоровлення, допомогу на вирішення соціально - побутових питань та компенсацію невикористаної щорічної і додаткової відпусток в межах максимальної величини доходу в розмірі 14 400,00 грн.
Державне агентство України з управління зоною відчуження у листі від 22 вересня 2016 року №01-3077/8 повідомило позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку компенсації за дні невикористаної щорічної та додаткової відпустки, пославшись на аналогічні підстави, як і у листі від 01 вересня 2016 року за вих. № 01-2803/8.
В подальшому, 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження зі скаргою, в якій, з урахуванням відмови органу Пенсійного фонду України в проведенні перерахунку пенсії, з метою звернення до суду з відповідною позовною заявою, просив надати три довідки з присвоєнням їм окремного реєстраційного номеру за різні періоди та дати, а також просив надати обґрунтовану відповідь щодо відмови у проведенні перерахунку компенсації за 284 дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток.
Державне агентство України з управління зоною відчуження листом від 21 вересня 2016 року за №01-3046/8 повідомило позивача про відсутність можливості здійснити перерахунок компенсації невикористаних днів відпустки і надання розрахункових листів за період березень - червень 2011 року, посилаючись на те, що агентство є бюджетною установою, яка у своїй діяльності керується нормами Бюджетного кодексу України, які не передбачають нарахування заробітної плати за минулий період у поточному бюджетному періоді.
Також, у вказаному листі зазначено, що ОСОБА_1 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року видано довідки про заробітну плату, до яких включені всі надбавки, премії та інші виплати за період з 01 червня2009 року по 31 травня 2011 року та повідомлено про те, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, не здійснюється призначення пенсії і не проводяться перерахунки зазначених пенсій.
Крім того, 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження з запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просив скласти і надати станом на 31 травня 2011 року за час його роботи на державній службі у державному департаменті - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з 04 серпня 2005 року по 31 травня 2011 року дві відповідні уточнюючі довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та з обов'язковим зазначенням усіх її складових.
Листом від 14 квітня 2017 року за вих. №01-1197/8 Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомило ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для видачі запитуваних останнім довідок.
Також, з наданої суду копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року вбачається, що 30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про прийняття додаткової постанови, в якій просив зобов'язати Державне агентство України з управління зоною відчуження скласти та надати позивачу станом на 31 травня 2011 року за час роботи позивача на державній службі у державному департаменті - Адміністрації зони - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з 04 серпня 2005 року по 31 травня 2011 року дві відповідні уточнюючі довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та з обов'язковим зазначенням усіх її складових: в першу довідку включити наступні її складові (посадовий оклад - 2842,00 грн, надбавка за 6 ранг - 120,00 грн та вислугу років у розмірі 40 відсотків від посадового окладу - 1040,00 грн) та в другу довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи у Адміністрації зони відчуження за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2011 року включити (надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 27337,98 грн; щомісячна премія - 4790,72 грн, премія до державних свят - 500,00 грн, доплата згідно постанови Кабінету Міністрів України № 831 від 10 вересня 2008 року - 30082,5 грн; індексація на заробітну плату - 6481,93 грн, в графі «інші виплати» - матеріальна допомога на оздоровлення - 2759,00 грн, допомога на вирішення соціально-побутових питань - 1090,00 грн та компенсацію невикористаної щорічної і додаткової відпусток в межах максимальної величини доходу в розмірі 14400,00 грн, форму яких затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04 вересня 2013 року «Про виконання рішень окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670» та постановою правління Пенсійного фонду України № 5-1 від 14 лютого 2011 року «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі 3826/13941/15 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення додаткової постанови відмовлено з підстав розгляду судом всіх заявлених позивачем вимог.
