65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1044/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Б.П. Топольницькій
за участю представників:
від позивачів - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
від третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гаджибей”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 8518000,00 грн., -
Національний банк України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гаджибей” про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 92 від 06.10.2014 р. № 92, укладеного між Національним банком України та відповідачем і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4499, а саме на земельну ділянку площею 8,0000 га (кадастровий номер 5123781300:01:002:0764) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка 30, 31, 32, 33, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468496751237, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. (зі змінами та доповненнями) в загальній сумі 8518000,00 грн. шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання ПАТ “ПриватБанк” умов кредитного договору № 54 від 02.10.2014 р. щодо повернення коштів позивачу. Також позивач вказує на невиконання відповідачем - ТОВ “Гаджибей” обов'язку згідно договору іпотеки № 92 від 06.10.2014 р., яким забезпечено вимоги іпотекодаржателя, що випливають з кредитного договору № 54 від 02.10.2014 р.
Зокрема, позивач вказує, що у відповідності до п. 3. ст. 7, п. 1 ст. 25 ЗУ «Про Національний банк України» 02 жовтня 2014 року між Національним банком України (кредитор) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (позичальник) укладено кредитний договір № 54, відповідно до п. 1.2 якого кредитор надає позичальнику стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності в сумі 1300000000,00 грн. строком з 02.10.2014 р. по 15.08.2016 р., у тому числі 410000000,00 грн. надано 02.10.2014 р., а решта згідно отриманих заявок позичальника.
Процентна ставка за кредитним договором встановлена в розмірі півтори облікової ставки НБУ, що на момент укладання кредитного договору становила 18,75% річних і є незмінною протягом дії договору.
Додатковим договором № 10 від 28.12.2017 р. до кредитного договору внесено зміни щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, а саме процентна ставка за користування кредитом починаючи з 28.12.2017 р. встановлюється на рівні 16% річних. Розмір процентної ставки за користування кредитом до 27.12.2017 включно визначається умовами кредитного договору, що діяли до 27.12.2017 р. включно. Базова кількість днів для нарахування процентів - фактична кількість днів у місяці/році.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит надається позичальнику у формі траншів залежно від потреби в ньому за умови набрання чинності договорів, вказаних у п. 1.4 договору, а також монетарних можливостей Національного банку.
Як вказує позивач, загальна сума за кредитним договором 1300000000,00 грн. була надана позичальнику п'ятьма траншами:
- 410000000,00 грн. надано 02.10.2014 р., що зазначено в кредитному договорі із графіком погашення траншу, викладеного в додатку до договору;
- 490000000,00 грн. надано 03.10.2014 р., про що укладено додатковий договір № 1 від 03.10.2014 р. із графіком погашення траншу, викладеного в додатку до додаткового договору № 1;
- 120000000,00 грн. надано 06.10.2014 р., про що укладено додатковий договір № 2 від 06.10.2014 р. із графіком погашення траншу, викладеного в додатку до додаткового договору № 2;
- 150000000,00 грн. надано 08.10.2014 р., про що укладено додатковий договір № 3 від 08.10.2014 р. із графіком погашення траншу, викладеного в додатку до додаткового договору № 3;
- 130000000,00 грн. надано 28.10.2014 р, про що укладено додатковий договір № 4 від 28.10.2014 р. із графіком погашення траншу, викладеного в додатку до додаткового договору № 4.
Також позивач зазначає, що додатковим договором № 5 від 30.12.2014 р. до кредитного договору сторонами було узгоджено графіки погашення кредиту (траншів) з урахуванням частини сплаченого позичальником кредиту та викладені графіки погашення кредиту в новій редакції, відповідно до яких початок погашення по всім траншам наданого кредиту визначено 09.03.2015, кінцевий строк його погашення кредиту залишено без змін.
Додатковим договором № 6 від 18.02.2015 р. до кредитного договору сторонами було змінено графіки погашення кредиту (траншів) та викладені графіки погашення кредиту в новій редакції, відповідно до яких початок погашення по всім траншам наданого кредиту визначено 10.03.2015 р., кінцевий строк погашення кредиту залишено без змін.
Додатковим договором № 8 від 04.03.2015 р. до кредитного договору сторонами було змінено графіки погашення кредиту (траншів) та викладені графіки погашення кредиту в новій редакції, відповідно до яких початок погашення по всім траншам наданого кредиту визначено 10.06.2015 р., кінцевий строк погашення кредиту залишено без змін.
Надалі, 06.10.2014 р. між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаджибей» (іпотекодавець) в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. укладено іпотечний договір № 92 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 4499, відповідно до умов якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, а саме земельна ділянка площею 8,0000 га, за кадастровим номером 5123781300:01:002:0764, з місцем розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив «Золотий берег», земельна ділянка №№ 30, 31, 32, 33.
