номер провадження справи 27/80/18
29.08.2018 Справа № 908/1159/18
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління (69063 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 48, код ЄДРПОУ 02760363)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення 2 066 255 грн. 54 коп.
за участю
представника позивача: ОСОБА_2, дов. №93 від 30.01.2018 р.
представник відповідача: ОСОБА_3, дов. № 6 від 01.01.2018 р.
19.06.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 1 889 646 грн. 57 коп. заборгованості по комісійній винагороді, 176 608 грн. 97 коп. пені за несвоєчасно сплату комісійної винагороди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 р., справу № 908/1159/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 20.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1159/18, присвоєно справі номер провадження 27/80/18, підготовче засідання призначено на 10.07.2018 р.
Справа № 908/1159/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.07.2018 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, було оголошено перерву в підготовчому засіданні на 13.08.2018 р.
10.07.2018 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву (№ 441-юр від 10.07.2018 р.), відповідно до якого проти існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 191/08 від 31.12.2008 р. не заперечив. Просить суд зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення суду на 12 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами.
30.07.2018 р. позивач надіслав, в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, на адресу суду заяву № 107.20/1-1327/68427 від 23.07.2018 р.(вх. № 08-08/13514/15) про збільшення розміру позовних вимог.
В підготовчому засіданні 13.08.2018 р. підтримав вказану заяву. Просив суд стягнути з відповідача 2022861 грн. 57 коп. заборгованість по комісійній винагороді, 204575 грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача заперечив проти заяви позивача щодо збільшення розміру позовних вимог.
Розгляд заяви позивача, в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, судом відкладався на наступне засідання, з метою надання суду документальних доказів в обґрунтування збільшення суми позову, а саме: акт виконаних робіт до договору № 191/08 на приймання платежів від фізичних осіб від 31.12.2008р.
13.08.2018 р. у підготовчому засіданні, представник позивача підтримав свою позицію викладену у відповіді № 107.20/1-1330 від 23.07.2018 р. (вх. № 08-08/13516/18 від 30.07.2018 р.) на відзив відповідача проти зменшення розміру пені та розстрочки виконання рішення суду заперечив.
13.08.2018 р. представник відповідача у підготовчому засіданні проти існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 191/08 від 31.12.2008 р. не заперечив. Надав суду заперечення б/н від 13.08.2018 р. (вх. № 08-08/14434128) на відповідь на відзив. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог та зменшити розмір пені на 50 відсотків від розміру, що підлягає стягненню відповідно позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.08.2018 р. на підставі ст. 183 ГПК України судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16.08.2018 р.
16.08.2018 р. представник позивача підтримав, заяву № 107.20/1-1327/168427 від 23.07.2018 р.(вх. № 08-08/13514/15) щодо збільшення розміру позовних вимог, заявлену в підготовчому засіданні 13.08.2018 р. Крім того, повідомив, що 31.07.2018 р. відповідачем частково погашено комісійну винагороду на суму 50 000 грн., у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір позовних вимог на вказану суму (заява вх. № 08-08/14692/18 від 16.08.2018 р.) та стягнути з відповідача 1972861 грн. 57 коп. заборгованість по комісійній винагороді, 204 575 грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Заяви представника позивача, про збільшення та зменшення розміру позовних вимог судом прийнято в порядку статті 46 ГПК України.
Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 1972861 грн. 57 коп. заборгованість по комісійній винагороді, 204 575 грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
16.08.2018 р. представники сторін звернулись до суду з письмовою заявою в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Заяву представників сторін, в порядку ч.6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято.
16.08.2018 р. суд перейшов до розгляду справи № 908/1159/18 по суті. Відповідно до ст. ст. 195, 201 ГПК України судом відкрито судове засідання та розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача 16.08.2018 р. надав суду письмові пояснення № 107.20/1-1477 від 16.08.2018 р. (вх. № 08-08/14669/18) до позовної заяви, в яких виклав свою позицію щодо клопотання відповідача про зменшення заявленого розміру пені. Просить суд відмовити відповідачу у зменшенні пені. Крім того, надав суду копії документів, на підтвердження вимог щодо стягнення комісійної винагороди.
Представник відповідача 16.08.2018 р. надав суду письмові доповнення № 654-юр від 16.08.2018 р. (вх. № 08-08/14673/18) до заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Підтвердив здійснення часткової оплати комісійної винагороди на суму 50 000 грн. 00 коп. Просить суд зменшити розмір пені на 50 відсотків від розміру, що підлягає стягненню відповідно позовної заяви, а також розстрочити виконання рішення суду у справі на 12 календарних місяців зі сплатою сум щомісячно рівними частинами.
Ухвалою суду від 16.08.2018 р. підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. Оголошено перерву в судовому засіданні до 29 серпня 2018 р.
У судовому засіданні 29.08.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
29.08.2018 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, з урахуванням заяв щодо збільшення та зменшення розміру позовних вимог. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
29.08.2018 р. представник відповідача в засіданні суду просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців та зменшити суму пені в порядку ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.
В засіданні суду 29.08.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 29.08.2018 р., на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
31.12.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») (банк) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (клієнт) був укладений договір на приймання платежів від фізичних осіб № 191/08 відповідно до умов якого, клієнт доручає, банк приймає на себе зобов'язання здійснювати підзвітними установами банку в м. Запоріжжя та Запорізькій області, згідно з додатком № 1 до цього договору, приймання та перерахування сум платежів від фізичних осіб-платників на користь клієнта по структурним підрозділам клієнта. Структурними підрозділами клієнта є райони електричних мереж (РЕМ клієнта) та Запорізькі міські електричні мережі ВАТ «Запоріжжяобленерго» (ЗМЕМ клієнта). Юридичні та банківські реквізити структурних підрозділів клієнта вказані в додатку № 2 до цього договору, який є невід'ємною частиною (п. 1.1).
Згідно з п. 5.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.04.2014р., суми платежів, які приймав банк на користь клієнта, перераховуються банком на поточні рахунки із спеціальним режимом використання та на поточні рахунки, згідно з пунктами 1.1.1 та 1.1.2, не пізніше наступного банківського дня після сплати платежів громадянами у відділеннях банку у м. Запоріжжя і Запорізькій області та не пізніше трьох банківських днів - в ТВБВ банку в Запорізькій області.
Пунктом 5.2 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 11.03.2015 р., сторони передбачили, що за надані послуги з перерахування платежів за спожиту електроенергію, що адресовані на поточні рахунки із спеціальним режимом використання клієнта, відкриті для структурних підрозділів клієнта, клієнт сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1,0% від загальної суми платежів, які перераховані банком на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які вказані в додатку № 2, не пізніше 5-ти банківських днів з дати надходження від банку підписаного зведеного акту виконаних робіт, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку ВАТ «Запоріжжяобленерго», на поточний рахунок банку, відкритий в філії Запорізького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України».
Відповідно до п. 5.4 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 11.03.2015 р., підставою для остаточних розрахунків між сторонами є зведений акт виконаних робіт, який складається на підставі підписаних актів прийому-здачі виконаних робіт, які підписують уповноважений керівник банку та керівник структурного підрозділу клієнта, за місцями їх розташування. Банк щомісяця не пізніше перших 2-х банківських днів місяця наступного за звітним надсилає на електронні адреси підрозділів клієнта (електронні адреси зазначені у додатку № 9 до цього договору) акти прийому-здачі виконаних робіт та зведений акт виконаних робіт на електронні адреси клієнта. У разі відсутності зауважень, керівник підрозділу клієнта на протязі 2-х банківських днів з дати отримання, підписує акт прийому-здачі виконаних робіт і обидва примірника надсилає до банку. Банк на протязі 2-х банківських днів з дати надходження акту прийому-здачі підписує його та один оригінальний примірник повертає відповідному підрозділу клієнта. Клієнт до 8-го банківського дня місяця, наступного за звітним, повинен підписати два примірника зведеного акту виконаних робіт та надати його на підпис банку. Банк на протязі 2-х банківських днів з дати отримання, підписує зведений акт виконаних робі та повертає один примірник клієнту.
