Справа № 444/2732/18
Провадження № 2/444/1208/2018
25 вересня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.,
секретар судового засідання Реміцька І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, який уточнила в судовому засіданні 25.09.2018 року, до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем зареєструвала шлюб 06.02.2009 року в Рава-Руській міській раді Жовківського району Львівської області. Від подружнього життя у них народилося двоє дітей, а саме: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають із позивачкою і знаходяться на її утриманні. Відповідач, будучи батьком дітям, не цікавиться життям та вихованням дітей, кошти може дати для дітей лише тоді, коли позивачка вимагає, а тому вона бажає отримувати кошти на утримання дітей за рішенням суду. Відповідач в даний час є військовослужбовцем, а саме прикордонник Львівського прикордонного загону, має постійний дохід і має можливість сплачувати аліменти. Крім того оформив будинок на своє ім'я, та одноособово користується автомобілем марки "АУДІ", який оформлено на їм"я позивачки. У зв"язку із чим позивачка звернулася до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а саме дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 2/5 частки всіх видів доходів відповідача, а саме по 1/5 частці на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 10.09.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні вищенаведені позовні вимоги підтримує та просить задоволити, посилаючись на підстави, наведені у позовній заяві. Додатково суду пояснила, що отримує заробітну плату в розмірі 3200 грн., у власності має автомобіль марки "АУДІ" 1997 року випуску, проживає у своїх батьків, бо до цього проживала в будинку, який належить відповідачеві, син здоровий, а дочка хворіє, а саме у неї хворий шлунок і нервова система, тому вона потребує постійного лікування, діти у власності майна не мають, син відвідує платний гурток з футболу, дочка відвідує платну музичу школу, танцювальний гурток та заняття з англійської мови. Позивачка просить позов задоволити.
Відповідач подав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити, після чого в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення. Додатково суду пояснив, що дітям він зобов"язаний допомагати та буде особисто забезпечувати їх грошима, він готовий давати дітям гроші. Зазначив, що разом із позивачкою вони не проживають два тижні та що згідний платити аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі, який просить позивачка, а саме в розмірі 2/5 частки всіх видів доходів відповідача, а саме по 1/5 частці на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно.
Заслухавши думку позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, уразі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, виданого виконкомом Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області 06.02.2009 року вбачається, що позивачка та відповідач зареєстрували шлюб 06.02.2009 року у Рава-Руській міській раді Жовківського району Львівської області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 08.
У даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_4 відповідно.
Позивачка стверджує, що діти перебувають на її утриманні. Такі твердження в судовому засіданні відповідач не заперечив.
Суд враховує, що відповідач визнає позовні вимоги, а тому даний факт не підлягає доказуванню.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно норм ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що діти у власності майна не мають, син здоровий, а дочка хворіє, однак на підтвердження хвороби суду позивачкою не подано жодних доказів, відповідач є здоровим, працює в ДПС Львівський прикордонний загін на посаді інспектора І категорії, отримує заробітну плату близько 8000 грн., інших дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, тому взмозі сплачувати аліменти на утримання дітей, позивачка є здоровою, працює в магазині "Косме Віта " в м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області на посаді продавця-консультанта, отримує заробітну плату, в розмірі 3200 грн. на місяць, однак її недостатньо для двох неповнолітніх дітей, позивачка інших дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що діти проживають разом із матір'ю, знаходяться на її утриманні, доказів про те, що відповідач добровільно надає кошти на їх утримання немає, з нього слід стягувати аліменти в примусовому порядку.
При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.
Висновки суду про те, що відповідач має можливість виконанувати обов'язки по утриманню дітей, як це передбачено чинним законодавством, ґрунтується на матеріалах справи, оскільки останній є особою молодого віку, офіційно працює, тобто має стабільний заробіток.
З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 року» установлено у 2018 році ;x=6&aas;y=6#w12">прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
А тому, враховуючи прожитковий мінімум на дітей віком від 6 років до 18 років, який з 1 січня 2018 року становить 1860 гривень, а також вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на день розгляду справи становить 3723,00 грн., обов'язок обох батьків на утримання дітей, роз'яснення, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків розміру заробітної плати /доходів/, а також те, що відповідач працює, має стабільний заробіток, не заперечує проти задоволення позовних вимог, згідний сплачувати аліменти в тому розмірі, в якому просить позивачка, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивачки слід стягувати на утримання неповнолітніх дітей, а саме дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 2/5 частки всіх видів доходів відповідача, а саме по 1/5 частці на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 10.09.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Такий розмір аліментів, на думку суду, має забезпечувати гармонійний розвиток дітей зі сторони їхнього батька.
Згідно із ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А тому суд прийшов до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 23, 141, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 354, ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 180, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, суд
Позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, місце праці: ДПС Львівський прикордонний загін, посада: інспектор І категорії, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_3, місце праці: магазин "Косме Віта" м. Рава-Руська, посада: провадець-консультант, паспорт громадянина України серія та НОМЕР_7, ІПН НОМЕР_2, на утримання неповнолітніх дітей, а саме дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 2/5 частки всіх видів доходів відповідача, а саме по 1/5 частці на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 10.09.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, місце праці: ДПС Львівський прикордонний загін, посада: інспектор І категорії, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ясиновський Р. Б.