01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
10.01.10 р. № 13/174-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Фаловської І.М.
Чорногуза М. Г.
за участю представників:
від позивача: Ковальчук О.В. -представник за довіреністю № 196-1/2/кр від 12.01.2010 року
від відповідача: Жукова Л.А. - представник за довіреністю б/н від 22.09.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІР-БУД»на рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року у справі № 13/174-09
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІР-БУД», с. Богданівка, Київської області
про стягнення 63040 грн. 77 коп.
ї
17 серпня 2009 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІР-БУД»про стягнення 63040 грн. 77 коп., з яких 55728 грн. 02 коп. сума основної заборгованості, 7312 грн. 75 коп. розмір штрафу.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на те, що в порушення умов договору № 00454/08 від 01.05.2008 року на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва відповідач не здійснив з позивачем розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно наступних рахунків-фактур: №№ КП-08/107338 від 05.11.2008 року, КП-08/41664/4 від 11.11.2008 року, КП-08/110962 від 19.12.2008 року, КП-09/112769 від 15.01.2009 року, КП-09/116176 від 19.02.2009 року, КП-09/118644 від 20.03.2009, КП-09/121262 від 13.04.2009 року, КП-09/124708 від 14.05.2009 року на загальну суму 48 751 грн. 70 коп. та не оплатив рахунок-фактуру № КП-09/89042/5 від 24.06.2009 року на суму 6 976 грн. 32 коп., підтвердженням чого є акт № УО-0000202 від 2009 року здачі прийняття робіт (надання послуг) по демонтажу рекламного засобу, а також,кошторис вартості надання послуг по демонтажу рекламного засобу від 16.06.2009 року, на підставі чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 00454/08 від 01.05.2008 року, яка становить 55 728 грн. 02 коп. чим порушив ст.ст. 526, 625, 886 ЦК України, 218, 229 ГК України.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.11.2009 року (суддя Наріжний С.Ю.) позовні вимоги задоволені повністю.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання позивачем робіт за договором № 00454/08 від 01.05.2008 року на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва , його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування є доведеним та підтверджується матеріалами справи, але відповідач в порушення умов договору не здійснив з позивачем розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «ЕКСІР-БУД»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року у справі № 13/174-09 змінити, розстрочивши його виконання на тридцять шість місяців.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в момент укладання договору № 00454/08 від 01.05.2008 року сторони не могли передбачити різкого погіршення економічної ситуації в Україні і, як наслідок, - стрімкого зниження платоспроможності відповідача.
Представник позивача відзиву на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як слідує із матеріалів справи та вірно було встановлено місцевим господарським судом, 01.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 00454/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (а.с. 29-42).
Відповідно до п. 2.1 договору позивач надав відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
В свою чергу, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку та на умовах договору.
Згідно з п. 3.6.15 договору відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Відповідно до п. 4.3 розрахунки за договором здійснюються відповідачем щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок позивача.
В порушення умов договору відповідач не здійснив з позивачем розрахунку за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно наступних рахунків-фактур: № КП-08/107338 від 05.11.2008 року, КП-08/41664/4 від 11.11.2008 року, КП-08/110962 від 19.12.2008 року, КП-09/112769 від 15.01.2009 року, КП-09/116176 від 19.02.2009 року, КП-09 118644 від 20.03.2009 року КП-09/121262 від 13.04.2009 року, КП-09/124708 від 14.05.2009 року, на загальну 48 751 грн. 70 коп.
Відповідно до п. 7.10. договору в разі проведення демонтажу рекламного засобу у випадку дострокового розірвання цього договору, припинення дії дозволу, самовільного встановлення рекламного засобу, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством та цим договором, витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, зберіганням рекламного засобу, а також витрати з відновлення місця розміщення рекламного засобу підлягають відшкодуванню відповідачем в повному обсязі особі, яка зазнала у зв'язку з цим збитків.
На виконання зазначеного вище пункту договору позивачем було демонтовано рекламний засіб за адресою: Голосіївський район, Столичне шосе 580м до повороту на лісництво, та виставлено рахунок-фактуру № КП-09/89042/5 від 24.06.2009 року на суму 6976 грн. 32 коп., підтвердженням чого є Акт № УО-0000202 від 16.06.2009 року здачі прийняття робіт (надання послуг) по демонтажу рекламного засобу, а також, кошторис вартості надання послуг по демонтажу рекламного засобу від 16.06.2009 року. Таким чином основний борг, який підлягає стягненню та визнаний відповідачем становить 55728 грн. 02 коп.
Відповідно до п. 7.5 договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що складає більше 1 (одного) місяця, відповідач сплачує штраф в розмірі 15 п'ятнадцяти) відсотків простроченої суми. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума штрафу в розмірі 7312,75 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Згідно з ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно встановив, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 63040 грн. 77 коп., з яких 55728 грн. 02 коп. сума основної заборгованості, 7312 грн. 75 коп. розмір штрафу є обґрунтованими, документально підтверджуються, і, відповідно, підлягають задоволенню.
Оскільки апелянт не заперечує щодо стягнення суми заборгованості, а тільки оскаржує рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року у справі № 13/174-09 в частині відхилення клопотання про розстрочення виконання рішення, колегія суддів зазначає, що згідно приписів ст. 83 ГПК України відстрочити або розстрочити виконання рішення -це є право господарського суду.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається я к на підставу своїх доводів та заперечень.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що ТОВ «ЕКСІР-БУД»не позбавлено права звернутися до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 121 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІР-БУД»на рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року у справі № 13/174-09 залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Київської області від 02.11.2009 року у справі № 13/174-09 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 13/174-09 року повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Фаловська І.М.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки 26.01.10