"18" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1116/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1116/17
за позовом: приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” (вул. Євгена Сверстюка, буд. №23, офіс №916, м. Київ, 02002) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” (вул. Миколи Василенка, буд. №7-А, м. Київ, 03124)
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Фонтанська дорога, буд. №74, м. Одеса, 65013)
про стягнення 224 000,00 грн.
Приватна організація “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 224 000,00 грн. компенсації.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
Між приватною організацією “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” та товариством з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” 17.08.2016 р. було укладений Договір №03-ОКУ про управління майновими та авторськими правами.
Відповідно до п.2.1 Договору, Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори, які належать Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від Імені Видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього Договору. Надання повноважень на колективне -управління правами передбачає: укладання Організацією договорів на право використання :о об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2.). територія управління - Україна (п. 2.4.).
Відповідно до п. 4 встановлений вид (спосіб використання) щодо об'єктів переданих в управління - а саме публічне виконання.
Згідно з п. 9.2.1., 9.4. Договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди Видавника (додається до заяви), має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь- які інші дії - як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Відповідно до п. 10 - Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє безстроково.
ТОВ “Бест Мьюзік” надана декларація №1.7 від 09.09.2016 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору:
№Назва творуАвтор музики Автор тексту Виконавець
1КружитОСОБА_3ОСОБА_3ОСОБА_3
Договір № 16-ПФ укладений в письмовій формі, дія якого відповідно до п.1.20. вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, передбачає отримання -позивачем виключних майнових прав (п.2.1) в тому числі щодо публічного виконання (п.2.2.6) виключне право надавати право на використання іншим особам (п. 3.2.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п.2.8.) - а також регулює територію на якій діють права - Україна (п. 1.21).
Також, ТОВ “Бест Мьюзік” надана декларація №1.30 від 09.03.2017 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору:
№Назва творуАвтор музики Автор тексту Виконавець
1БулочкаОСОБА_4 СолоХа
Договір № 92-ПФ укладений в письмовій формі, дія якого відповідно до п. 1.20. вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, передбачає отримання позивачем виключних майнових прав (п.2.1) в тому числі щодо публічного виконання (п.2.2.6) виключне право надавати право на використання іншим особам (п. 3.2.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п.2.8.) - а також загулює територію на якій діють права - територія всього Світу (п. 1.21).
Таким чином станом на 22.07.2017 р. - тобто на момент виявлення фактів порушень з боку відповідача, позивач мав виключні майнові права щодо зазначених музичних творів, підтвердив це діючими угодами, а тому ОКУ мало право управляти ними також на підставі діючої угоди із позивачем.
На підтвердження фактів порушення відповідачем майнових авторських прав щодо заявлених в позові об'єктів (музичних творів) підтверджується:
- актом фіксації №04/07/17 від 22.07.2017р., складеним представником ОКУ ОСОБА_5;
- відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 22.07.2017р..;
- фіскальним чеком №0000000118 від 22.07.2017р., рахунком №0101060002 від 22.07.2017р., рахунком №0101060004 від 22.07.2017р.
Відповідно до акту, відеозапису, чеку та рахунків встановлено, що в приміщені кафе “Capital - pizza grill house” (назва закладу зафіксована починаючи з 44:35 хв. відеозапису), за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 32, для фонового озвучення закладу подаються музичні твори.
Господарську діяльність в закладі здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), що встановлено з фіскального чеку №0000000118 від 22.07.2017р. який зафіксовано починаючи з 35:52 хвилини відеозапису.
Публічне виконання музичних творів в приміщенні здійснюється за допомогою обладнання, яке наявне в закладі, що зафіксоване на відеозаписі починаючи з 41:12 хв. (телевізор) та 43:41 хв. (колонка, пульт керування програвачем).
Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувались, окрім інших - твір під назвою “Кружит”, публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі -починаючи з 00:00 хв. та твір під назвою “Булочка”, публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 13:31 хв., суб'єктом майнових авторських прав щодо яких є позивач.
З врахування наведеного, приватна організація “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” звернулось до Господарського суду Одеської області із даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2018р. прийнято позовну заяву приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” та відкрито провадження у справі №916/1116/18 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2018р. строк підготовчого засідання було продовжено на 30 днів за ініціативою суду.
Представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином за юридичною адресою (вул. Фонтанська дорога, буд. №74, м. Одеса, 65013), про що свідчать поштові повідомлення, повернуті на адресу суду із відмітками про вручення.
Відповідач відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 2-4 ст.426 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.435 Цивільного кодексу України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Згідно статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
За визначенням, яке наведене у статті 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
Правовідносини між сторонами також регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" який охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Відповідно до статті 45 Закону України “Про авторське право та суміжні права” суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом "г" ч.1 ст.49 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, функцію звернення до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
При цьому п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. №5 “Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав” визначено, що така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
Відповідно до п.49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”, документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011р. (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи).
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності” визначено, що, враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача. Відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Згідно ст.435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
У відповідності до ч.2 цієї статті суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Статтею 1108 ЦК України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно зі ст.1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
В силу статті 441 ЦК України використанням твору вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування.
Як встановлено судом, факт використання музичних творів відповідачем підтверджується - актом фіксації №04/07/17 від 22.07.2017р., складеним представником ОКУ ОСОБА_5, відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 22.07.2017р., фіскальним чеком №0000000118 від 22.07.2017р., рахунком №0101060002 від 22.07.2017р., рахунком №0101060004 від 22.07.2017р., згідно якого було встановлено, що в приміщені кафе “Capital - pizza grill house”, за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 32, для фонового озвучення закладу подавались музичні твори “Кружит” та “Булочка”.
При цьому, суд вважає, що ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” мав право провести відеофіксацію та скласти відповідний акт, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003р. №71 “Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань” та умов укладених з позивачами договорів.
Як слідує з норм Господарського процесуального кодексу України диск з відеозаписом у відповідності до ст.96 Господарського процесуального кодексу України віднесений до електронних доказів.
Враховуючи викладене, ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” доведений факт використання відповідачем в приміщені кафе “Capital - pizza grill house”, за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 32 в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, музичних творів “Кружит” та “Булочка”, що є порушенням майнових авторських прав позивача.
Обґрунтовуючи заявлений розмір компенсації у сумі 224 000,00грн., позивач зазначає, що визначення розміру компенсації належить до дискреційних повноважень суду.
Такий розмір встановлений в межах, визначених законом і не може бути меншим і більшим цих рамок.
Такі рамки, відповідно до п.«ґ» ч.2, ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" визначається судом у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Тобто будь-яка сума в цьому проміжку буде в рамках дискреційних повноважень наданих законом суду першої інстанції при прийнятті ним рішення у справі.
Враховуючи викладене, ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” вважає, що належним розміром компенсації за кожен музичний твір є 60 мінімальних заробітних плат.
Тобто такий розмір компенсації відповідає вимогам справедливості (як такий, що знаходиться в найнижчій шкалі допустимого розміру), а також доречності (з огляду на загальне ігнорування встановлених законом правил використання музичних творів і пов'язаних із цим репутаційних і економічних негативних наслідків для України) та просить стягнути з відповідача 224 000,00 грн. компенсації.
При визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.
Аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018р. по справі №921/113/17-г.
При визначенні розміру компенсації суд враховує, що доведеним є факт одноразового використання музичних творів “Кружит” та “Булочка”.
Одночасно, суд враховує, що, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, можливість стягнення з порушника надмірних грошових сум як компенсації за порушення авторського права спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу захисту компенсація перетворюється на джерело отримання суб'єктом авторського або суміжного права невиправданих додаткових прибутків.
З огляду на викладене сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ПО “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”, складає 32 000,00грн. (20х1600,00 грн. = 32 000,00грн.).
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Організації колективного управління авторськими та суміжними правами" інтересах приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 32 000,00 грн. на користь позивачів за порушення майнових прав за використані без дозволу музичні твори “Кружит” та “Булочка”.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.129 ГПК України, витрати на оплату судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 3 360,00 грн.
Керуючись ст.ст.13, 74, 79, 129, 202, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Фонтанська дорога, буд. №74, м. Одеса, 65013, код НОМЕР_1) на користь приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами” (вул. Євгена Сверстюка, буд. №23, офіс №916, м. Київ, 02002, код 37396151) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” (вул. Миколи Василенка, буд. №7-А, м. Київ, 03124, код 40471053) компенсацію у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України
Повний текст рішення складено 28 вересня 2018 р.
Суддя О.В. Цісельський