25 вересня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2549/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ММВ-ДРЕВ» (далі -ТОВ «ММВ-ДРЕВ») 10.07.2018 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУДФС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.04.2018 №00001131400.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що наявність складеної та зареєстрованої у встановленому законом порядку податкової накладної є підставою для формування податкового кредиту. У зв'язку з наведеним вважає, що товариство правомірно сформувало суму податкового кредиту, оскільки податок на додану вартість входить до вартості придбаних товарів.
Крім того, господарські операції з контрагентом мали реальний характер; були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права; претензій до правового статусу сторін правочинів у контролюючого органу під час проведення перевірки не було; у позивача наявні всі первинні документи, які складені у відповідності до закону та не мають дефектів форми, змісту або походження. Також іншого джерела отримання товарів, за фактами поставки яких позивачем визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, ніж контрагент ТОВ «Антей Трейд», перевіркою не виявлено та в акті не зазначено.
Ухвалою судді від 23.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки було встановлено порушення ТОВ «ММВ-ДРЕВ» вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми ПДВ за наслідками господарської операції з ТОВ «Антей Трейд». Також в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «Антей Трейд», встановлено відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутність трудових ресурсів. ТОВ «Антей Трейд» не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про відсутність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування і зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не здійснювались.
На переконання контролюючого органу, наведене свідчить про відсутність об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між ТОВ «Антей Трейд» та ТОВ «ММВ-ДРЕВ» господарських операцій.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з таких підстав.
ТОВ «ММВ-ДРЕВ» зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.06.2014 внесено відповідний запис (а.с. 58-60, 106-110).
Згідно з реєстраційними даними, видами господарської діяльності ТОВ «ММВ-ДРЕВ» визначено: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.24 Виробництво дерев'яної тари; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломи та рослинних матеріалів для плетіння; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 06.03.2018 № 526, відповідно до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 06.03.2018 № 432, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ММВ-ДРЕВ» щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Антей Трейд» за червень 2017 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (а.с. 66-72).
Перевірку проведено в період з 06.03.2018 по 14.03.2018 з відома та в присутності директора ТОВ «ММВ-ДРЕВ», в присутності головного бухгалтера.
За результатами перевірки складено акт від 19.03.2018 № 195/14/39271465 (а.с. 81-88).
У ході проведення перевірки ГУДФС в Чернігівській області встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст.44, п.198.1 п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого по декларації за червень 2017 року встановлено заниження суми податку на додану вартість в розмірі 139 156,00 грн.
На підставі акта перевірки від 19.03.2018 № 195/14/39271465 ГУДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 № 00001131400, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 173 945,00 грн. (139 156,00 грн. - за основним платежем та 34 789,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 15).
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди від 02.01.2017 № 01/01/17, укладеного з ПрАТ Городнянський «Райагротехсервіс», та акту виконаних робіт, здачі приміщень в оренду, у тимчасовому користуванні та володінні позивача перебуває частина майстерень Р-1 в м. Городня, вул. Троїцька, 64к (а.с. 41-43).
Також відповідно до нотаріального посвідченого договору оренди від 13.12.2016 № 1658, укладеного з ОСОБА_3, у тимчасовому платному користуванні ТОВ «ММВ-ДРЕВ» перебувають транспортні засоби марок КАМАЗ, DAF, SCHMITZ та ГКБ (а.с. 44-45).
В акті перевірки від 19.03.2018 № 195/14/39271465 зафіксовано та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, що 28.04.2017 між ТОВ «ММВ-ДРЕВ» та ПП «Юкос 2009» було укладено договір поставки № 11 (а.с. 82 зворот).
Відповідно до умов договору ПП «Юкос 2009» зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність позивачу піддони та заготовки для піддонів, а ТОВ «ММВ-ДРЕВ» зобов'язується прийняти і оплатити товар.
ПП «Юкос 2009» поставляє товар протягом строку дії даного договору партіями в узгодженій з ТОВ «ММВ-ДРЕВ» кількості. Конкретні кількість, ціна, асортимент, номенклатура товару у кожній окремій партії, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються сторонами перед кожною поставкою та закріплюються у видаткових накладних, які скріплюються їх печатками та становлять невід'ємну частину цього договору.
Постачання товару за цим договором здійснюється за рахунок ТОВ «ММВ-ДРЕВ» на склад товариства, що розташований за адресою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Троїцька, 64.
Оплата товару здійснюється у грошовій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Юкос 2009».
На виконання умов договору ПП «Юкос 2009» виписано позивачу рахунки на оплату товару (піддони): від 16.05.2017 № 42, від 17.05.2017 № 43, від 18.05.2017 № 44, від 18.05.2017 № 45, від 19.05.2017 №№ 46 та 47, від 22.05.2017 №№ 56 та 57, від 23.05.2017 № 58. Вказані рахунки надавались позивачем ГУДФС у Чернігівській області під час перевірки та відображені в акті (а.с. 83).
Однак, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що ПП «Юкос 2009» так і не поставило товариству товар. У зв'язку з наведеним, контрагентом рекомендовано ТОВ «ММВ-ДРЕВ» звернутись до ТОВ «Антей Трейд», яке могло здійснити поставку необхідної кількості піддонів із значною відстрочкою платежу.
Враховуючи зазначене та наявність зобов'язань ТОВ «ММВ-ДРЕВ» з постачання піддонів покупцям, керівництвом товариства прийнято рішення про укладення з ТОВ «Антей Трейд» (постачальник) договору поставки від 31.05.2017 № 31 (а.с. 17-19).
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується в порядку в на умовах, визначених в даному договорі, прийняти і оплатити товар (піддони, заготовку для піддонів) в асортименті, визначені в даному договорі.
Відповідно до пункту 2.2 Договору конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару у кожній окремій партії, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються/узгоджуються сторонами перед кожною поставкою та закріплюються у видаткових накладних, які скріплюються їх печатками та становлять невід'ємну частину цього договору.
Постачання товару здійснюється за рахунок покупця на склад покупця, що розташований за адесою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Троїцька, 64к. Моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на поставлений товар (пункти 2.4, 2.5 Договору).
Ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджується сторонами у будь-який зручний для сторін спосіб, з наступним відображенням (закріпленням) у видатковій накладній та рахунку-фактурі. Покупець зобов'язується прийняти партію товару та оплатити його не пізніше ніж через 60 днів з дня отримання кожної окремої партії товару у розмірі/сумі зазначеній у відповідному рахунку (пункти 4.1, 4.2 Договору).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Антей Трейд» здійснило відвантаження ТОВ «ММВ-ДРЕВ» товару (піддонів), відповідно до укладених сторонами видаткових накладних: від 01.06.2017 № 30, від 02.06.2017 № 31, від 05.06.2017 № 33, від 06.06.2017 № 34 та № 35, від 07.06.2017 № 36 та № 37, від 08.06.2017 № 39, від 09.06.2017 № 40 (а.с. 20-28).
Згідно із складеними товарно-транспортними накладними: від 01.06.2017 № 0032, від 02.06.2017 № 0034, від 05.06.2017 № 0041, від 06.06.2017 № 0043 та № 0044, від 07.06.2017 № 0045 та № 0049, від 08.06.2017 № 0051, від 09.06.2017 № 0053, придбані позивачем піддони відвантажені ТОВ «Антей Трейд» на склад позивача за адресою: вул. Троїцька, 64к, м. Городня, Чернігівська область. Перевезення здійснено орендованим ТОВ «ММВ-ДРЕВ» автомобілем (а.с. 29-37).
Після поставки товару, від ТОВ «Антей Трейд» на адресу позивача надійшов правочин про уступку вимоги від 09.06.2017, укладений між ТОВ «Антей Трейд» (первісний кредитор) та ПП «Юкос 2009» (новий кредитор) (а.с. 38).
Як вбачається зі змісту правочину, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги ТОВ «Антей Трейд» до ТОВ «ММВ-ДРЕВ» (боржник) по зобов'язанню сплатити заборгованості в сумі 834 936,00 грн., яка випливає з накладних № 39 від 08.06.2017, № 40 від 09.06.2017, № 37 від 07.06.2017, № 30 від 01.06.2017, № 31 від 02.06.2017, № 35 від 06.06.2017, № 33 від 05.06.2017, № 36 від 07.06.2017, № 37 від 06.06.2017 за якими первісний кредитор зобов'язується надати боржнику товар (піддони).
Розрахунки за цим правочином проводяться шляхом заліку зустрічних вимог, про що складається протокол.
Враховуючи наведене, оскільки правочин уступки права вимоги передбачений чинним законодавством України (глава 16 Цивільного кодексу України) і сплата на його підставі коштів на адресу іншої юридичної особи (яка не є постачальником товару) не суперечить нормам Податкового кодексу України, платіжними дорученнями від 07.06.2017 №№ 441, 442, 443, 444, 445 та від 12.06.2017 №№ 450, 451, 452, 453 ТОВ «ММВ-ДРЕВ» перерахувало ПП «Юкос 2009» грошові кошти за товар в загальній сумі 834 936,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 39-40).
ТОВ «Антей Трейд» за наслідками проведеної господарської операції сформовано податкові накладні: від 01.06.2017 № 30, від 02.06.2017 № 31, від 05.06.2017 № 33, від 06.06.2017 № 34 та № 35, від 07.06.2017 № 36 та № 37, від 08.06.2017 № 39, від 09.06.2017 № 40, які надавались на перевірку та відображені в акті. Зауважень до їх змісту та форми у ГУДФС в Чернігівській області не було (а.с. 84). Сума податку на додану вартість за вищевказаним податковими накладними складає 139 156,00 грн. Відповідно до витягу № 69, вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 115).
Дана операція відображена ТОВ «ММВ-ДРЕВ» в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 та 281 (а.с. 117, 118).
Судом встановлено, що позивач пересвідчився в правосуб'єктності ТОВ «Антей Трейд» перед укладенням договору поставки від 31.05.2017 № 31. Зокрема, вказане товариство у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, його правоустановчі документи не визнані нечинними (а.с. 97-105, 114, 116).