Вважаючи, що Державним агентством України з управління зоною відчуження неправомірно відмовлено позивачу у включенні до довідки про заробітну плату компенсації невикористаної щорічної і додаткової відпусток в межах максимальної величини доходу в розмірі 14 400,00 грн та відмови у наданні такої довідки з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, станом на 31 травня 2011 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що спір між сторонами виник після ухвалення Київським апеляційний адміністративним судом 09 червня 2016 року постанови, якою зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження, у тому числі, надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що під час розгляд вказаної адміністративної справи застосуванню підлягають положення законодавства України, які діяли після виконання Державним агентством України з управління зоною відчуження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та надання ОСОБА_1 зазначеної довідки, тобто положення законодавства України, які діяли станом на 29 липня 2016 року.
Так, судом встановлено, що лише після отримання довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої ОСОБА_1 за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1, позивач дізнався про не включення до складових заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01 червня 2009 року до 31 травня 2011 року, зокрема, до «інших виплат» компенсації за невикористані 284 календарних дні щорічної і додаткової відпусток, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою від 29 серпня 2016 року, 07 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, а 10 квітня 2017 року - із запитом на отримання публічної інформації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків, у тому числі, для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали суду від 04 січня 2018 року позивачем на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва подано таку заяву, відповідно до якої останній зазначив, що 30 березня 2017 року він звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про прийняття додаткової постанови, відповідно до якої також просив зобов'язати Державне агентство України з управління зоною відчуження скласти та надати йому дві відповідні уточнюючі довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям з обов'язковим зазначенням усіх її складових. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження в даній адміністративній справі та розгляду справи по суті з ухваленням остаточного рішення суду.
Так, у відповідності до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11.
З довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місця роботи або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої ОСОБА_1 за період з 01 червня 2009 року до 31 травня 2011 року, вбачається, що з усіх виплат, які до неї включено, нараховано страхові внески, а з 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, компенсація за невикористані 284 календарні дні щорічної і додаткової відпусток до вказаної довідки не включена. Також судом встановлено, що вказана довідка відповідає вимогам, зазначеним у постанові правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1,яка була чинною на момент її формування.
Стосовно включення до вказаної вище довідки компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (далі по тексту - Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2, 6, 7 статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача з посади державного службовця) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за
високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі по тексту - Закон України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР).
Відповідно до статті 2 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Стаття 24 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Між тим, стаття 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, положення якої застосовуються до правовідносин між сторонами в частині визначення поняття заробітної плати державного службовця, не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Наведене в сукупності свідчить про те, що грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника, а тому суд дійшов висновку, що компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток не може бути включена до довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Аналогічної позиції в частині визначення правової природи грошової компенсації за невикористану відпустку, як складової заробітної плати, дотримується й Верховний Суд у своїх постановах від 01 березня 2018 року у справі №348/1408/17, від 27 березня 2018 року у справі №607/3635/17 та від 17 липня 2018 року №348/2248/16-а.
Проте, судом не приймаються твердження Державного агентства України з питань управління зоною відчуження, викладені у листах, в тій частині, що компенсація за невикористані дні відпустки не включена до довідки про складові заробітної плати, у зв'язку з тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року відповідача не було зобов'язано включити таку компенсацію до довідки, оскільки нормами діючого законодавства України встановлений обов'язок суб'єкта владних повноважень не лише виконувати судові рішення, які набрали законної сили, але й діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про те, що, у випадку встановлення на законодавчому рівні обов'язку відповідача включати такі складові заробітної плати, як компенсація за невикористані дні відпустки до довідки про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, відповідач, як суб'єкт владний повноважень зобов'язаний був би включати такі складові до довідок, навіть, за відсутності відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, складена Державним агентством України з управління зоною відчуження у відповідності до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1.
Тому, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача в частині відмови позивачу у видачі довідки за формою станом до 24 березня 2017 року.
За таких підстав, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Державним агентством України з управління зоною відчуження правомірно не включено до довідки про складові заробітної плати компенсацію за невикористані дні відпустки.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано суду достатніх документальних доказів, якими підтверджуються протиправна відмова відповідача щодо не включення у довідку про заробітну плату компенсації невикористаної щорічної і додаткової відпустки та відмова у наданні такої довідки позивачу, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко