Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/7004/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 5 Доповідач Трояновська Г. С.
26 вересня 2018 року апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №296/7004/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ОСОБА_2 зорі», ОСОБА_3, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент» про визнання недійсними договорів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ОСОБА_2 зорі» до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та витребування майна
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ОСОБА_2» про забезпечення зустрічного позову
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2018, постановлену під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі
01.08.2018 ТОВ «Фірма «ОСОБА_2 зорі» подало до суду заяву, про забезпечення його позову та просило накласти арешт на нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 і належить на праві приватної власності ТОВ «Фінансова взаємодопомога»; заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) за будь-якими фізичними чи юридичними особами право власності на нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул.. Івана Сльоти, 62.
В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ОСОБА_2 зорі», ОСОБА_3, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент» про визнання недійсними кредитних договорів, договору поруки, договорів іпотеки та витребування майна.
ТОВ «Фірма «ОСОБА_2 зорі» звернулося до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та витребування майна.
Предметом оспорюваних договорів іпотеки є, зокрема, нерухоме майно - нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за відповідачем по справі по зустрічному позову ТОВ «Фінансова взаємодопомога». Зазначало, що вказане нерухоме майно може бути відчужено третім особам, а тому існує реальна загроза невиконання рішення суду, що у разі задоволення позовних вимог створить перешкоди для повернення майна. Виходячи із наведеного просило задовольнити заяву.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2018 заяву ТОВ «Фірма «ОСОБА_2 зорі» задоволено. Накладено арешт на нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 і належить на праві приватної власності ТОВ «Фінансова взаємодопомога». Заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) за будь-якими фізичними чи юридичними особами право власності на нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а саме в ній не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому підлягала поверненню на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України. Також посилається на те, що сторонами не надано доказів вартості майна, на яке заявник просить накласти арешт.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Зокрема, вказує, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а тому підстав для повернення її заявнику немає, вартість майна підтверджується наявними у справі консультаційними звітами про вартість майна.
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», адвокат ОСОБА_5, апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_4, проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених відзиві на апеляційну скаргу.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що у липні 2018 ОСОБА_1 звернулася із позовом до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ОСОБА_2 зорі», ОСОБА_3, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент» та з урахунням заяв про зміну предмету та підстав позову просила визнати недійсними договори кредиту, поруки, іпотеки та витребувати майно.
01.08.2018 «Фірма «ОСОБА_2 зорі» звернулося до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_1 та просило визнати недійсними договори кредиту, поруки, іпотеки та витребувати майно.
Встановлено, що 24.10.2008 між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №575-005/08Ф у формі відкритої кредитної лінії, за умовами якого остання отримала 650 000 доларів США зі сплатою 17, 99 % річних за користування кредитними коштами та строком повернення до 24.10.2013 (а.с. 12-24).
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Фірма ОСОБА_2» та АКБ «Правекс-Банк» того ж дня укладено договір іпотеки № 575-005/08Ф, предметом якого є нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти (Бородія) 62.
Згідно п. 1.4. вказаного договору вартість цього майна складає 126208 грн; відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності - 1300000 доларів США, а згідно п. 1.5. вартість переданого майна в іпотеку за домовленістю сторін становить 1300000 доларів США (а.с. 26-30).
Як вбачається із копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131905787 від 24.07.2018 право власності на нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» (код за ЄДРПОУ - 40424878) на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, серія та номер б/н, виданий 13.03.2018, дублікату договору іпотеки серії та номер 575-005/08Ф, виданий 24.10.2008, видавник ПАТ КБ «Правекс-Банк/ТОВ «Фірма ОСОБА_2» (а.с. 76-77).
Відповідно до інформаційної довідки № 132278024 від 26.07.2018 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та договору купівлі-продажу, серія та номер 604 було зареєстровано право власності на нежиле приміщення (магазин Літ А) загальною площею 650, 7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 62 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога» (а.с. 78-79).
Оскільки право власності на майно, яке є предметом оспорюваного договору іпотеки, зареєстровано за відповідачем ТОВ «Фінансова взаємодопомога» та з урахуванням того, що майно вже було відчужено, з метою забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ТОВ «Фірма ОСОБА_2» подало заяву про забезпечення позову.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову ТОВ «Фірма ОСОБА_2» суд першої інстанції встановив, що між сторонами у справі виник спір з приводу визнання недійсними правочинів та витребування майна з чужого володіння, вимога про забезпечення позову є співмірною із заходом забезпечення з урахуванням обставин неодноразового відчуження цього майна, а тому є заходом, що спроможний забезпечити уникнення шкоди правам та інтересам позивача.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
За змістом ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 даного кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов майнового характеру допускається забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Пунктом 4 зазначеної норми, зокрема, передбачено, що позов забезпечується також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Заява про забезпечення позову у відповідності до ч.1 ст. 151 ЦПК України подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 9 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Із матеріалів справи вбачається, що суд дійшов висновку про відповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України. Така заява повинна бути розглянута у відповідності до ст.153 ЦПК України, при цьому невідповідність форми та змісту, передбачених ст. 151 ЦПК України, у відповідності до ч.9 ст. 153 ЦПК України, не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги про забезпечення позову.
У заяві позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Порушуючи питання про забезпечення позову, позивач посилався на те, що зміна власників спірного майна відбувалась неодноразово і у випадку невжиття заходів забезпечення позову та у випадку подальшого відчуження майна третім особам виникне неможливість виконання рішення суду про витребування спірного майна від відповідача у випадку ухвалення судом такого рішення.
Викладені обставини з урахуванням положень статті 151 ЦПК України є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Правильно встановивши фактичні обставини справи та правильно застосувавши норми процесуального законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а саме в ній не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому підлягала поверненню на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України, не можуть бути враховані з огляду на таке.
Частиною 3 ст.154 ЦПК України, встановлено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
В матеріалах справи відсутні докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відтак, на момент постановлення ухвали, підстав для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення не було.
Окрім того позивач у заяві про забезпечення позову окреслив свою позицію щодо зустрічного забезпечення, вказавши, що вважає, що вжиття заходів зустрічного забезпечення не є доцільним.
У свою чергу, відповідач не позбавлений можливості подати клопотання про зустрічне забезпечення з обґрунтуванням наявності підстав для такого забезпечення та наданням відповідних доказів на підтвердження цих обставин, у порядку, передбаченому ч.6 ст. 154 ЦПК України.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності даних щодо вартості майна є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки вартість майна встановлено оспорюваним договором іпотеки, який міститься в матеріалах справи (а.с. 26-29).
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.09.2018.
Головуючий Судді