27 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/3052/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Вершняк Л.Л.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08.08.2018 № 764 о/с «По особовому складу» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0097508) з посади інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та призначення інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області відповідно до пункту 2 частини першої та частини восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію»; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0097508) на посаді інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції з 09.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було дотримано відносно позивача встановленого законодавством порядку звільнення працівника у зв'язку зі скороченням штату, зокрема, відповідачем не було здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації позивача та працівника, який залишився на роботі, не доведено переважного права на залишення на роботі іншого працівника; порушено норми законодавства щодо пропонування позивачу вакантних посад, призначення на посаду інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області відбулося без його згоди, позивача не було повідомлено про можливе звільнення за два місяці.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки позивача переміщено на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в межах чинного законодавства. Вказує, що в Департаменті патрульної поліції не відбулося скорочення штатів, а тому не було необхідності персонального письмового попередження позивача про можливе наступне звільнення.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 15.03.2004 по 06.11.2015 працював в органах внутрішніх справ, 07.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію та 19.04.2018 був звільнений зі служби в Національній поліції (а.с. 6).
На виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 у справі № 825/2077/18 наказом Департаменту патрульної поліції від 08.08.2018 № 763 о/с позивача поновлено на посаді інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області з 20.04.2018 (а.с. 33-36).
Також, на підставі доповідної записки начальника управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 08.08.2018, наказом від 08.08.2018 № 764 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0097508) призначено інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області, звільнивши з посади інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області (а.с. 37-38).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Положеннями частин третьої та четвертої статті 59 Закону передбачено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
В свою чергу порядок та умови переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції врегульовано статтею 65 Закону, частиною першою якою визначено, зокрема, що переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.
Умови визнання посади поліцейських нерівнозначною визначені частиною другою статті 65 Закону, а саме посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
З аналізу викладених норм слідує, що переміщення поліцейського на рівнозначну посаду в поліції з метою забезпечення більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби можливе за умови, якщо спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується.
У відповідності до вимог частини другої статті 80 Закону граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції.
Так, на день прийняття оскаржуваного наказу позивач обіймав посаду інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, граничне спеціальне звання за якою відповідно до наказу Національної поліції України № 142 від 04.12.2015 «Про затвердження Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань» - «старший лейтенант поліції» є аналогічним граничному спеціальному званню за посадою інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області, на яку позивача переміщено, що дає підстави для висновку, що позивача було переміщено на рівнозначну посаду.
Окрім цього, рівнозначність посад підтверджується також схемою посадових окладів поліцейських стройових підрозділів поліції, наведеною в постанові Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно з якою посадовий оклад заступника командира взводу, інспектора, інженера, психолога, інструктора становить 2400,00 грн., оклад за спеціальне звання «старший лейтенант поліції» становить 1600,00 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що переміщення позивача на підставі оскаржуваного наказу від 08.08.2018 № 764 о/с на посаду інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області відбулося в межах рівнозначних посад, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, зі збереженням посадового окладу та окладу за спеціальним званням.
Факт переміщення на рівнозначну посаду позивачем в судовому засіданні не спростовувався.
Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності його згоди на переміщення на посаду інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області суд зазначає таке.
Відповідно до частини восьмої статті 65 Закону переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Отже, доповідна записка начальника управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 08.08.2018, винесена особою, яка відповідно до наведених вище норм уповноважена ініціювати питання переміщення по службі підпорядкованих поліцейських у зв'язку із службовою необхідністю, при прийнятті якого не потребується одержання згоди поліцейського.
Щодо наполягання представника позивача на застосуванні до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України суд зазначає наступне.
Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. В той же час, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію».
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а загальне законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що положення Кодексу законів про працю України в частині визначення порядку та умов роботи не стосуються спеціального врегулювання умов та порядку проходження служби поліцейськими.
Крім того, на спірні правовідносини не може бути поширена сфера дії Закону України «Про державну службу», оскільки згідно пункту 17 частини третьої статті 3 даного Закону дія його не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач був переміщений на рівнозначну посаду відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, з дотриманням процедури, установленої спеціальним законодавством. При винесенні оскаржуваного наказу суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції з 09.08.2018 також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від попередніх.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Шевченка, 1-г, с. Кропивне, Ніжинський район, Чернігівська область, 16634, РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.10.2018.
Суддя Н.М. Баргаміна