11 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/629/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Григоряк У.С.;
позивача не з'явився;
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1, вул. Пилипа Орлика, 11/94, м. Чернівці, Чернівецька область, 58029) до ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022) про визнання відмови протиправною, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (позивач) до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахуванням позовної заяви від 31.07.2018 року):
1) визнати протиправними рішення ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом від 07.06.2018 року №15010/02-13, про відмову зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, періоди роботи викладачем по класу фортепіано в Клішковецькій музичній школі з 01.01.1992 року по 31.01.1994 року та період роботи викладачем по класу фортепіано в комунальній бюджетній установі "Музична школа №1 м. Чернівці" з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року та з 01.09.2008 року по 31.08.2017 року по день призначення пенсії та відмову виплатити грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при досягненні відповідного віку, вона набула право на отримання пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При призначенні пенсії за віком позивачу, як працівнику освіти грошова допомога в розмірі десяти місячних моїх пенсій не була виплачена, не виплачена вона і до цього часу.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із письмовою заявою, в якій просив розглянути питання щодо виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Листом від 07.06.2018 року за №15010/02-13 Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що при розгляді документів пенсійної справи встановлено, що вона не має необхідного спеціального стажу, до якого можна зарахувати періоди роботи, які дають право на пенсію за вислугу років, а також що на день досягнення пенсійного віку позивач не працювала на таких посадах. При цьому відповідач в своєму листі від 07.06.2018 року вказує, що в спеціальний стаж відповідно до записів в трудовій книжці зараховується тільки період роботи викладачем музичних шкіл тз 01.08.1978 року по 31.12.1991 року, тобто 13 років 5 місяців 1 день. В Указаний період з 01.08.1978 року по 08.08.1994 року вона працювала викладачем в Хотинській дитячій музичній школі, з 01.08.1979 року по 31.01.1994 року працювала викладачем в Клішковецькій дитячій музичній школі. При цьому, відповідач не зарахував до спеціального стажу період роботи викладачем в Чернівецькій музичній школі №1 з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року, який дає право на отримання грошової допомоги, посилаючись, що Чернівецька музична школа №1 є позашкільним навчальним закладом.
Позивач вважає, що таке рішення відповідача, яке закріплене в листі від 07.06.2018 року №15010/02-13, є протиправним і необґрунтованим та безпідставно відмовлено у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком при виході на пенсію як працівнику освіти, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше 25 років. Перелік педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої належності цих закладів і установ. Дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року №397/21 дію вказаної постанови поширено в тому числі і на викладачів музичних без внесення змін до цієї постанови Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Статуту комунальної бюджетної установи "Музична школа №1 м. Чернівці", основним напрямком її діяльності є здійснення навчально-виховного процесу , основною формою роботи є урок, викладацький склад становлять педагогічні працівники.
Враховуючи наведене, позивач вважає протиправною відмову ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити грошову допомогу при призначенні пенсії за віком, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду відзив проти позову в якому зазначив, що згідно протоколу №5977 від 08.09.2017 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV.
Протягом вересня 2017 року-січня 2018 року позивачем надано довідки, що підтверджують роботу на посаді викладача в наступних закладах (із зазначенням форми закладів та періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати): - з 01.08.1978 року по 08.08.1979 року - в Хотинській дитячій музичній школі; - з 09.08.1979 року по 31.01.1994 року - в Клішківецькій дитячій музичній школі; - з 01.02.1994 року по 22.07.2000 року, з 01.09.2008 року по 06.09.2017 року (до дати звернення за пенсією за віком) - в Чернівецькій дитячій музичній школі №1. Також позивач у 2008-2016 роках працював за сумісництвом викладачем Великокучурівської музичної школи.
ОСОБА_3 управління від 07.06.2018 року № 15010/02-13 надано відповідь ОСОБА_2 із зазначенням підстав, щодо відсутності права для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.
Відповідач вважає, що до страхового стажу, який визначає право на призначення грошової допомоги зараховується тільки період роботи на посаді викладача музичної школи до 01.01.1992 (згідно вище зазначеної Постанови №1397), а саме: з 01.08.1978 року по 31.12.1991 року, що становить 13 років 5 місяців 1 день.
Періоди роботи з 01.01.1992 року по 31.01.1994 року на посаді викладача по класу фортепіано Клішковецької дитячої музичної школи, з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року та з 01.09.2008 року по день звернення за пенсією на посаді викладача по класу фортепіано в музичній школі №1 не враховані до стажу, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки Переліком №909 не передбачена робота на таких посадах і в таких закладах.
Відповідач звертав увагу на те, що позивач наразі працює на посаді викладача в музичній школі №1 (позашкільному навчальному закладі). Оскільки посада викладача в позашкільному закладі не передбачена Переліком №909, тому також відсутні підстави вважати, що позивач на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, на думку відповідача, немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою суду від 31.07.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін на 11.09.2018 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив. Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження від 08.08.2018 року надіслано позивачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань супровідним листом №824/629/18-а/2969/2018 від 31.07.2018 року, проте 27.08.2018 року конверт повернувся на адресу суду з поштовою відміткою - "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, ухвала про відкриття спрощеного провадження від 31.07.2018 року з повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання вважається врученою позивачу 27.08.2018 року.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КР 485296 виданий 1612.1999 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с.15-16).
Згідно відомостей з Трудової книжки БТ-І№8695169 (а.с.18-19) позивач працювала на таких посадах: - з 01.08.1978 року до 08.08.1979 року - на посаді викладача по класу фортепіано Хотинської дитячої музичної школи; - з 09.08.1979 року по 31.01.1994 року - на посаді викладача по класу фортепіано Клішковецької дитячої музичної школи; - з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року - на посаді викладача по класу фортепіано та концертмейстера Чернівецької дитячої музичної школи №1; - з 01.09.2008 року по день звернення за пенсією - на посаді викладача по класу фортепіано Чернівецької музичної школи №1.
Відповідно до Довідки №2 Комунальної бюджетної установи "Музична школа №1 м. Чернівці" від 20.06.2018 року, позивач працювала в Комунальній бюджетній установі "Музична школа №1 м. Чернівці" на посаді викладача по класу фортепіано з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року, педагогічний стаж роботи - 31 рік 9 місяців (а.с. 21).
Відповідно до Свідоцтва про атестацію серії №030624 від 20.02.2009 року, Чернівецька музична школа №1 атестована за статусом позашкільного навчального закладу (а.с.23).
Відповідно до Ліцензії серії АА№247592 видом господарської діяльності Музичної школи №1 м. Чернівці є надання освітніх послуг навчальними закладами, пов'язаних з одержанням позашкільної освіти за напрямком: художньо естетичний з ліцензованим обсягом прийому 450 осіб (а.с. 24).
Відповідно до Протоколу №5977 від 08.09.2017 року позивачу призначено пенсію за віком. Страховий стаж з 01.07.2000 року - 9 років 0 місяців 22 дні; загальний стаж після 2004 року - 8 років, 11 місяців, 0 днів; загальний стаж (повний) - 25 років 3 місяці 20 днів (а.с. 42).
06.09.2017 року позивач звернулась до ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем було подано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про місце проживання (реєстрації) особи; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт/посвідка; трудова книжка або документ про стаж; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; свідоцтво про народження дитини (а.с. 40-41).
Розглянувши заяву позивача щодо виплати грошової допомоги, відповідач листом від 07.06.2018 року №15010/07-13 повідомив позивача про те, що у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу та у зв'язку з тим, що позивач не працювала на посаді, яка дає право на пільгову пенсію за вислугу років, законних підстав для призначення грошової допомоги немає (а.с. 20).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності ряду факторів: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.
Згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про освіту" до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Згідно ч. 2 ст. 54 Закону України "Про освіту" педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти - науково-педагогічні працівники.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про позашкільну освіту" та Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 року № 433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші.)
Статтею 19 Закону України "Про позашкільну освіту", пунктом 25 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 року № 433, встановлено, що учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, зокрема, є педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, залучені до навчально-виховного процесу.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено "Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", згідно якого робота в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах учителів, логопедів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, викладачів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів, завідуючих та інструкторів слухових кабінетів, директорів, завідуючих, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючих навчальною і навчально-виховною частиною, завідуючих філіями, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальних педагогів (організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичних психологів, педагогів-організаторів, майстрів виробничого навчання, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи дає право на пенсію за вислугою років.
В той же час, згідно вказаного Переліку № 909 у позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
При цьому, відповідно до положення пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є два невід'ємних критеріїв для призначення пенсії за вислугу років, а саме: 1) наявність спеціального стажу роботи від 25 до 30 років; 2) посада, що дає право на призначення пенсії повинна бути зазначена у переліку, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Посада викладача по класу фортепіано в Клішковецькій дитячій музичній школі, з 01.01.1992 року по 31.01.1994 року та період роботи викладачем по класу фортепіано в комунальній бюджетній установі "Музична школа №1 м. Чернівці" з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року та з 01.09.2008 року по 31.08.2017 Переліком №909 не передбачена.
В свою чергу, Клішковецька дитяча музична школа та музична школа №1 м. Чернівці згідно їх Статутів відноситься до позашкільних навчальних закладів.
В розрізі викладеного суд зазначає, що посада викладача по класу фортепіано позашкільного навчального закладу, на якій працює позивач, Переліком № 909 не передбачена.
При цьому, згідно з Приміткою 3 вказаного вище Переліку № 909, роботу за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01.01.1992 року, що давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного законодавства, зараховують до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи те, що в Переліку закладів, організацій та посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397, було передбачено посаду викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ, до спеціального стажу за матеріалами пенсійної справи відповідача правомірно врахував період роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано в Клішковецькій дитячій музичній школі з 01.08.1979 року по 31.12.1991 року до спеціального стажу.
Тобто, позивач працював з 01.01.1992 року на посаді, робота на якій не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
Аналогічний висновок був зроблений Вищім адміністративним судом України в постанові від 16.03.2017 року, справа № 2а/1210/9669/12.
Посилання позивача на те, що за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 6 січня 1995 року № 397/21), суд відхиляє, оскільки наявність доручення КМУ від 06.01.1995 року № 397/21 без відповідних змін до Переліку № 909 не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.
Такий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15-а, який, на підставі ст. 243 КАС України, має враховуватись судами при застосуванні відповідних норм права.
Оскільки позивач не має достатнього стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що є однією з підстав для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги за вислугу років відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, періоди роботи викладачем по класу фортепіано в Клішковецькій музичній школі з 01.01.1992 року по 31.01.1994 року та період роботи викладачем по класу фортепіано в комунальній бюджетній установі "Музична школа №1 м. Чернівці" з 01.02.1994 року по 22.08.2000 року та з 01.09.2008 року по 31.08.2017 року є не обґрунтованою, не ґрунтується на нормах чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, а отже не підлягає задоволенню.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, окрема, такими засобами, як письмовими, речовими і електронними доказами.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача, а отже і про відсутність підстав для визнання його протиправними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1, вул. Пилипа Орлика, 11/94, м. Чернівці, Чернівецька область, 58029).
Відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).
Суддя В.О. Григораш
Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2018 року (16.09.2018 року - вихідний день).