Справа № 1540/4987/18
01 жовтня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишиної О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Гірнично-будівельного кооперативу «Союз-2» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах у розмірі 21188,96 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Гірнично-будівельного кооперативу «Союз-2» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах у розмірі 21188,96 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.09.2018 року о 16:16:00 год. справа № 1540/4987/18 розподілена на суддю Тарасишину О.М.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 161 КАС України.
В позові позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір”.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивачем зазначено, що Управління Фонду не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, а тому відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд звільнити Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Стаття 133 КАС України передбачає право, а не обов'язок суду щодо звільнення, відстрочення або розстрочення судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, доказів щодо наявності обставин передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” для відстрочення сплати судового збору, позивачем суду надано не було.
Майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію, підтримав Європейський суд з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01), а також Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 25.09.2015 по справі № К/800/41360/15.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Виходячи з наведеного, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України та практикою Європейського суду з прав людини.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. Наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.
Пунктом 1 ч. 3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за подання позовної заяви майнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В порушення ч. 2 ст.161 КАС України до позовної заяави не додано належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. З доданих до адміністративного позову накладної та службового чеку неможливо встановити, яка саме кореспонденція направлялась відповідачу.
Також, відповідно до абзацу 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 р. зазначено, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу та третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів повинен бути опис вкладення, з поштовим штемпелем, разом з розрахунковим документом.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом. Проте, позивачем не надано до суду опис вкладення.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позову необхідно усунути шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у відповідності до положень Закону України “Про судовий збір” у розмірі 1762,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 94, 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Гірнично-будівельного кооперативу «Союз-2» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах у розмірі 21188,96 грн. - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Тарасишина