Як вбачається з матеріалів справи, придбані у ТОВ «Антей Трейд» піддони реалізовані ТОВ «ММВ-ДРЕВ» контрагентам (ТОВ «Завод»Техно», ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»), що підтверджується видатковими накладними (а.с. 91-96).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
В свою чергу, відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Згідно статті 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт надання послуг/товару іншою особою та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
В судовому засіданні було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та не виявлено недоліків їх форми та змісту. Зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
В ході дослідження господарської операції між ТОВ «ММВ-ДРЕВ» та ТОВ «Антей Трейд», ПП «Юкос 2006» судом встановлено рух активів позивача, зв'язок між фактом отримання товару та понесенням витрат, пов'язаних із діяльністю платника податку. Надані в судове засідання первинні бухгалтерські документи в повній мірі розкривають зміст господарської операції за укладеними з контрагентами договорами. Тобто, вище перелічені документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договір з ТОВ «Антей Трейд» мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був наданий, оплата проведена, сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає належним чином зареєстровані податкові накладні. Наявність податкових накладних було встановлено під час проведення перевірки. На момент здійснення господарських правовідносин контрагент ТОВ «Антей Трейд» мав повноваження на видачу податкових накладних, оскільки у відповідності до вимог законодавства був зареєстрований платником податку на додану вартість. Складені ним податкові накладні внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість
Суд звертає увагу, що з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Як на підставу нереальності угоди позивача із контрагентом відповідач посилається на дані, відображені в інформаційних ресурсах ГУДФС у Чернігівській області (АІС «Податковий блок», Єдиний реєстр податкових накладних), відповідно до яких ПП «Юкос 2009» не реєструвало протягом перевіряємого періоду на адресу ТОВ «Антей Трейд» податкові накладні на поставку товару ТОВ «ММВ-ДРЕВ». Також ТОВ «Антей Трейд» з моменту державної реєстрації не було відкрито жодного рахунку в установах банків України, окрім рахунку в Казначействі України для здійснення електронного адміністрування податку на додану вартість. Не встановлено зареєстрованих податкових накладених щодо придбання ТОВ «Антей Трейд» піддонів дерев'яних або придбання послуг по виготовленню піддонів, сировини.
Згідно з податковою звітністю встановлено, що на балансі ТОВ «Антей Трейд» основні засоби та інші необоротні активи, технічні та технологічні можливості, трудові ресурси, необхідні для здійснення товариством фінансово-господарської діяльності, - відсутні.
Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на таке.
Суд зазначає, що вказана податкова інформація не є підставою для того щоб вважати правочин таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Крім того, в судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, рух активів та зміну стану зобов'язань суб'єкта господарювання.
Суд наголошує на тому, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Слід зазначити, що при провадженні своєї діяльності позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку легальності чи правомірності діяльності своїх контрагентів, дотримання ними законодавства України, повноваження їх представників тощо, для цього позивачеві не надано відповідних повноважень та компетенції і він позбавлений ефективної можливості уникати чи попереджувати співпрацю із несумлінними платниками податків. У той же час, співпраця та наявність господарських відносин із особами, які допустили порушення законодавства, не свідчить автоматично про допущення порушень самим позивачем, за умови якщо ним особисто порушень закону допущено не було.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого, визначено й у практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Суппорт Центр» проти Болгарії», в п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.
Тому, допущені порушення податкового законодавства ТОВ «Антей Трейд» тягнуть негативні наслідки саме для вказаного контрагента та не впливають на права позивача. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (продавцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи усвідомлене сприяння зі сторони позивача таким особам в порушенні податкового законодавства, може слугувати підставою для застосування й до ТОВ «ММВ-ДРЕВ» відповідних правових наслідків.
Таким чином, висновки про порушення податкового законодавства контрагентом позивача чи іншими особами не можуть самі по собі автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства ТОВ «ММВ-ДРЕВ», а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону. Така позиція узгоджується й з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 в справі №21-47а10, постанові від 11.12.2007 у справі №21-1376во06 та постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 821/995/17.
Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухилення контрагента позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок, що не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні.
В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначений договір був виконаний, товар отриманий, сторони претензій одна до одної не мають.
Посилання ГУДФС у Чернігівській області на те, що оплату грошових коштів, які здійснило ТОВ «ММВ-ДРЕВ» по рахунках, виписаних ПП «Юкос 2009», неможливо вважати оплатою за поставлений ТОВ «Антей Трейд» товар (піддони), оскільки вона проведена раніше ніж дата укладання правочину про уступку вимоги, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
Відповідач доводячи правомірність викладеного посилається на те, що правочин про уступку вимоги укладений між ПП «Юкос 2009» та ТОВ «Антей Трейд» 29.05.2017. Однак, наведене спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією вказаного правочину, який датований 09.06.2017 (а.с. 38).
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов ТОВ «ММВ-ДРЕВ» слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" (код ЄДРПОУ 39271465, просп. Миру, 68, м. Чернігів, 14000) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 10.04.2018 № 00001131400.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" судові витрати в сумі 2 609 (дві тисячі шістсот дев'ять) грн. 18 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2018 року.
Суддя С.В. Бородавкіна