Позивач зазначає, що право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 7214413, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468496751237, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим 03.10.2014 р. Реєстраційною службою Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області за індексним номером 27642822.
Як вказує позивач, в абзаці першому п. 1 іпотечного договору № 92 визначено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 54, із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями, в тому числі, які збільшують розмір основного зобов'язання за ним, укладеного між іпотекодержателем та ПАТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до п. 15.8.2 іпотечного договору іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадках:
- порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору;
- порушення іпотекодавцем правил про заміну Предмету іпотеки;
- порушення іпотекодавцем зобов'язань за цим договором;
- виявлення іпотекодержателем погіршення стану предмету іпотеки, або зменшення вартості предмету іпотеки понад норми нормального фізичного зносу, або фактичної часткової відсутності предмету іпотеки;
- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі або цьому договорі;
- невиконання вимог пункту 17.1 цього договору;
- порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом іпотекодаця чи про визнання недійсними його установчих документів, чи про скасування його державної реєстрації;
- прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію іпотекодавця;
- ліквідації юридичної особи іпотекодавця.
Відповідно до п. 15.8.1 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Позивач вказує, що 18.08.2017 р. відповідачу було направлено вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р., що отримана відповідачем 29.08.2017 р.
В свою чергу, як зазначає позивач, Публічним акціонерним товариством ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язання за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. не виконано, внаслідок чого заборгованість за тілом кредиту відповідно до довідок-розрахунків, наданих Операційним департаментом Національного банку України по кожному траншу, складає:
- по траншу на суму 410000000,00 грн. - заборгованість 44340000,00 грн.;
- по траншу на суму 490000000,00 грн. - заборгованість 447390000,00 грн.;
- по траншу на суму 120000000,00 грн. - заборгованість 109564000,00 грн.;
- по траншу на суму 150000000,00 грн. - заборгованість 136956000,00 грн.;
- по траншу на суму 130000000,00 грн. - заборгованість 118694000,00 грн.
Так, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. становить 856944000,00 грн.
Пунктом 9 іпотечного договору сторонами визначена вартість предмета іпотеки, яка складає 8518000,00 грн., що не вище оціночної вартості.
Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі ПАТ „Комерційний банк “Приватбанк” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, посилаючись на те, що предметом у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” перед Національним банком України за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. і як наслідок, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація впливатиме на остаточну суму розміру заборгованості Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” перед Національним банком України за відповідним кредитним договором.
Також у прохальній частині позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні з посиланням на положення ч. 7 ст.30 Закону України “Про інформацію”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2018 р. позовну заяву Національного банку України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1044/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 20 липня 2018 р. Також вказаною ухвалою господарського суду до участі у справі залучено ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відмовлено НБУ у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
11.07.2018 р. відповідачем - ТОВ “Гаджибей” був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
20.07.2018 р. АТ «Комерційний банк «Приватбанк» були подані до господарського суду пояснення щодо предмету спору.
Також 20.07.2018 р. позивачем надано до господарського суду відповідь на відзив ТОВ “Гаджибей” на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 20 липня 2018 року по справі № 916/1044/18 було протокольно оголошено перерву до 06 серпня 2018 року о 16 год. 45 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін та третьої особи.
02.08.2018 р. відповідачем - ТОВ “Гаджибей” надані до господарського суду заперечення на відповідь НБУ на відзив ТОВ „Гаджибей” на позов.
В підготовчому засіданні 06.08.2018 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження з огляду на необхідність надання суду додаткових доказів по справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2018 р. у справі № 916/1044/18 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Наразі у підготовчому засіданні 06 серпня 2018 року по справі № 916/1044/18 було протокольно оголошено перерву до 05 вересня 2018 року, про що під розписку повідомлено представників сторін та третьої особи.
Також 06.08.2018 р. ТОВ “Гаджибей” було подано до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про зобов'язання НБУ списати кошти з рахунків АТ «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2018 р. у справі № 916/1044/18 вказану зустрічну позовну заяву повернуто.
05.09.2018 р. третьою особою надані до господарського суду пояснення щодо відзиву на позов.
У підготовчому засіданні 05.09.2018 р. представник відповідача просив суд оголосити перерву та надати час для ознайомлення з клопотаннями позивача і третьої особи про залучення доказів до матеріалів справи та поясненнями третьої особи щодо відзиву на позов.
