Апеляційний суд Житомирської області
Справа №1-2/11 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 115 ч. 1 КК України Доповідач ОСОБА_2
27 вересня 2018 року. Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_15 , секретарів судового засідання ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_23 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2012 року щодо ОСОБА_14 , -
Цим вироком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андрієвичі Ємільчинського району Житомирської області, українця, громадянина України, одруженого, що має вищу освіту, проживаючого у АДРЕСА_1 , працюючого керівником ПОСП ім. Шевченка с. Куліші Ємільчинського району Житомирської області, депутата Ємільчинської районної Ради, раніше не судимого, - визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_14 залишено без змін у виді підписки про невиїзд.
Початок строку відбування покарання вирішено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено частково задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 та стягнути на його користь з обвинуваченого ОСОБА_14 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Повністю задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_24 та вирішено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 на її користь 300 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Провадження у справі в частині розгляду цивільних позовів ОСОБА_13 та ОСОБА_11 про відшкодування шкоди закрито в зв'язку з відмовою цих осіб від позовних вимог.
Відмовлено у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_25 про відшкодування моральної шкоди за безпідставністю.
Речові докази: одяг трупа ОСОБА_26 , вила та мисливську рушницю, - вирішено знищити після набрання вироком законної сили.
Згідно вироку, 12 вересня 2004 року близько 15 год. у дворі домоволодіння рідної сестри обвинуваченого ОСОБА_13 в с. Андрієвичі Ємільчинського району Житомирської області обвинувачений ОСОБА_27 під час суперечки з бувшим чоловіком ОСОБА_28 , який з вилами у руках не пропускав обвинуваченого в будинок, на ґрунті неприязних відносин, з метою безпечного проходу повз ОСОБА_26 , вчинив умисне вбивство останнього шляхом пострілу в ОСОБА_26 з мисливської рушниці, яку він взяв в багажнику свого автомобіля, спричинивши потерпілому смертельне вогнепальне дробове поранення правої передньої поверхні тулуба з проникненням в підшкірну клітчатку, в порожнину грудної клітки, в черевну порожнину, що супроводжувалося пошкодженнями легенів, аорти, печінки, правої нирки, брижейки та стінок тонкої кишки, великого сальника та чисельними внутрішніми крововиливами.
В апеляційних скаргах:
- обвинувачений ОСОБА_27 та захисник ОСОБА_23 просять змінити вирок, - перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавлення волі. Засуджений просить також зменшити суму моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_24 з 300 000 грн. до 50 000 грн. Твердять про незаконність та необґрунтованість вироку, неправильність кваліфікації дій ОСОБА_27 за ч. 1 ст. 115 КК України. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердять про недоведеність умислу обвинуваченого на вбивство ОСОБА_26 та необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 1 ст. 119 КК України (вбивство з необережності). Обвинувачений твердить також про неповне врахування місцевим судом його матеріального стану та факту надання ним значної фінансової допомоги дітям загиблого при вирішенні питання про цивільний позов потерпілої ОСОБА_24 (а. с. 28-30, 42-45, 91 т. 6);
- потерпілий ОСОБА_8 просить скасувати вирок та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_27 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому більш суворе покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, необґрунтоване вказання у вироку та врахування судом щирого каяття, з'явлення із зізнанням та відшкодування завданої злочином шкоди як обставин, що пом'якшують покарання (а. с. 57-59 т. 6).
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_14 твердить про її необґрунтованість. Посилається на те, що він щиро розкаявся, сам з'явився в міліцію із зізнанням у вчиненому злочині, повністю відшкодував моральну шкоду потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , а після постановлення вироку також потерпілому ОСОБА_29 в розмірі 5 тис. грн. (а. с. 80-81 т. 6).
Заслухавши пояснення обвинуваченого, захисника ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_13 в підтримання апеляційних скарг сторони захисту та в заперечення апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_8 , міркування потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в підтримання апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_8 та в заперечення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, міркування прокурора в заперечення всіх апеляційних скарг, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
З матеріалів справи видно, що на досудовому слідстві та в подальших судових засіданнях ОСОБА_14 в цілому давав послідовні показання про існування до 12.09.2004 неприязних стосунків між ним та постраждалим ОСОБА_30 , який мав неврівноважений характер та раніше застосовував до нього та інших осіб фізичне насильство, а також про події, що сталися у цей день, у тому числі про факт здійснення ним неприцільного пострілу з мисливської рушниці у ОСОБА_31 , під час якого він не мав наміру на умисне вбивство постраждалого. Разом з тим, давав різні показання щодо дистанції, місця знаходження ОСОБА_31 та дій цієї особи на момент здійснення ним пострілу з рушниці в напрямку постраждалого з метою налякати його та самозахисту.
Так, у своїх перших детальних показаннях від 12.09.2004 обвинувачений стверджував, що близько 14 год. 30 хв. 12.09.2004 до нього на мобільний телефон зателефонувала його сестра ОСОБА_13 , що проживає в с. Андрієвичі Ємільчинського району Житомирської області, яка просила викликати швидку допомогу та міліцію у зв'язку з побиттям вилами її сина ОСОБА_32 батьком останнього ОСОБА_33 та заподіяння ОСОБА_34 ушкоджень голови та ноги. Просила також приїхати до неї додому, бо ОСОБА_35 може вбити племінника та останній може померти до приїзду швидкої допомоги. У зв'язку з цим він від сусіда по телефону викликав швидку допомогу та зателефонував про це черговому міліції, після чого на службовому автомобілі «Нива» д.н. НОМЕР_1 близько 15 години в цей день він, взявши з собою дружину ОСОБА_36 , приїхав в с. Андрієвичі до домоволодіння ОСОБА_26 та ОСОБА_13 щоб забрати травмованого племінника ОСОБА_37 та відвезти його до лікарні. У багажнику його автомобіля перебувала його незареєстрована мисливська рушниця «Зауер», яку він зрідка возив у багажнику свого службового автомобіля з метою самозахисту. Після того як дружина ОСОБА_38 зайшла в будинок ОСОБА_13 щоб збирати до лікарні його племінника ОСОБА_39 та він розвернув автомобіль, підійшов до порогу будинку, але ОСОБА_35 (бувший чоловік ОСОБА_13 ), що проживав у цьому ж домоволодінні, з вилами у руках наблизився до нього приблизно на 15 метрів та став погрожувати йому вилами, вимагаючи не забирати його сина до лікарні. З метою захисту себе, дружини, сестри та племінника ОСОБА_32 побіг до свого автомобіля, взяв з багажника рушницю, що була споряджена одним дробовим набоєм у правому стволі, пройшов у двір та сказав ОСОБА_40 , що стояв з вилами в руках біля порогу навпроти вхідних дверей, щоб той відійшов щоб він міг забрати ОСОБА_39 у лікарню. ОСОБА_41 не реагував, не давав пройти та говорив що вб'є його вилами. З відстані 10-12 метрів направив рушницю на ОСОБА_31 та здійснив не цілячись постріл під ноги останнього щоб налякати його, бо боявся що той може його заколоти вилами. Після пострілу ОСОБА_35 схопився руками за живіт та став кататися по землі. Злякавшись скоєного, сів в автомобіль і завіз рушницю до свого батька ОСОБА_42 , після чого повернувся назад, взяв з багажнику рядно, прийшов до пораненого ОСОБА_26 , якого поклав в автомобіль та повіз разом з племінником ОСОБА_43 до лікарні. За с. ОСОБА_44 по дорозі зустріли швидку допомогу, яку він раніше викликав до ОСОБА_32 . Лікар оглянув ОСОБА_31 та сказав що той помер. Переклали труп ОСОБА_31 в автомобіль швидкої допомоги та він поїхав у міліцію разом з сестрою та племінником ОСОБА_43 (а. с. 19-21 т. 1).
В подальших показаннях, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, стверджував про різну дистанцію пострілу: близько 5, 10, 5, 7, 6, 5-7 метрів, в межах 5 метрів. Вказував також, що безпосередньо перед пострілом ОСОБА_41 , знаходячись у 2-3 метрах за порогом, швидко кинувся на нього, намагаючись вдарити його вилами, йшов на нього з повернутими в його сторону вилами. Влучив у тулуб постраждалого можливо тому, що стояв вище за ОСОБА_31 та за рахунок віддачі рушниці, що не була зафіксована у плечі, яку він тримав однією правою рукою стволами вниз, підтримував лівою та підняв її під час пострілу, міг нахилитися назад під час пострілу, рушниця сама могла піднятися вверх за рахунок пострілу. Стріляв «спонтанно» в область ніг. В момент пострілу рушниця була направлена стволами донизу, а перед пострілом чуть піднята. Не хотів стріляти. Можливо це був рикошет від порога. За секунду до пострілу хитнувся. Стріляв « без прицілу з-під руки під ноги потерпілого». Постріл був для зупинення ОСОБА_31 з переляку що той може застосувати вила до нього. В перших показаннях не повідомив, що ОСОБА_41 перед пострілом кинувся на нього з вилами, бо був тоді в сильному стресовому стані. ОСОБА_41 пішов на нього з вилами, зробив йому на зустріч 1 крок. Постраждалий наблизився до нього правою стороною тулуба. Не міг пояснити, чому не привіз із собою фельдшера в с. ОСОБА_44 до події пострілу. Не надав зразу допомогу ОСОБА_40 , бо нервував. В момент пострілу ОСОБА_41 знаходився нижче порогу, а він - вище (а. с. 19-21, 101-109, 127, 195-199 т. 1; 171 т. 3; 135 - 138, 179-181, 183-184 т. 4; 159-161, 167-168, 175 т. 6; 176-177 т. 7; 86-87, 233-234 т. 8; 73, 90-92 т. 9; 132-135 т. 10).
З аналізу цих показань видно, що ОСОБА_14 змінив свої перші показання про дистанцію пострілу (зменшивши її з 10-12 до 5 метрів) та про поведінку ОСОБА_31 безпосередньо перед пострілом з менш активної (стояв з вилами за порогом та фізично не нападав на нього з вилами) на більш активну (здійснював фізичний напад на нього з вилами), а також стверджував що на момент пострілу ствол рушниці був спрямований донизу у ноги постраждалого. Крім того, розташування ОСОБА_14 перед порогом та статиста, що показував місце розташування ОСОБА_31 , за порогом будинку ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на момент пострілу за показаннями обвинуваченого при відтворенні обстановки та обставин події свідчить про можливість безперешкодного входу обвинуваченим до приміщення будинку (а. с. 108, 109 т. 1).
Разом з тим, достовірними та обґрунтованими висновками судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_31 було встановлено, що на передній та правій боковій поверхні грудної клітки та живота, пахових ділянок та верхньої 1/3 стегон на ділянці 60х45 см. трупа цієї особи було виявлено 124 пошкодження у вигляді округлої та овальної форми ран та саден діаметром 0,2-0,4 см., що проникають в підшкірну клітковину. Від вказаних ран розповсюджувалися прямолінійні раневі канали з пошкодженням органів грудної клітини і живота, аорти, в кінці яких був виявлений металевий шріт. Аналогічні зовнішні пошкодження були виявлені на передньо-внутрішній поверхні правого плеча та передпліччя (15), а також на тильній поверхні та пальців лівої кисті (37). Мало місце вогнепальне пошкодження одягу, який був на трупі - футболці та штанах. Вказані тілесні ушкодження та пошкодження на одязі, що відповідають тілесним пошкодженням, по своїй морфологічній характеристиці є схожими між собою та однотипними, є вогнепальними дробовими пораненнями передньої бокової поверхні тулуба, рук та верхньої 1/3 стегон, що супроводжувалися пошкодженнями аорти, легенів, печінки, нирки, кишечника та рясними внутрішніми крововиливами, - від якого близько 15 год. 12.09.2004 настала смерть ОСОБА_31 . Дані ушкодження утворилися від дії вогнепального дробового снаряду. Враховуючи напрямок спрямування ранових каналів спереду - назад у площині, перпендикулярній вертикальній вісі тіла, - кут пострілу в момент вбивства з вогнепальної зброї складав близько 90? по відношенню до площі тіла потерпілого з напрямком пострілу спереду - назад. Постріл був здійснений у горизонтальному чи близькому до такого напрямі та у момент одержання вогнепального поранення ОСОБА_41 стояв на ногах та правою передньо-боковою поверхнею тулуба був обернений до стріляючого. Розсіювання дробу на тілі ОСОБА_31 та відсутність додаткових чинників пострілу (кіптяви та порошинок) свідчать про неблизьку дистанцію пострілу, - більше 2-5 метрів. Тілесні ушкодження у постраждалого ОСОБА_31 могли виникнути від дій підсудного внаслідок пострілу з вогнепальної зброї з відстані більше 2-5 метрів, можливо з 10 метрів. Більш конкретно визначити дистанцію, кут та напрямок пострілу, в наслідок якого утворилися дані поранення можливо лиш при експериментальних пострілах з тієї самої зброї і тими самими набоями, що були застосовані на момент події злочину. З даними тілесними ушкодженнями постраждалий міг виконувати осмислені дії - пересуватися на невеликі дистанції, говорити і жити на протязі кількох десятків хвилин до 1 години. У зв'язку з не виявленням ранових каналів на нижніх кінцівках неможливо конкретно встановити в якому положенні - динамічному чи статичному знаходився постраждалий під час виникнення тілесних ушкоджень. Враховуючи наявність на руках вогнепальних дробових поранень єдиною достовірною ознакою, що могла б підтвердити факт знаходження вил в руках ОСОБА_31 на момент пострілу були б дробові пошкодження вил. З врахуванням даних дослідження трупа та діаметру знайдених при дослідженні трупа дробин, який складає 3 мм., можна стверджувати, що мав місце 1 постріл з вогнепальної зброї дробовим патроном 12 калібру заводського виготовлення, в якому знаходилося 223 дробини. Внаслідок токсикологічного дослідження крові ОСОБА_31 етилового спирту не виявлено (а. с. 24-26 т. 1; 220-223 т. 4; 109-113 т. 5).
Згідно протоколу огляду місця події, 12.09.2004 з 16 год. 45 хв. слідчим було оглянуто двір постраждалого біля будинку по АДРЕСА_2 . Виявлено на вході в будинок поріг на 3 ступеньки шириною 3 м. х 1,7 м., за яким на плитках виявлено плями бордового кольору різних форм, а також на відстані 4,5 м. за порогом в сторону городів виявлено вим'яте місце та плями бордового кольору різних форм і розмірів на гарбузовому листі. В кінці вим'ятого місця виявлено вила, носок, тапок. На земельній ділянці за городом виявлено місце з вим'ятою травою, на якому виявлено плями бордового кольору різних форм та розмірів (а. с. 2-5).
12.09.2004 у приміщенні моргу Ємільчинської ЦРЛ слідчим було проведено первинний поверхневий огляд трупа ОСОБА_31 , зафіксовано плями бурого кольору та точкові пошкодження на одязі справа та чисельні точкові пошкодження круглої форми на трупі, розміри та локалізація яких відповідають висновкам судово-медичної експертизи (а. с. 7-8 т. 1).
У той же день у домоволодінні батька обвинуваченого ОСОБА_45 у с. Андрієвичі Ємільчинського району слідчим було вилучено мисливську 2-х ствольну рушницю «Зауер» 12 калібру (а. с. 6 т. 1).
Згідно висновку балістичної експертизи № 544 від 21.09.2004., що була проведена експертом НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області ОСОБА_46 , дана рушниця є гладко ствольною мисливською рушницею, робочою та придатною для стрільби патронами 12 калібру. Представлена дріб, яка була вилучена із трупа, відстріляна із гладко ствольної рушниці, якою може бути представлена для дослідження рушниця (а. с. 64-68 т. 1).
13.09.2004 у домоволодінні ОСОБА_14 слідчим у присутності понятих було вилучено та оглянуто два патрони до мисливської рушниці 12 калібру без пошкоджень, а також гільзи таких патронів зі шротом (а. с. 41, 42-43).
Під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що саме з цієї мисливської рушниці та аналогічним дробовим патроном 12 калібру він зробив постріл у ОСОБА_31 .
Вказані рушниця та патрони були визнані речовими доказами.
Під час досудового розслідування та розгляду справи у суді першої інстанції з даною мисливською рушницею та патронами не була проведена балістична експертиза з метою з'ясування дійсної дистанції пострілу, яким було смертельно травмовано ОСОБА_31 .
У судовому засіданні 06.06.2016 під час апеляційного розгляду справи експерт-криміналіст ОСОБА_47 пояснив, що при пострілі з досліджуваної ним мисливської рушниці віддача відбувається одночасно з пострілом. Як правило, після пострілу з такої рушниці дріб з патрону летить більш-менш монолітно як єдиний заряд на відстань близько до 10 метрів. Різні патрони можуть давати різне розсіювання навіть з однієї зброї. Дистанцію пострілу можна визначити експериментально. Малоймовірно, що при пострілі з даної рушниці з дистанції 5 метрів могли виникнути виявлені на трупі тілесні ушкодження. Стандартне зусилля натискання на спусковий гачок для здійснення пострілу становить 2-2,5 кг. Більш дрібніший шрот має на ближчій відстані більше розсіювання. Визначити дійсну дистанцію пострілу можна лише експериментальним шляхом (а. с. 285-286, 309 т. 8).
