ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 вересня 2018 року № 826/12668/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна»
доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0005541403 від 28.07.2017р.,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» (далі - ТОВ «Пластікс-Україна», позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005541403 від 28 липня 2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12668/17 та призначено дану справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не заперечує ту обставину, що мало господарські операції із резидентом Швейцарської Конфедерації у 2015р., також не заперечує факту неподання звіту про контрольовані операції за 2015р. у 2016р., оскільки вважає незаконним включення Швейцарської Конфедерації до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, що і оскаржив в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/11039/16.
Позивач також вважає нормативні акти Уряду штучним порушенням прав платника податків, і у зв'язку із цим подано позов про визнання незаконним та скасування розпоряджень КМ України від 25.12.2013р. № 1042-р та від 14.05.2015р. № 449-р. в частині включення Швейцарії до Переліку.
Таким чином, на думку позивача, у нього відсутній у 2015р. обов'язок подання звіту про контрольовані операції, оскільки включення Швейцарської Конфедерації до Переліків країн, які відповідають критеріям ст. 39 ПК України, що затверджені розпорядженнями КМ України від 25.12.2013р. № 1042, від 14.05.2015 № 449-р., - є протиправним, що в свою чергу підтверджує протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення відповідачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» про зупинення провадження у справі №826/12668/17 до набрання законної сили судового рішення у справі №826/11039/16.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Заперечення обґрунтовані тим, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган діяв на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.
29.11.2017 року на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З метою з'ясування обставин щодо неподання ТОВ «Пластікс-Україна» звіту про контрольовані операції за 2015 рік, відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу, Офісом великих платників податків на юридичну адресу ТОВ «Пластікс-Україна» направлено запит №13664/10/28-10-14-03-08 від 23.12.2016 про надання пояснень з даного питання та документального підтвердження, зокрема документів, які підтверджують або спростовують критерії віднесення господарських операцій між ТОВ «Пластікс-Україна» та з нерезидентом DU PONT DE NEMOURSINTERNATIONAL Sari. (Швейцарська Конфедерація) до контрольованих, відповідно до вимог п.39.2 ст.39 Кодексу.
На вказаний запит Офісом ВПП ДФС отримано відповіді ТОВ «Пластікс-Україна» від 27.01.2017 б/н, від 22.02.2017 б/н та наведено інформацію про отримання платником додатків від Міністерства фінансів України копії ноти протесту Швейцарії щодо невідповідності Швейцарії критеріям ст.39 ПК України протягом 2011 - 2015 років. Крім того ТОВ «Пластікс-Україна» надано копію Ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 21.07.2016 № 826/11039/16 за позовом ТОВ «Пластікс-Україна» та запропоновано Офісу ВПП ДФС для уникнення в майбутньому конфліктних та спірних ситуацій перенести або зупинити в порядку ст.84 ПК України контрольно - перевірочні заходи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/11039/16.
У зв'язку з відсутністю, станом на 10.07.2017 року, інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень України про результати розгляду адміністративної справи № 826/11039/16 та не подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2015 рік до ДФС України, обумовило проведення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Пластікс-Україна» (код за ЄДРПОУ 24587464) з питань неподання звіту про контрольовані операції за звітний період - 2015 рік.
За результатами вказаної перевірки, податковим органом складено Акт від 11.07.2017 року № 1843/28-10-14-03/24587464.
Висновками вказаного Акту встановлено порушення: п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в частині неподання Звіту про контрольовані операції з нерезидентом DU PONT DE NEMOURSINTERNATIONAL Sari. (Швейцарська Конфедерація) за 2015 рік в строк до 1 травня 2016 року.
21.07.2017 року ТОВ «Пластікс-Україна» подано до податкового органу заперечення на Акт перевірки від 11.07.2017 року № 1843/28-10-14-03/24587464, за результатами розгляду яких, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби листом від 27.07.2017 року № 40077/10/28-10-14-10 висновки Акту перевірки залишено без змін.
28.07.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005541403, яким на підставі пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 120.3 ст. 120, глави ХІ розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) за порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) до ТОВ «Пластікс-Україна» застосовано адміністративний штрафи та інші санкції у розмірі 365 400, 00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем в порядку адміністративного оскарження оскаржено до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якого остання рішенням від 22.08.2017 року за № 18740/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення від 28.07.2017 року № 0005541403 залишила без змін, скаргу - без задоволення.
Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлений підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 39.2.1.6 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У підпункті 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закон) щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Неподання платником податків звіту про проведені ним контрольовані операції, відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Як встановлено матеріалами справи, та не заперечувалося позивачем в період з 09.02.2015 року по 10.09.2015 року, ТОВ «Пластікс-Україна» здійснено митне оформлення товару (торгівельна країна Швейцарія, країна відправник - Бельгія), отриманого від нерезидента DU PONT DE NEMOURSINTERNATIONAL Sari. (Швейцарська Конфедерація), який є стороною зовнішньоекономічних контрактів, відповідно до яких було здійснено контрольовані операції на суму 9 017 942, 14 грн.
Тобто, позивач в період з 09.02.2015 року по 10.09.2015 року мав взаємовідносини з нерезидентом DU PONT DE NEMOURSINTERNATIONAL Sari. (Швейцарська Конфедерація).
Вказаний факт підтверджено також Інформацією про контрольні операції ТОВ «Пластікс-Україна» з нерезидентом DU PONT DE NEMOURSINTERNATIONAL Sari. (Швейцарська Конфедерація) (Додаток № 1 до Акту перевірки).
У той же час, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, річний дохід ТОВ «Пластікс-Україна» від будь-якої діяльності (та вирахуванням непрямих податків), визначений за вилами бухгалтерського обліку за 2015 рік склав 441 062 908 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.12.2013 № 1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні», Швейцарська Конфедерація включена до переліку держав у період з 01.09.2013 по 13.05.2015; відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України» (термін дії з 14.05.2015 до 15.09.2015), Швейцарська Конфедерація включена до переліку держав по 15.09.2015.
Таким чином, враховуючи, що Швейцарська Конфедерація у період з 01.01.2015 по 16.09.2015 була включена до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, обсяг контрольованих операцій позивача по взаємовідносинах з нерезидентом DU PONT DE NEMOURSINTERNATIONAL Sari. (Швейцарська Конфедерація) перевищував 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) та річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за звітний 2015 рік перевищив 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків , то в силу пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України позивач мав обов'язок подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року.
Втім, як було встановлено під час розгляду справи, позивачем такий звіт подано не було.
Позивач на обґрунтування своєї позиції зазначає, що Кабінет Міністрів України безпідставно включив до відповідного переліку Швейцарську Конфедерацію, оскільки вказана держава не відповідає критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд відхиляє вказані доводи, оскільки обставини відповідності Швейцарської Конфедерації критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, не є предметом доказування у даній справі, а вказана правова норма прямо вказує, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Крім того, суд звертає увагу, що згадані розпорядження Кабінету Міністрів України в частині включення до відповідних переліків Швейцарської Конфедерації не були скасовані чи визнані нечинними у судовому порядку, а тому підлягали обов'язковому врахуванню контролюючими органами у період їх дії.
При цьому, контролюючий орган не наділений повноваженнями надавати правову оцінку розпорядженням Кабінету Міністрів України про затвердження переліків держав.
Також суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 № 810/868/17 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 № 876/5637/17, як на підставу відсутності у нього обов'язку подавати звіт за контрольовані операції у 2015 році, з підстав того, що Швейцарська Конфедерація з 16.09.2015 року не входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, згідно розпорядженням Кабінету Міністрів України № 977-р.
Як було зазначено вище, протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:
- Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №1042 (діяв до 14.05.2015);
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).
При цьому, суд звертає увагу, що до затверджених вказаними вище розпорядженнями, зокрема від 25.12.2013 року №1042 та від 14.05.2015 року № 449-р Швейцарську Конфедерацію було включено переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, та які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
У той же час, у чинному з 16.09.2015 Розпорядженні Кабінету Міністрів України № 977-р Швейцарська Конфедерація у переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України відсутня
При цьому, виключення з 16 вересня 2015 року Швейцарську Конфедерацію з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р, після здійснення позивачем протягом періоду контрольованих операцій, не є підставою для звільнення платника податку від обов'язку подати вказаний звіт за звітний календарний рік - 2015 рік, оскільки такий обов'язок виник у платника податку у зв'язку з вчиненням у 2015 році зазначених контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися з настанням вказаної обставини, і мав бути виконаний за закінченням звітного 2015 року.
Тобто, у спірних правовідносинах наявні умови, передбачені підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, для визнання господарських операцій позивача контрольованими, а тому суд приходить до висновку, що позивач є платником податків, який був зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції, а тому штраф до нього застосований обґрунтовано.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 травня 2018 року в адміністративній справі №810/2375/17 (адміністративне провадження №К/9901/33654/18).
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна»ё у зв'язку з чим підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005541403 від 28 липня 2017 року, у суду немає.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» (код ЄДРПОУ 24587464, 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82-А) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Амельохін