Так, у підготовчому засіданні 05 вересня 2018 року по справі № 916/1044/18 судом оголошено перерву до 21.09.2018 р. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
25.09.2018 р. відповідачем було подано до суду клопотання про призначення судової експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що у прохальній частині позовної заяви позивачем викладено позовну вимогу про встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за визначеною позивачем початковою піною, із якою відповідач не згоден, що викликано намаганням іпотекодавця впливати на ефективне розпорядження його майном у примусовому порядку, у тому числі шляхом встановлення його дійсної ринкової вартості в умовах несталих економічних процесів. Так, відповідач вказує, що оскільки згоди між позивачем та відповідачем щодо оцінки предмету іпотеки немає, то початкова ціна продажу предмету іпотеки може бути визначена виключно на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Відтак, відповідач просить суд призначити по справі № 916/1044/18 судову оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Яка ринкова вартість об'єкта нерухомості - предмету іпотеки за іпотечним договором № 92 від 06.10.2014 р., укладеним між власником іпотекодавцем - ТОВ "Гаджибей" та іпотекодержателем - Національним Банком України, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300:01:002:0764, площею 8,0000 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив “Золотий берег”, земельна ділянка №№ 30, 31, 32, 33. Також у вказаному клопотання відповідач просив суд доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача про призначення експертизи підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про судове експертизу” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 2, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 23.03.2012 р. № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Так, згідно роз'яснень, наведених в п. 9.12. Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 6 „Про судове рішення” (із змін. та доповнен.) у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) зазначаються дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".
При цьому в ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку” зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5, зареєстрованого в Міністерства юстиції України від 02.01.2013 р. № 1/22533, одним з основних видів експертиз є інженерно-технічна, підвидом якої є оціночно-земельна експертиза.
При цьому в п.п. 6.2 п. 6 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій вказано, що основними завданнями оціночно-земельної експертизи є: експертна грошова оцінка земельних ділянок; експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки; визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Як вбачається з матеріалів справи, для перевірки обґрунтованості доводів позивача щодо дійсної початкової ціни земельної ділянки, що є предметом іпотеки, на думку суду, потрібні спеціальні знання в цій галузі. Так, у позовній заяві позивачем вказана початкова ціна предмета іпотеки в розмірі 8518000,00 грн. без ПДВ, натомість у наданому позивачем до суду копії звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок ТОВ „Гаджибей”, складений ТОВ „Ессет Експертайз” станом на 01.11.2017 р., ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5123781300:01:002:0764 дорівнює 11521472,00 грн. без ПДВ. До того ж вказаний звіт складений оцінювачем, який не попереджався про кримінальну відповідальність. При цьому слід зазначити, що в матеріалах справи, крім іпотечного договору, відсутні інші належні докази, які б вказували на вартість предмета іпотеки, що має бути вказана у судовому рішення у випадку задоволення позову.
Як зазначено в листі Верховного суду України в листі від 01.02.2015 р. „Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна”, вирішуючи питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону N 898-IV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що відповідачем оспорюється вказана позивачем початкова ціна предмету іпотеки, господарський суд вважає за необхідне призначити по справі оціночну-земельну експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Так, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін у підготовчому засіданні, судом враховані питання, поставлені відповідачем, а також питання, що перелічені у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Таким чином, суд вважає за доцільне поставити перед судовою експертизою наступне питання:
Яка ринкова вартість об'єкту нерухомості, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 92 від 06.10.2014 р., укладеного між Національним банком України та ТОВ „Гаджибей”, а саме земельної ділянки площею 8,0000 га (кадастровий номер 5123781300:01:002:0764) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка 30, 31, 32, 33, цільове призначення якої: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення?
Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до п.1.6 вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
У своєму клопотанні ТОВ „Гаджибей” просить суд доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Вирішуючи питання щодо експертної установи, враховуючи місце розташування об'єкту дослідження та доводи заявника з цього приводу, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи саме Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) як компетентній установі, спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями.
Щодо витрат за проведення експертизи, з огляду на те, що клопотання про призначення експертизи заявлено ТОВ „Гаджибей”, суд вважає за необхідне покласти витрати на проведення експертизи на вказане Товариство як зацікавлену особу.
Відповідно до п. ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Таким чином, у зв'язку з призначенням судової експертизи суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/1044/18 до закінчення проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Призначити по справі судову оціночну-земельну експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21), попередивши їх про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
2. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:
а) Яка ринкова вартість об'єкту нерухомості, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 92 від 06.10.2014 р., укладеного між Національним банком України та ТОВ „Гаджибей”, а саме земельної ділянки площею 8,0000 га (кадастровий номер 5123781300:01:002:0764) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка 30, 31, 32, 33, цільове призначення якої: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення?
3. Надати експертам для проведення експертизи копії матеріалів справи.
4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю „Гаджибей” (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м Совіньйон Одеський бульвар, 5; код ЄДРПОУ 35038661).
5. Провадження у справі № 916/1044/18 зупинити до проведення судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 01.10.2018 р.
Суддя В.С. Петров