Згідно висновку додаткової комплексної (медико-криміналістичної балістичної) судово-медичної експертизи від 06.02.2017., при медико-криміналістичному дослідженні вил, вилучених при огляді місця події в домоволодінні ОСОБА_13 , не виявлено пошкоджень, що могли б бути спричинені дробом внаслідок вогнепального пострілу, в УФ-променях світла не виявлено також світіння, характерного для рушничного мастила. Кут пострілу в момент пострілу складав 90? з напрямом спереду-назад по відношенню до площі тіла потерпілого. Встановити дистанцію пострілу можливо лише при проведенні експериментальних пострілів з тієї самої зброї і тими самими патронами. З врахуванням всіх даних судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_31 неможливо конкретно встановити в якому положенні - динамічному чи статичному знаходився ОСОБА_41 під час виникнення тілесних ушкоджень. Напрямок ранових каналів на тілі трупа мали перпендикулярний напрямок по відношенні до осі тіла спереду назад. Утворення виявлених ушкоджень при одному пострілі не виключається. Через непроведення експериментальних пострілів, що дозволили б судити про відстань пострілу, неможливо судити про відповідність показань ОСОБА_14 з урахуванням рельєфу місцевості на місці події (а. с. 14-21 т. 9).
Апеляційний суд позбавлений можливості у даній справі встановити дійсну дистанцію пострілу шляхом проведення експериментальних пострілів з мисливської рушниці, що є речовим доказом у даній справі, що зберігалася в Ємільчинському РВ УМВС України в Житомирській області, у зв'язку із втратою цього речового доказу (а. с. 296, 298, 300 т. 8).
За змістом показань потерпілих та свідків, вони не були безпосередніми очевидцями пострілу, підтвердили факти існування неприязних стосунків між обвинуваченим та загиблим ОСОБА_30 до моменту події, а також конфлікту, що стався близько 13 год. 30 хв. 12.09.2004 на полі недалеко від місця події під час садіння картоплі, під час якого ОСОБА_35 побив вилами свого сина ОСОБА_10 та заподіяв йому тілесні ушкодження.
Ці фактичні обставини підтверджуються вищевказаними даними огляду місця події про наявність слідів, схожих на кров, на полі недалеко від домоволодіння ОСОБА_13 , даними висновку судово-медичної експертизи про виявлення у ОСОБА_10 легких тілесних ушкоджень - 2 ран волосяної частини голови, що супроводжувалися струсом головного мозку та потягли короткочасний розлад здоров'я, 3 ран на передній поверхні та лівій боковій поверхні грудної клітки, а також крововиливу на зовнішній поверхні правої гомілки (а. с. 31-32 т. 1).
Показання потерпілих про агресивну поведінку ОСОБА_12 в побуті, численні факти агресії та застосування ним насильства в сім'ї, підтверджуються й показаннями свідків ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , які є односельцями загиблого, а також змістом приєднаної до матеріалів справи характеристики з місця проживання ОСОБА_12 (а. с. 213 т. 1).
Потерпіла ОСОБА_13 та ОСОБА_52 , свідок ОСОБА_11 також показали, що на момент пострілу вони перебували у будинку ОСОБА_13 . До пострілу ОСОБА_35 бігав по двору та погрожував вбити ОСОБА_10 , показував через вікно сокиру. ОСОБА_13 телефонувала брату - обвинуваченому ОСОБА_14 та просила викликати швидку допомогу, міліцію та приїхати до них щоб допомогти пораненому ОСОБА_29 . Через деякий час до будинку зайшла ОСОБА_53 (дружина обвинуваченого). Після цього почули постріл з двору будинку та вийшли у двір, де побачили недалеко від порогу пораненого ОСОБА_26 .
ОСОБА_13 також стверджувала, що коли перед пострілом до їх будинку під'їхав обвинувачений та до будинку зайшла його дружина ОСОБА_53 , вона бачила та чула як ОСОБА_35 у дворі з вилами в руках біг на обвинуваченого та кричав, що вб'є його.
Разом з тим, з аналізу показань потерпілої ОСОБА_13 видно, що вона давала різні показання про відстань між пораненим ОСОБА_33 та обвинуваченим відразу після пострілу, а також про наявність вил в руках постраждалого.
Так, у своїх первинних показаннях на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_13 стверджувала, що коли вона, почувши постріл, «вискочила» на двір, побачила неподалік порогу ОСОБА_26 , який тримався за живіт, на якому була кров. Обвинувачений в цей час був на дорозі і став кричати що він наробив. Не вказувала про наявність вил у руках постраждалого (а. с. 33-34 т. 1).
В подальших показаннях під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_13 стала стверджувати, що зразу після пострілу вона вийшла у двір та побачила що ОСОБА_35 з вилами у руках стояв біля порогу, а обвинувачений перебував також біля порогу на близькій відстані від постраждалого (а. с. 163-165 т. 3, 166-167, 174-176 т. 6, 49-50 т. 7, 87-88 т. 8, 95 т. 10).
Свідок ОСОБА_54 (мати потерпілої ОСОБА_13 ) показала, що близько 13 год. до них додому прибігла її дочка ОСОБА_55 , яка плакала та сказала що її бувший чоловік ОСОБА_35 сильно побив вилами сина ОСОБА_39 і той лежить на полі. З їх мобільного телефону ОСОБА_56 зателефонувала в міліцію та викликала швидку допомогу. Через деякий час повернулася та зателефонувала до брата ОСОБА_57 (обвинуваченого) в с. Куліші. Потім вона ( ОСОБА_58 ) прийшла до будинку дочки ОСОБА_13 , де бачила побитого ОСОБА_10 та витирала йому кров. Через деякий час в будинок зайшла невістка ОСОБА_38 (дружина обвинуваченого), яка також надавала допомогу та сказала що ОСОБА_59 (обвинувачений) приїхав щоб забрати ОСОБА_39 у лікарню. Через деякий час почула з вулиці постріл. Зразу після пострілу на вулицю вибігла ОСОБА_13 . Почула з вулиці як та крикнула «Ой боже». Тоді вона ( ОСОБА_58 ) вийшла на вулицю та побачила, що біля порогу сидів ОСОБА_35 , який тримався руками за живіт. Біля нього лежали вила (а. с. 177-178 т. 1).
За змістом показань свідка ОСОБА_60 (дружини обвинуваченого), після 14 год. 12.09.2004 разом з чоловіком ОСОБА_14 на його службовому автомобілі «Нива» вона поїхала з с. Куліші до будинку сестри чоловіка ОСОБА_13 у с. Андрієвичі після виклику чоловіком швидкої допомоги для того щоб скоріше відвезти до лікарні сина ОСОБА_28 , якого побив вилами ОСОБА_35 . Перебуваючи у будинку ОСОБА_13 , бачила там пораненого ОСОБА_10 . Почувши постріл з вулиці, разом з ОСОБА_61 та іншими вибігла на вулицю та побачила біля порогу зліва зі сторони городу ОСОБА_26 , який стояв, тримаючись за правий бік, після чого впав на землю. Біля нього на землі лежали вила. ОСОБА_14 у цей момент стояв у 3-х метрах від порогу з іншої сторони. Після цього ОСОБА_14 побіг до автомобіля та повіз рушницю до батька. Пізніше обвинувачений повернувся, вони поклали ОСОБА_26 на одіяло, занесли у машину та повезли у лікарню через с. Куліші, де вона залишилася вдома. По телефону дізналася що по дорозі в лікарню ОСОБА_35 помер. Відстань між ОСОБА_14 та ОСОБА_33 на момент виходу її з будинку була приблизно 8 метрів. Не пам'ятає в якій послідовності вони вибігали із хати після пострілу (а. с. 79-80 т. 1, 177-178 т. 3, 170-171 т. 6).
Свідок ОСОБА_62 показав, що 12.09.2004 близько 14 год. до нього додому в с. Андрієвичі Ємільчинського району прибігла його дочка ОСОБА_13 , яка з його мобільного телефону зателефонувала до брата ОСОБА_57 (обвинуваченого ОСОБА_14 ) в с. Куліші щоб той скоріше викликав швидку допомогу, оскільки ОСОБА_35 сильно побив вилами свого сина ОСОБА_39 і той знаходиться в тяжкому стані, можливо вбив ОСОБА_39 . Через годину приїхав на службовому автомобілі «Нива» його син ОСОБА_63 (обвинувачений), який приніс з автомобіля рушницю, просив заховати її та повідомив, що вистрілив у ОСОБА_12 . Після цього він кудись поїхав (а. с. 175-176 т. 1).
Даними журналу запису звертань про невідкладну допомогу Ємільчинської ЦРЛ підтверджується той факт, що 12.09.2004 о 14 год. 13 хв. саме обвинувачений ОСОБА_27 здійснив телефонне повідомлення в цю медичну установу про необхідність надання медичної допомоги у с. Андрієвичи ОСОБА_10 з приводу отримання останнім травми голови та перелому ноги (а. с. 197 т. 7).
Згідно показань свідка ОСОБА_64 , 12.09.2004 близько 14 год. 30 хв. у чергову частину Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирські області від обвинуваченого ОСОБА_14 надійшло телефонне повідомлення про спричинення ОСОБА_33 своєму синові ОСОБА_29 тілесних ушкоджень. Близько 15 год. у той же день коли оперативна група співробітників міліції була сформована та готувалась до виїзду, до райвідділу міліції з'явився ОСОБА_14 , який повідомив, що він вбив ОСОБА_12 з мисливської рушниці, яка знаходиться у його батька. З ним також був й син загиблого ОСОБА_52 , який мав тілесні ушкодження та кров на голові, був у шоковому стані та знепритомнів, у зв'язку з чим до нього була викликана швидка допомога (а. с. 223 т. 1, 123 т. 3, 123 т. 4).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, обвинувачений ОСОБА_14 на момент огляду його експертом о 22 год. 15 хв. 13.09.2004 не мав будь-яких тілесних ушкоджень, був вкрай схвильованим тим що сталося та не міг дати будь-яких пояснень (а. с.29 т. 1).
З урахуванням вищевказаних достовірних фактичних даних про кількість та локалізацію дробових пошкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_26 , - на передній та правій боковій поверхні грудної клітки та живота, пахових ділянках та верхній 1/3 стегон на ділянці 60х45 см. (124 пошкодження), на передньо-внутрішній поверхні правого плеча та передпліччя (15), а також на тильній поверхні та пальців лівої кисті (37), та встановлений висновками судових експертиз механізм заподіяння смерті ОСОБА_31 шляхом здійснення одного пострілу з вогнепальної зброї - мисливської рушниці дробовим снарядом калібру 12 мм. у горизонтальному напрямі у стоячого на ногах ОСОБА_31 , що був правою передньо-боковою поверхнею тулуба обернений до стріляючого, з неблизької дистанції - більше 2-5 метрів, можливо з 10 метрів (про що свідчить локалізація дробових поранень на трупі та відсутність інших слідів пострілу з вогнепальної зброї на одязі постраждалого), а також про відсутність дробових пошкоджень та можливих інших слідів пострілу на вилах, - є достовірними первинні показання обвинуваченого про факт пострілу у ОСОБА_26 з рушниці з відстані близько 10-12 метрів та про те, що в цей момент постраждалий не здійснював активного нападу на ОСОБА_14 з вилами у руках, а також первинні показання потерпілої ОСОБА_13 про неблизьке розташування обвинуваченого відносно постраждалого ОСОБА_26 відразу після пострілу.
Тому є недостовірними подальші показання обвинуваченого під час судового розгляду про близьку дистанцію пострілу (до 5 метрів) та про те, що безпосередньо перед пострілом ОСОБА_35 вчинив раптовий напад на нього, - біг на нього (або швидко наближався) з вилами у руках.
З цих же підстав є недостовірними показання потерпілої ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_65 про те, що зразу після пострілу обвинувачений перебував на близькій відстані від пораненого ОСОБА_26 .
Питання про спрямованість умислу ОСОБА_14 у даній справі суд першої інстанції правильно вирішував з урахуванням сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації поранень на трупі ОСОБА_26 , поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунків, а також поведінки обвинуваченого після пострілу, спрямованої на приховання знаряддя злочину.
З огляду на сукупність вищевказаних доказів у справі доведено, що до моменту події між обвинуваченим, потерпілими ОСОБА_61 , ОСОБА_66 , свідками ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 з одного боку та загиблим ОСОБА_33 з іншого боку існували неприязні відносини. У день події ОСОБА_35 здійснив напад з вилами на свого сина ОСОБА_10 та спричинив йому тілесні ушкодження, у зв'язку з чим той потребував медичної допомоги. Разом з тим, до моменту пострілу напад ОСОБА_26 на його сина ОСОБА_39 був закінчений та з приводу цього нападу до будинку ОСОБА_13 , де перебував ОСОБА_52 та його родичі, були викликані міліція та швидка допомога. За таких обставин обвинувачений, побачивши у дворі домоволодіння ОСОБА_13 її бувшого чоловіка ОСОБА_26 , що проживав у тому ж домоволодінні, бігав по двору з вилами та погрожував застосувати їх до ОСОБА_14 в разі забирання останнім пораненого ОСОБА_10 з будинку, повернувся до свого службового автомобіля, що стояв на дорозі, взяв у багажнику автомобіля свою незареєстровану мисливську рушницю, що була споряджена дробовим патроном 12 калібру з великою кількістю шротин діаметром 3 мм. Підготувавши вказану вогнепальну зброю до пострілу, обвинувачений повернувся у двір домоволодіння ОСОБА_26 та ОСОБА_13 , наблизився на відстань близько 10-12 метрів до ОСОБА_26 , який стояв за порогом та не робив активних фізичних рухів, спрямованих на напад на ОСОБА_14 , а лише усно погрожував застосувати вила до обвинуваченого, тримаючи їх у руках. Спрямувавши ствол мисливської рушниці горизонтально в напрямку грудей ОСОБА_26 (у місце розташування життєво важливих органів), ОСОБА_14 натиснув на спусковий гачок із силою близько 2-2,5 кг. та здійснив вогнепальний постріл дробовим патроном у ОСОБА_26 . Після пострілу, усвідомлюючи факт вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_26 , ОСОБА_14 залишив смертельно пораненого потерпілого на місці пригоди та уїхав на автомобілі з метою приховання знаряддя вбивства - мисливської рушниці в будинку батька.
За таких обставин постраждалий ОСОБА_35 не здійснював небезпечного нападу на обвинуваченого або інших осіб безпосередньо перед пострілом у нього ОСОБА_14 з вогнепальної зброї зі значної відстані.
Тому настання смерті ОСОБА_26 поза розумним сумнівом охоплювалося умислом обвинуваченого, оскільки він усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння у виді здійснення вогнепального пострілу дробовим снарядом з мисливської рушниці, спрямованої у грудну клітку постраждалого, передбачав наслідки цього діяння у виді позбавлення життя ОСОБА_26 , тобто діяв з умислом на вбивство.
При цьому обвинувачений не перебував у стані необхідної оборони на час здійснення пострілу у ОСОБА_26 та його дії не носили необережний характер.
Тому висновки суду першої інстанції про доведеність винності обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_26 з мотиву неприязних відносин без пом'якшуючих обставин та про кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника про неправильність оцінки судом доказів та кваліфікації дій ОСОБА_14 , що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_31 , діяв у стані необхідної оборони та вчинив вбивство з необережності, - є необґрунтованими.
Призначаючи ОСОБА_14 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину виходячи з усіх обставин справи, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а також обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття у заподіянні смерті ОСОБА_26 , з'явлення із зізнанням та відшкодування завданої злочином шкоди.
Доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_8 про неправильність врахування місцевим судом обставин, що пом'якшують покарання є необґрунтованими, оскільки вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, даними про повне відшкодування обвинуваченим моральної шкоди потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , а після постановлення вироку також потерпілому ОСОБА_29 в розмірі 5 тис. грн., добровільне з'явлення обвинуваченим в день вбивства до міліції із зізнавальними показаннями про факт вчинення вбивства та місце перебування мисливської рушниці - знаряддя злочину, змістом показань ОСОБА_14 про фактичне розкаяння у наслідках свого діяння у виді позбавлення життя постраждалого.
За своїм видом та розміром призначене ОСОБА_14 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання винного та попередження нових злочинів, а тому не може бути визнано явно несправедливим.
Тому доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_8 про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого за розміром покарання у виді позбавлення волі є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, апеляційний суд, -
Апеляції потерпілого ОСОБА_8 , засудженого ОСОБА_14 та його захисника - адвоката ОСОБА_23 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2012 року щодо ОСОБА_14 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: