264/4001/18
2/264/1514/2018
"27" вересня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 10.08.2006 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем в Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №703. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, оскільки між ними втрачено почуття любові і поваги один до одного. Вважає, що збереження їхньої родини неможливе, просила шлюб розірвати.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про можливість слухання справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала, просила розірвати шлюб із відповідачем, після розірвання шлюбу залишити прізвище «Сушко».
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що 10 серпня 2006 року сторони зареєстрували шлюб в Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №703, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-НО №052925, виданим 10.08.2006 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-НО №249811, виданого 16.01.2009 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №48.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Враховуючи те, що у сторін по справі відсутній намір на примирення, бажання поновити сімейні стосунки та проживати однією сім'єю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 142, 259, 263-268, 354 ЦПК України та ст.ст.56, 104, 105, 111, 112 СК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -
ОСОБА_5 Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 10.08.2006 року в Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №703 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «Сушко».
На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.В. Пустовойт