19 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2859/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
17.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 06.04.2018 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.05.2018 № 49;
- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, на дату встановлення інвалідності, а саме: 06.04.2018, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, на те що згідно довідки обласного МСЕК від 26.01.2015 йому встановлено 10% втрати працездатності, а відповідно до довідки МСЕК від 06.04.2018, йому встановлено другу групу інвалідності. Стверджував, що з урахуванням висновку Верховного Суду України, зробленого у постанові від 10.03.2017 у справі №21-563а14, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, у зв'язку з чим пункт 17 рішення Міністерства оборони України від 25.05.2018 № 49 є протиправним та підлягає скасуванню.
31.08.2018 до суду надійшли пояснення третьої особи, згідно яких остання просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність рішення, прийнятого МО України.
11.09.2018 відповідачем до суду подано відзив, згідно якого останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що 26.01.2015 відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА №123067 від 26.01.2015 за результатами первинного огляду ОСОБА_1 останньому встановлено відсоток втрати працездатності - 10 % внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у зв'язку з чим позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 8526,00 грн.
06.04.2018 під час повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 21.03.2018.
Відповідно до положень статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та враховуючи, те що встановлення позивачу ІІ групи інвалідності відбулось понад дворічний строк з моменту встановлення 10% втрати працездатності - він не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що в період з 19.03.2014 по 21.01.2018 ОСОБА_1 проходив службу в лавах Збройних Сил України /а.с. 7-9/.
Відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 27.08.2014 №59 позивач направлений у відрядження до м. Іловайськ /а.с. 10/.
28.08.2014 матрос ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання одержав консолідуючий закритий перелом середньої третини правої ліктьової кістки з незначним зміщенням уламків, перелом шиловидного відростка правої ліктьової кістки, ЗЧМТ, струс головного мозку, рвану рану тім'яної ділянки голови /а.с. 10 зворот/.
Відповідно до довідки Кіровоградського обласного МСЕК від 26.01.2015 серія 10 ААА №123067 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, ОСОБА_1 встановлено ступень втрати працездатності у відсотках - 10%, причина втрати працездатності травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби /а.с. 12 та 12 зворот/.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0564798 від 06.04.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 21.03.2018 (травма ТАК, захворювання ТАК пов'язані із захистом Батьківщини) /а.с. 13 зворот/.
Пунктом 17 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №49 від 25.05.2018, було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 вказаного Закону, він поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок №975).
Даний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пунктом 6 Порядку № 975 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Згідно з п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: - заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; - довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: - постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; - документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; - сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; - документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п. 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку
З матеріалів справи судом встановлено, що Полтавським обласним військовим комісаріатом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України подано повний пакет документів, необхідний для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Однак відповідач з посиланням на положення ч. 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку №975 відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Суд не погоджується зі твердження відповідача та третьої особи щодо правомірності вказаної відмови з огляду на наступне.
Частиною четвертю статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Аналогічні положення маються й у пункті 8 Порядку № 975.
Системно аналізуючи наведенні положення Закону, суд приходить до висновку, що виплата одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку зі змінами групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності, які відбулися в понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності не здійснюється.
З наявних в матеріалах справи виписки з акта огляду медико-соціальною комісією до довідки серії АВ №0564798 та довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ №0564798 від 06.04.2018 судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше встановлена друга група інвалідності з 21.03.2018 травма, Так, захворювання, ТАК, пов'язані зі захистом Батьківщини. Інвалідність встановлено до 01.04.2021, дата чергового огляду березень 2021 року.
Отже, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому частиною першою статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Суд вважає за необхідне вказати, що відповідачем не надано доказів того, що виплачена позивачу грошова допомога у розмірі 8526,00 грн проведена на виконання вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог: визнання протиправним та скасування п. 17 протоколу Міністерства оборони України №49 від 25.05.2018.
Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.04.2018 №12/726 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи з 21.03.2018 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, з урахуванням висновків суду.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд звертає увагу на те, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов'язком суду. У цій справі позивач не довів, що відповідач, після набрання даним рішенням законної сили, буде ухилятись від його виконання, а відтак, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 17 протоколу Міністерства оборони України №49 від 25.05.2018 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 06.04.2018 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.04.2018 №12/726 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи з 21.03.2018 в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, з урахуванням висновків суду.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С.Шевяков