ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
01 жовтня 2018 року м. Київ № 826/15678/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправним та скасування рішення від 24.03.2016 року,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення від 24.03.2016 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1, ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 24.03.2016р. № III-018/2016 про залишення без змін рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.11.2015р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Позивач з адміністративним позовом звертається до суду лише 25.09.2018р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском строку встановленого законом.
Однак, одночасно з адміністративним позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду в обґрунтування якої зазначає, що вже зверталась до суду з позовом і ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2016р. у справі № 826/ 10394/16 було відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи на 03.10.2016р.
03.10.2016р. позивач звернулась до суду із заявою про перенесення судового розгляду справи.
26.10.2016р. позивач звернулась до суду із заявою про надання інформації щодо стану розгляду справи, а 16.11.2016р. про ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до розпорядження керівника апарату від 12.10.2017р. № 7883 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу № 826/10394/16 передано на повторний автоматизований розподіл, яка 13.10.2017р. відповідно до протоколу розподілена на суддю Пащенко К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018р. позов ОСОБА_1 залишити без розгляду. Як вбачається з вищезазначеної ухвали, підставою для залишення адміністративного позову без розгляду є те, що позивач вдруге поспіль не забезпечив явку свого представника у судові засідання, повідомлення про причини неприбуття представника до суду не надходили, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду також не надходили, а також зважаючи на те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Як зазначає позивач, 01.08.2018р. позивач звернулась до суду із заявою про надання інформації щодо стану розгляду її справи у відповідь на яку її повідомлено про те, що адміністративний позов у справі № 826/10394/16 залишено без розгляду.
З огляду на вищевикладене, позивач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк звернення до суду.
Суд ознайомившись із поданим клопотанням приходить до висновку про неповажність підстав для поновлення строку з огляду на таке.
Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску звернення до суду.
Верховний суд України однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву, і є ухвала про її повернення, без розгляду або подала цю заяву з недодержанням правил підсудності, то варіантів щодо строку давності немає. В такому випадку цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною (постанова ВСУ у справі № 6- 1763цс16 від 24 травня 2017р.)
Більше того, як зазначає позивач про залишення її позову у справі № 826/10394/16 без розгляду дізналась 01.08.2018р., однак як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції суду повторно з позовом звертається лише 25.09.2018р.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Причини з яких позивач не цікавилась станом розгляду своєї справи, принаймні з моменту прийняття справи до провадження суддею Пащенко К.С. та до моменту повторного звернення до суду, не повідомлено.
Більше того, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018р. у справі № 826/10394/16 набрала законної сили та оскаржена позивачем не була.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а відтак підстави вказані у заяві визнаються судом неповажними.
Таким чином, суд з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне надати позивачу строк з метою подання ним заяви про поновлення строку звернення до суду вказавши інші поважні підстави поновлення строку з обов'язковим надання доказів на підтвердження своїх доводів.
Також, суд зазаначає, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 гривень.
Судом встановлено, що відповідно до позовних вимог розмір судового збору складає 704,8 грн.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію від 08.07.2016р. № 0.0.580017920.1 на суму 551,2 грн. та квитанцію від 21.09.2018р. № 5571272 на суму 153,59 грн.
Однак, судом, встановлено, що квитанція від 08.07.2016р. № 0.0.580017920.1 на суму 551,2 грн. є доказом сплати судового збору у справі № 826/10394/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позивачу необхідно доплатити судовий збір на суму 551,21 грн.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оригіналу документа про доплату судового збору в сумі 551,21 грн., а також заяви в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2.Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська