10.3.3
Іменем України
02 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2400/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
09.08.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації (далі - відповідач, УСЗН Білокуракинської РДА), в якому позивач просила визнати дії відповідача щодо вимоги повторної подачі заяви для призначення допомоги по народженню дитини неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу недоотриманої суми допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01 грудня 2016 року, на рахунок 26250001095197, відкритий в АТ “Ощадбанк”.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона є тимчасово переміщеною особою та 27.03.2017 відповідачем за її заявою зроблено запит щодо отримання справи від УСЗН Нікопольської міської ради Дніпропетровської області.
22.09.2017 ОСОБА_1 разом з представником прибула до УСЗН Білокуракінської РДА для з'ясування причини невиплати допомоги по народженню дитини, де їй повідомили, що виплата не проводиться через відсутність останньої за адресою, вказаною в довідці.
17.04.2018 представник позивача довезла банківські реквізити для отримання заборгованості з грудня 2016 року по день звернення та щомісячної виплати, яка має сплачуватися до 20 вересня 2018 року - до досягненню трирічного віку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
20.06.2018 представник вдруге звернувся до відповідача з заявою, в якій просив припинити порушення законодавства та сплатити позивачу заборгованість.
У відповіді від 27.06.2018 відповідач вимагає ще раз подати заяву про призначення допомоги по народженню дитини.
ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача неправомірними, а посилання відповідача в листах на необхідність знов подати заяву на призначення допомоги безпідставним, оскільки позивач звернулася до відповідача з заявою про продовження виплати допомоги при народженні дитини, а не з заявою про призначення такої допомоги.
Відповідно до абз. 32 п. 13 Порядку № 1751 виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами 17-23, 26 і 27 цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
Позивач вважає, що це право особи, що фактично здійснює догляд за дитиною, а не її обов'язок. Тому в даному випадку позивачка обрала інший спосіб захисту порушеного права - звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.08.2018 позов було залишено без руху.
23.08.2018 від позивача на адресу суду надійшов уточнений позов (арк. спр. 19-21).
Ухвалою суду від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.09.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 28-30), в обґрунтування якого останній послався на таке. ОСОБА_1 27.03.2017 звернулася до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та отримала довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, №0000154864 - на себе та своїх дітей.
Також 27.03.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою щодо отримання особової справи отримувача допомоги при народженні дитини за її попереднім місцем фактичного проживання від УСЗН Нікопольської міської ради Дніпропетровської області.
Відповідачем 27.03.2017 зроблено запит № 1069 щодо отримання справи від УСЗН Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, та після отримання справи позивачу було направлено письмове повідомлення від 26.04.2017 № 1523-1 про необхідність подання заяви на подовження державної допомоги при народженні дитини, оскільки відповідно до п. 54 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.
Відповідно до п. 9.1 розділу 9 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.
ОСОБА_1 до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою про подовження соціальної виплати при народженні дитини особисто не зверталася, заява про призначення допомоги, встановленої форми, не надходила, що унеможливило поновлення виплати державної соціальної допомоги при народженні дитини, тому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судове засідання позивач та її представник не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 26, 27а).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі (арк. спр. 41).
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-76 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 18.06.2005 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 (арк. спр. 6).
20.09.2015 від шлюбу у них народився син ОСОБА_2 (арк. спр. 8).
В позові ОСОБА_1 посилається, що вона перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в УСЗН Нікопольської міської ради Дніпропетровської області.
27.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою, в якій просила запросити її особову справу, як отримувача допомоги при народженні дитини в УСЗН Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (арк. спр. 31).
Того ж дня відповідачем на адресу УСЗН Нікопольської міської ради Дніпропетровської області надіслано запит № 1069 про витребування особової справи отримувача допомоги - ОСОБА_1 (арк. спр. 32).
26.04.2017 за № 1523-1 УСЗН Білокуракинської РДА надіслано на адресу ОСОБА_1 повідомлення про те, що на адресу управління надійшла її особова справа отримувача державної соціальної допомоги при народженні дитини. Також повідомлено, що для оформлення державної соціальної допомоги позивачу необхідно звернутися до управління (арк. спр. 33).
Відповідно до довідки УСЗН Білокуракинської РДА від 22.09.2017 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1, остання зареєструвала своє місце проживання за адресою: вул. Чапаєва, б. 247А, кв. 12, смт. Білокуракине, Луганська область (арк. спр. 5).
20.06.2018 представник позивача звернулася до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги при народженні дитини, на яку відповідачем 27.06.2018 було надано відповідь № 2901, якою роз'яснено, що для отримання державної соціальної допомоги при народженні дитини одному з батьків (опікуну), з яким постійно проживає дитина, необхідно звернутися до управління з заявою за формою та копією свідоцтва про народження дитини (арк. спр. 12-13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Основного Закону України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.
Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (далі - Порядок).
Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини визначено пунктами 10-16 Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без електронного цифрового підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Пунктом 13 Порядку, окрім іншого, передбачено, що виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція), визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, структурних підрозділах з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - Управління), які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій.
Пунктом 2.2 Інструкції, зокрема, визначено, що форма заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 року за № 475/26920.
Відповідно до пункту 5.1. Інструкції надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.
Заява про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги та всі необхідні для цього документи приймаються спеціалістом з прийому, реєструються і розглядаються в 10-денний термін у порядку, установленому цією Інструкцією.
Рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги оформлюється протоколом та затверджується підписом начальника Управління або іншої особи, якій надано таке право, датою та скріплюється печаткою Управління на протоколі (пункт 5.2. Інструкції).
Згідно з пунктом 9.1. Інструкції у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.
Відповідно до пункту 9.2. Інструкції припинення виплати (зняття з обліку) здійснюється на підставі заяви отримувача допомоги або запиту особової справи Управління за новим місцем його проживання (реєстрації).
Заява про припинення виплати (зняття з обліку) або продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) отримувача допомоги (прийняття на облік) подається особисто особою, яка претендує на отримання допомоги. Заява реєструється в Журналі реєстрації приймання заяв та документів для зняття з обліку (додаток 13) координатором (спеціалістом) з прийому громадян. На підставі поданої заяви про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) Управлінням формується Запит особової справи отримувача допомоги (додаток 14) до Управління за попереднім місцем її отримання, який направляється поштою або видається особисто отримувачу допомоги (якщо це зазначено у заяві) для передачі зазначеному Управлінню (пункт 9.3. Інструкції).
Відповідно до пункту 9.4. Інструкції після отримання особової справи отримувача допомоги особова справа, довідка щодо останніх призначень та проведених виплат і заява отримувача допомоги передається координатору (головному спеціалісту) опрацювання заяв. Не пізніше ніж у триденний термін готується рішення про продовження виплати соціальної допомоги. У журналах реєстрації прийнятих рішень і видачі довідок та повідомлень провадяться відповідні записи.
Таким чином, із аналізу вищевказаних норм діючого законодавства слідує, що в даному випадку для подовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 повинна була особисто звернутися до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, на підставі якої Управлінням формується Запит особової справи отримувача допомоги до Управління за попереднім місцем її отримання. За результатами розгляду такої заяви відповідач повинен був прийняти відповідне рішення, оформлене протоколом.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про запит особової справи довільної форми.
Станом на час розгляду справи судом жодних належних та допустимих доказів звернення ОСОБА_1 до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, позивачем суду надано не було.
Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_1 з заявою про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, до УСЗН Білокуракинської РДА не зверталася, рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги, оформлене протоколом, відповідачем не приймалося.
Заяву ОСОБА_1 про запит її особової справи розглянуто відповідачем у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк.
Оскільки ОСОБА_1 не зверталася до УСЗН Білокуракинської РДА з заявою про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, тому в суду відсутні підставі для визнання дій відповідача щодо вимоги повторної подачі заяви для призначення допомоги по народженню дитини неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу недоотриманої суми допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01 грудня 2016 року.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись частиною другою статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Ухвалою суду від 27.08.2018 ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору в сумі 704, 80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
У зв'язку з відмовою в задоволені позову судовий збір в сумі 704,80 грн слід стягнути з ОСОБА_1
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса місця реєстрації: вул. Боженко, буд. 105 б, кв. 40, м. Луганськ, 91000) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_4