У разі наявності претензій до наданих банком послуг структурний підрозділ Клієнта у триденний термін з дати отримання Акту прийому - здачі виконаних робіт (в електронному вигляді) видає мотивовані заперечення та письмову претензію щодо наданих послуг банком.
Зведені акти виконаних робіт, які є підставою для сплати ВАТ «Запоріжжяобленерго» комісійної винагороди банку за період з червня по грудень 2017 року та січень - квітень 2018 року були підписані без заперечень та зауважень банком та ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 30 червня 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 14 779 524 грн. 07 коп., комісійна винагорода банку складає 147795 грн. 25 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 липня 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 липня 2017 р. по 31 липня 2017 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта па суму 17 250 233 грн. 24 коп., комісійна винагорода банку складає 172 502 грн. 23 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 серпня 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 серпня 2017 по 31 серпня 2017 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 17 635 885 грн. 36 коп., комісійна винагорода банку складає 176 358 грн. 85 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 30 вересня 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 вересня 2017 по 30 вересня 2017 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта па суму 19 068 654 грн. 40 коп., комісійна винагорода банку складає 190 686 грн. 40 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 жовтня 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 жовтня 2017 по 31 жовтня 2017 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта па суму 15 590 232 грн. 37 коп. комісійна винагорода банку складає 155 902 грн. 30 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 30 листопада 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 листопада 2017 по 30 листопада 2017 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 16687811 грн. 99 коп., комісійна винагорода банку складає 166 878 грн. 12 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 грудня 2017 року підписаного обома сторонами за період з 01 грудня 2017 по 31 грудня 2017 року установами банку перераховано платежів па користь структурних підрозділів клієнта на суму 16 356 928 грн. 45 коп., комісійна винагорода банку складає 163 569 грн. 30 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 січня 2018 року підписаного обома сторонами за період з 01 січня 2018 по 31 січня 2018 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 17 058 812,17 грн., комісійна винагорода банку складає 170 588,12 грн.
Згідно Зведеному акту викопаних робіт від 28 лютого 2018 року підписаною обома сторонами за період з 01 лютого 2018 по 28 лютого 2018 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 18 669751 грн. 16 коп., комісійна винагорода банку складає 186 697 грн. 52 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 березня 2018 року підписаного обома сторонами за період з 01 березня 2018 по 31 березня 2018 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 17 980 834 грн. 77 коп., комісійна винагорода банку складає 179 808 грн. 37 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 27 квітня 2018 року підписаного обома сторонами за період з 01 квітня 2018 по 27 квітня 2018 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 17 885 997 грн. 61 коп., комісійна винагорода банку складає 178 859 грн. 98 коп.
Згідно Зведеному акту виконаних робіт від 31 травня 2018 року підписаного обома сторонами за період з 01 травня 2018 по 31 травня 2018 року установами банку перераховано платежів на користь структурних підрозділів клієнта на суму 18 321499 грн. 25 коп., комісійна винагорода банку складає 183215 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своє зобов'язання щодо сплати комісійної винагороди за надані послуги з перерахування платежів за спожиту електроенергію належним чином не виконував. У зв'язку з чим, у нього за період з червня 2017 р. по травень 2018 р. утворилась заборгованість щодо сплати комісійної винагороди в розмірі 2072861 грн. 57 коп.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору він укладений на строк до 31.12.2009 р. договір набирає чинності з 01.01.2009 р. У разі необхідності подальшої дії договору, при умові продовження виконання банком своїх зобов'язань та за відсутності письмового повідомлення клієнта про припинення дії договору, направленого банку не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається чинним на такий же термін та на тих же умовах на протязі наступного календарного року.
Згідно п. 5.2. Договору, клієнт повинен сплатити банку комісійну винагороду не пізніше 5-ти банківських днів з дати надходження від банку підписаного Зведеного акту виконаних робіт.
Як зазначає позивач, станом на 14.06.2018 р., ПАТ «Запоріжжяобленерго» свої зобов'язання щодо сплати банку комісійної винагороди виконало не належним чином, сплативши лише 50000 грн. 00 коп. 09.07.2018 р. та 50000 грн. 00 коп. 31.07.2018 р., хоча згідно п. 5.2 договору строк сплати комісійної винагороди складає - 5 банківських днів.
04.04.2018 позивач звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з претензією № 107.20/2-553 щодо сплати простроченої заборгованості за договором № 191/08 за приймання платежів від фізичних осіб від 31.12.2008 р. (із змінами та доповненнями) в сумі 1 702 916,26 грн.
Відповіді на вказану претензію та доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 1972861 грн. 57 коп.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.
Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1972861 грн. 57 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 204575 грн. 52 коп. за загальний період з 30.08.2017 р. по 18.07.2018 р.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6.3 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 11.03.2015р., сторони визначили, що за порушення клієнтом термінів перерахування комісійної винагороди, оговорених в пункті 5.2 цього договору, на рахунок банку, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від суми не перерахованого платежу за кожний день затримки перерахування платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який стягується пеня.
Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені є обґрунтованою.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та заснованими на законі.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми пені, суд задовольнив частково клопотання, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач посилається на те, що основною причиною скрутного фінансового становища товариства є значна заборгованість споживачів за надані населенню області послуги з постачання електричної енергії, а також відсутність своєчасного фінансування товариства через встановленого НКРЕКП для відповідача нульового алгоритму або встановлення щодобових багатомільйонних відрахувань, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина відповідача.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Згідно п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши подані документи, враховуючи співрозмірність заявленої суми пені до суми основного боргу, ступінь вини відповідача та приймаючи до уваги період заборгованості, вважає за можливе здійснити зменшення суми пені до 160000 грн. 00 коп.
Також відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочення судового виконання рішення суду на дванадцять місяців, розглянувши дане клопотання, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарсько - процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Частинами 1, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При вирішенні питання про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, суд виходить з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки та відстрочки суд має враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Відповідач, як на підставу надання розстрочки виконання рішення посилається на те, що заборгованість утворилася в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача та незадовільною платіжною дисципліною споживачів. Також відповідач зазначає, що Кабінетом Міністрів України 4 березня 2015 року постановою №83, затверджено Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого включено ВАТ «Запоріжжяобленерго». Прийняття рішення про стягнення заборгованості без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника, та як наслідок може відобразитись на безпеці експлуатації об'єктів електроенергетики, на безперервності передачі та поставки енергії, на екологічній безпеці об'єктів електроенергетики, на збережені цілісності та забезпечені надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо. Відповідач зазначає, що господарська діяльність його підприємства фактично паралізована. Складна ситуація є наслідком дій регулятора в сфері електроенергетики - НКРЕКП, що вмотивовано низьким рівнем розрахунків з ДП «Енергоринок», в тому числі надання судами розстрочки виконання рішень боржникам ПАТ «Запоріжжяобленерго». НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Підтвердження тому є встановлення для відповідача нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії. Просить розстрочити виконання рішення строком на чотири місяці. Відповідач зазначає, що скрутне матеріальне становище підтверджується, зокрема, висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження № 282 від 17.05.2018 р.
Однак саме лише посилання відповідача на вищевикладене не є підставами для надання розстрочення виконання судового рішення.
При цьому, надання заявникові розстрочення виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочення.
Отже, визначальним фактором при наданні розстрочення є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Розглядаючи вказане вище клопотання судом прийнято до уваги той факт, що відповідачем не надано суду Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік (форма № 2), тобто офіційних статистичних відомостей, які здаються у т.ч. відповідачем у цій справі до відповідних органів статистики.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Принципами підприємницької діяльності, згідно зі ст. 44 ГК України, є, зокрема, вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 160 ГПК України встановлено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.
Відповідач не позбавлений можливості, за наявності достатніх підстав, звернутись до суду з клопотанням про надання розстрочення виконання рішення суду на стадії виконання судового рішення.
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивач не позбавлений права, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог та внесенням судового збору в більшому розмірі, подати до суду клопотання про повернення з Державного бюджету 750 грн. 00 коп. судового збору.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 32661 грн. 56 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління, м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління (69063 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 48, код ЄДРПОУ 02760363) 1 972 861 (один мільйон дев'ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 57 коп. заборгованість по комісійній винагороді, 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 32661 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 56 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оформлено та підписано 07.09.2018 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова