ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/155
м. Київ
25 вересня 2018 року № 826/3715/18
За позовом ОСОБА_1
До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
Про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про:
визнання дій Лівобережного об'єднаного УПФУ в м. Києві щодо утримання з ОСОБА_1 в позасудовому порядку коштів у сумі 63 949, 01 грн.;
зобов'язання Лівобережне об'єднане УПФУ в м. Києві повернути ОСОБА_1 стягнуті кошти з пенсії, починаючи з березня 2012 року по теперішній час;
стягнути з Лівобережного об'єднаного УПФУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11.04.2018 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії; перебуває на обліку Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
07.12.1992 року ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році другої категорії серії НОМЕР_3.
15.03.2010 року Спеціалізованою радіологічною медико-соціальною експертною комісією Центру медико-соціальної експертизи м. Києва видана ОСОБА_1 довідка до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №117567, згідно якої ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
На підставі зазначеної довідки Спеціалізованої радіологічної МСЕК 18.03.2010 року Київською міською державною адміністрацією ОСОБА_1 видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_1 та видано вкладку НОМЕР_2 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 29.05.2012 року (протокол № 47) визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з тих підстав, що не підтверджено факт виконання позивачем робіт у зоні відчуження та вирішено виключити посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Листом від 22.06.2012 року № 01-13/4303 Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про необхідність повернення посвідчення НОМЕР_1 та вкладку НОМЕР_2 до відділу з питань постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС районного управління праці та соціального захисту населення.
22.08.2012 року Комісією по відшкодуванню коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва було прийнято рішення №1171 по відшкодуванню коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, відповідно до якого за період з 31.07.2000 по 31.07.2010 року установлено суму переплати 63949,01 грн.
Розпорядженням Управлінням Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 року було розпочато щомісячно, до повного погашення, утримання переплати в розмірі 20% пенсії ОСОБА_1
07.12.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України щодо скасування статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про зобов'язання Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України виправити помилку у справі позивача по призначенню йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації відновити позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2013р. у справі №2а-16730/12/2670 позовні вимоги задоволено частково - зобов'язано Міністерство соціальної політики України в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вчинити дії щодо відновлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року вказану постанову скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформленого протоколом № 47 від 29.05.2012 року. В решті позовних вимог відмовлено.
28.11.2013 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України прийнято рішення про скасування рішення від 29.05.2012 року (протокол №47) і позивачу було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А №143728С.
14.12.2017 року Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено позивача про те, що відповідно до акту ревізії Державної фінансової інспекції в м. Києві від 02.03.2012 року № 08-30/464 виявлено порушення, що призвело до переплати пенсії в сумі 63 949,01 грн. за період з 31.07.200 року по 31.07.2010 року. Станом на 01.12.2017 року залишок переплати пенсії становить 27290,88 грн.
06.02.2018 року листом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2509/К-82 повідомлено позивача про те, що посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС видано 23.11.2013 року, підстав для призначення пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з більш раннього терміну немає.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає дії відповідача протиправними з огляду на наступне.
Позивач зазначає, що згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено підстави для стягнення з пенсіонера надміру сплачених сум, а саме підставою для утримання з пенсії сум, надміру виплачених є зловживання з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних та можливо лише на підставі виконавчих документів.
Довідка МСЕК та посвідчення, на підставі яких була призначена пенсія позивачу, є офіційними документами, тому відсутній факт встановлення зловживань з його сторони.
Крім того, кошти утримувалися з пенсії в позасудовому порядку, що вказує на протиправність відповідних дій.
Відповідач - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.
Зокрема, відповідач зазначає, що за заявою позивача від 12.03.2014 року, на підставі посвідчення серії НОМЕР_4 від 28.11.2013 року та рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України № 68 від 28.11.2013 року здійснено переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 28.11.2013 року - дати видачі посвідчення.
Оскільки посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видано ОСОБА_1 28.11.2013 року, підстави для призначення йому пенсії з 2000 року відсутні та утримання переплати за період з 31.07.2000 року по 30.07.2010 року правомірно продовжено.
Проти позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відповідач заперечив, посилаючись на відсутність підстав та відсутність відповідного фінансування таких видатків.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідність законодавству рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 29.05.2012 року (протокол № 47), яким визнано безпідставною видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, було предметом судового розгляду.
Як зазначено вище, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року визнано протиправним рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформленого протоколом № 47 від 29.05.2012 року.
Зокрема, згідно вказаної постанови підставою для розгляду питання про надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС став акт КРУ у м.Києві від 03.03.2012р. (а.с.20), згідно якого зазначено, що підставою для видачі посвідчення та призначення пенсії позивачу, як ліквідатору аварії на ЧАЕС була довідка про підвищену заробітну плату від 18.09.1992 року №15/89, довідка МСЕК від 15.03.2010р. та посвідчення серії НОМЕР_5 від 18.03.2010р. 1 категорії.
За висновками КРУ, викладеними в акті вбачається, що останньою перевірялися підстави та правомірність нарахування пільгової пенсії позивачу. Питання правомірності надання статусу позивачу не перевірялося та не відносилося до компетенції КРУ.
З наданих відповідачем доказів по справі не вбачається, що питання правомірності надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перевірялося Комісією в порядку, визначеному Положенням із здійсненням запитів до відповідних установ та підприємств тощо.
Вказані висновки враховуються судом в порядку ч. 4 ст. 78 КАС України і окремо не аналізуються.
Оскільки ОСОБА_1 було правомірно встановлено у 2010 році статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, то всі наступні дії та рішення, що мали місце після прийняття рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформленого протоколом № 47 від 29.05.2012 року, є протиправними, як і протиправним є припинення нарахування позивачу належних його статусу виплат та здійснення відрахувань згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 року з рахунок утримання переплати в розмірі 20% пенсії ОСОБА_1
Та обставина, що позивач повторно отримав посвідчення серії С №143728 с від 28.11.2013 р. учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не означає в даному випадку відсутність підстав для отримання ним відповідних виплат до цього часу, оскільки первісне позбавлення його відповідного статусу визнано протиправним.
Згідно загального правила ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 р. суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Процедура стягнення врегульована Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 р.
П. 3 Порядку передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 р. у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
З аналізу вказаних норм закону вбачається, що необхідною умовою його застосування є рахункова помилка при здійсненні нарахування пенсії та зловживання з боку пенсіонера, тобто подання ним недостовірних даних.
В даному випадку такі підстави відсутні, оскільки арифметична помилка не мала місця, як і не мало місце надання позивачем недостовірних даних або зловживання з його боку, тоді як рішення Комісії по відшкодуванню коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями №1171 від 28.02.2012 р. та розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 року про утримання переплати в розмірі 20% пенсії ОСОБА_1 прийнято за відсутності передбачених законодавством підстав навіть у тому випадку, якщо б рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформленого протоколом № 47 від 29.05.2012 року, не було визнано протиправним.
Крім того, згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Положення ст. 50 Закону №1058-ІУ від 09.07.03 р. та ст. 1215 ЦК України не суперечать одне одному і містять ті самі винятки щодо підстав повернення коштів - розрахункова помилка або недобросовісність з боку набувача.
Таким чином, рішення Комісії по відшкодуванню коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 р. №1171 "Про утримання надміру виплачених сум пенсії" та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.
В даному випадку для повного захисту прав та інтересів позивача суд в порядку ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 107 Закону №1058-ІУ від 09.07.03 р. суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Утримані згідно вказаних рішень кошти з пенсії позивача мають бути йому повернені, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, з огляду на вказане положення Закону №1058-ІУ
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Пунктом 2 даної статті встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В даному випадку до порушення прав позивача та завдання йому шкоди (як моральної, так і матеріальної) призвела низка рішень і дій Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України та органів Пенсійного фонду України, які безпосередньо проводили відрахування з пенсії позивача.
При цьому, як було зазначено вище, передбачені згідно ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ підстави для проведення утримання з пенсії позивача були відсутні навіть за умови залишення рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформленого протоколом № 47 від 29.05.2012 року, без змін, оскільки розрахункова помилка або недобросовісність з боку набувача не мали місця в будь-якому випадку.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що вказаними рішеннями та діями органів Пенсійного фонду України (в даному випадку в особі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві) йому завдано моральної шкоди, оскільки відрахування з його невеликої пенсії очевидно вплинуло на попередній рівень споживання, зокрема, харчування та придбання лікарських засобів, необхідних позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що очевидно призвело до негативного впливу на позивача та завдання йому моральних страждань.
За таких обставин, на думку суду, на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 10 000 грн.
На підставі вищевикладеного, ст. 9, 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по відшкодуванню коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва №1171 від 28.02.2012 р. та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути грошові кошти, утримані з пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення №1171 від 22.08.2012 р. Комісії по відшкодуванню коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 22.08.2012 року, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
4. Присудити до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 10 000 грн. моральної шкоди.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 25.09.18 р.