18 вересня 2018 року Чернігів Справа № 825/2407/18
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови у переведенні на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889;
- зобов'язати зарахувати до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 07.08.1990 по 02.07.2013 на посадах державної служби з персональними чи спеціальними званнями;
- зобов'язати перевести з 03.01.2018 на пенсію за віком державного службовця відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889, статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723 з урахуванням стажу державної служби 30 років 11 місяців 5 днів на підставі довідок ГУ ДФС у Чернігівській області від 19.12.2017 № 95/25-01-05-45 та від 19.12.2017 № 94/25-01-05-45 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання, надбавка за вислугу років та місячна премія), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що 3 січня 2018 року вона звернулась до Управління з письмовою заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 2 березня 2018 року № 5231/06 повідомлено, що Управлінням прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Вважає такі дії відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки дії управління відповідають нормам чинного законодавства, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні, враховуючи внесені законодавчі зміни, що регулюють спір, який виник в даних правовідносинах.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідач, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2, є інвалідом 2-ї групи загального захворювання, перебуває на обліку в ОСОБА_1 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і з 03.07.2013 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
У свою чергу, 03.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». До вказаної заяви позивачем було додано: трудову книжку; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.12.2017 №95/25-01-05-45 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (премія щомісячна), від 19.12.2017 № 94/25-01-05-45, які були видані Головним управлінням ДФС у Чернігівській області по посаді заступника начальника управління-начальника відділу, за відповідною посадою, з якої позивач вийшла на пенсію по інвалідності державного службовця.
ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 2 березня 2018 року № 5231/06 повідомлено, що Управлінням прийнято рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII згідно поданої заяви від 03.01.2018.
За зверненням від 08.05.2018 (вх. №438/К-7) листом від 01.06.2018 № 639/06/К-7 Управлінням надано копію протоколу від 10.01.2018 № 174702 відмови в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідач мотивував прийняття рішення про відмову тим, що:
відсутній 20-ти річний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, необхідний для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, так як посадові особи органів державної податкової служби зі спеціальними званнями до відповідних посад державних службовців не віднесені;
вже призначалась пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;
до заяви від 03.01.2018 додано Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.12.2017 №95/25-01-05-45 станом на грудень 2017 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (премія щомісячна), від 19.12.2017 № 94/25-01-05-45 за листопад 2017 року, що суперечить Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Вважаючи дії відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», протипрпавними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України від 16.12.1993 “Про державну службу” (далі - Закон № 3723-XII) , крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII.
Пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 37 №889-VIII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Виходячи з системного аналізу положень Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд дійшов висновку, що із набранням чинності Законом № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Разом із цим законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).
У свою чергу, механізм обчислення стажу державної служби визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283), який був чинний у період чинності Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
У свою чергу, спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 №509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (далі - Закон №509-XII).
Відповідно до частини статті 15 Закону №509-XII посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.
Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (стаття 6 Закону №509-XII).
Водночас, абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”.
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 (справа №465/7218/16-а) та від 03.07.2018 (справа № 586/965/16-а).
У відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стаж державної служби понад 20 років підтверджується записами у трудовій книжці, а також розрахунком стажу у розпорядженні ОСОБА_1 об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України 174702 від 04.12.2017, довідкою ДПС у Чернігівській області №05/045-056 від 02.07.2013.
Згідно записів у трудовій книжці до стажу державної служби 30 років 11 місяців 5 днів відноситься: період роботи з 29.07.1982 по 06.08.1990 на посадах у фінансовому відділі (управлінні) облвиконкому - 8 років 8 днів; період роботи з 07.08.1990 по 02.07.2013 на різних посадах державних службовців з персональними та спеціальними званнями в органах державної податкової служби - 22 роки 10 місяців 27 днів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача, станом на момент його звернення до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років.
За таких обставин та з урахуванням наявності у позивача права на призначення пенсії, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для в частині визнання протиправними дій ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у переведенні на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889; зобов'язання ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_2 період роботи в органах державної податкової служби з 07.08.1990 по 02.07.2013 на посадах державної служби з персональними чи спеціальними званнями; зобов'язання ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України перевести з 03.01.2018 ОСОБА_2 на пенсію за віком державного службовця з урахуванням стажу державної служби 30 років 11 місяців 5 днів.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 частково.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у переведенні на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889.
Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_2 період роботи в органах державної податкової служби з 07.08.1990 по 02.07.2013 на посадах державної служби з персональними чи спеціальними званнями.
Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перевести з 03.01.2018 ОСОБА_2 на пенсію за віком державного службовця з урахуванням стажу державної служби 30 років 11 місяців 5 днів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2018 року.
Суддя О.В. Заяць