Справа № 1540/3566/18
01 жовтня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 09.11.2017р. №5915 “Про відмову в призначенні пенсії” та від 22.03.2018р. №652 “Про відмову в призначенні пенсії”, якими відмовлено у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити та виплатити йому з 10 серпня 2017 року пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі у період з 20.07.1983 по 16.04.1992р. у пільговому обчисленні 1 рік 6 місяців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.08.2017р. та 31.01.2018р. він звертався із заявами про призначення пільгової пенсії за Списком №2 та надавав відповідачу оригінали довідок про роботу з повним робочим днем в польових умовах у геологорозвідувальних і пошукових партіях в період з 20 липня 1983 року по 16 квітня 1992 року за Списком № 2 (довідка № 149 від 22.06.1992 р.) та довідки про те, що період роботи з 20.07.1983р. по 16.04.1992р. розраховується в півторазовому розмірі (довідка від 22.06.1992р. № 138). Позивач зазначив, що факт його роботи у період з 20 липня 1983 року по 16 квітня 1992 року у районах Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою, особовою карткою Т-2, довідкою від 22.06.1992р. №138 та від 22.06.1992р. №149, виданих Північно-Евепським Державним гірничо-геологічним підприємством, архівною довідкою від 17.08.2017р. №Р-173, архівною довідкою від 30.08.2017р. № Р-183, архівною довідкою від 09.01.2018р. № Р-270, у зв'язку з чим, на його думку, дії відповідача щодо неврахування при призначені пенсії стажу роботи позивача з 20 липня 1983 року по 16 квітня 1992 року роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні 1 рік і 6місяців за 1 рік роботи є протиправними.
Ухвалою суду від 01.08.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
21.08.2018р. до суду від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 55 Закону є підтвердження вищезазначеного загального страхового стажу. Разом з тим, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач вважає, що дії управління є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодаства. При цьому, відповідач наголосив, що стягнення коштів з рахунків Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного України, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконання державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
10.08.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №5915 від 09.11.2017р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за Списком №2 та зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період з 20.07.1983р. по 16.04.1992р., оскільки критерієм занятості працівників у польових умовах є факт одержання ними польового забезпечення або надбавки, яка виплачувалась працівниками при щоденному їх виїзді на об'єкти польових робіт, віддалені на значній відстані від місць базування (а.с.23).
30.01.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №652 від 22.03.2018р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за Списком №2 та зазначено що спеціальний стаж складає 8 років 7 місяців при загальному стажі 23 роки 11 місяців (а.с.37).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з пунктом "б" частини першої ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Згідно із п.7 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що факт роботи ОСОБА_1 у період з 20 липня 1983 року по 16 квітня 1992 року в районах Крайньої Півночі на посаді старшого техніка-гідрогеолога, гідрогеолога, начальника гідрогеологічного загону в гідрогеологічних та пошукових партіях з повним робочим днем в польових умовах, підтверджується трудовою книжкою (а.с.65-69), особовою карткою Т-2 (а.с.17-19), довідкою від 22.06.1992р. № 138(а.с.71-72) та від 22.06.1992 р № 149(а.с.70), виданих Північно-Евепським Державним гіничо-геологічним підприємством, архівною довідкою від 17.08.2017р. № Р-173(а.с.77), архівною довідкою від 30.08.2017р. № Р-183, архівною довідкою від 09.01.2018 р. № Р-270 (а.с.73-75).
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 у період з 20.07.1983 по 16.04.1992р. працював в районах Крайньої Півночі та що працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з розрахунку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, суд вважає, що Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі безпідставно відмовлено ОСОБА_1. у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, а тому, рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 09.11.2017р. №5915 “Про відмову в призначенні пенсії” та від 22.03.2018р. №652 “Про відмову в призначенні пенсії” є протиправними.
Частиною 2. ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність прийняття вказаних рішень, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог і скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 09.11.2017р. №5915 “Про відмову в призначенні пенсії” та від 22.03.2018р. №652 “Про відмову в призначенні пенсії”.
Враховуючи викладене та те, що суд прийшов висновку про необхідінсть скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 09.11.2017р. №5915 “Про відмову в призначенні пенсії” та від 22.03.2018р. №652 “Про відмову в призначенні пенсії”, позовні вимоги позивача про зобов'язання призначити та виплатити ОСОБА_1 з 10 серпня 2017 року пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі у період з 20.07.1983 по 16.04.1992р. у пільговому обчисленні 1 рік 6 місяців є обгрунтованими та підлягають задорволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з квитанції №СВ00592832 від 13.07.2018р. та №СВ00609014 від 26.07.2018р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 1409,60 грн.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1409,60грн.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 Віталійовича-задовльнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 09.11.2017р. №5915 “Про відмову в призначенні пенсії” та від 22.03.2018р. №652 “Про відмову в призначенні пенсії”.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 з 10 серпня 2017 року пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі у період з 20.07.1983р. по 16.04.1992р. у пільговому обчисленні 1 рік 6 місяців.
Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4а) на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 1409,60грн.(одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.