01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
24.12.09 р. № 02-03/2137/5
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ткаченка Б.О. (доповідач по справі),
суддів:
Федорчук Р. В
Лобань О.І.
секретар судового засідання Цуркан Л.В.
за участю представників:
від позивача: Шараєвська В.П. -дов. від 02.06.2009р., представник
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»на ухвалу господарського суду Київської області від 02.11.2009р.
у справі №02-03/2137/5 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого
підприємства «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФінансГруп»
третя особа Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської
області
про стягнення 376510,25 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроФінансГруп», третьої особи - Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про стягнення 376510,25 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2009р. по справі №02-03/2137/5 відмовлено в прийнятті позовної заяви.
Не погодившись із винесеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 02.11.2009р. по справі №02-03/2137/5 та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
На думку позивача, ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме: ст. ст. 12, 124 ГПК України, ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.
Представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Даний факт підтверджується корінцем поштового повідомлення №6601990, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. про призначення розгляду справи на 24.12.2009р. третя особа отримала 14.12.2009р.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 02.11.2009р. має бути скасована з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2009р. по справі №02-03/2137/5 відмовлено в прийнятті позовної заяви (а.с. 1-2).
Ухвала місцевого господарського суду винесена з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 124 ГПК України та мотивована тим, що відповідній спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки відповідач є іноземним підприємством, а позивач не зазначає в позовній заяві наявність у відповідача філій, представництв, іншого відособленого підрозділу на території України, і відповідний спір не стосується нерухомого майна, яке знаходиться на території України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Як вбачається з позовної заяви, позовними вимогами є стягнення з ТОВ «АгроФінансГруп»(місцезнаходженням якого є Російська Федерація, м. Барнаул) 376510,25 грн. заборгованості за дилерським контрактом №19/05/08-03 від 19.05.2008р.
В п. 1.3 контракту зазначено, що при його підписанні застосовується право країни-продавця -України.
В п. 11.1 відповідного контракту визначено, що існуючі розбіжності та спори по даному контракту вирішуються сторонами шляхом переговорів. Законодавством, яке регулює права та обов'язки сторін контракту, є законодавство України.
В п. 11.2 контракту зазначено, що у випадку не вирішення спорів по даному контракту шляхом переговорів, спір передається на розгляд судам України або, за письмовою згодою сторін -до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
В матеріалах справи не містяться докази про те, що між сторонами було укладено угоду про передачу спору на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
В ст. 2 Закону України «Про міжнародне право»зазначено, що цей закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: визначення застосовуваного права; процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; підсудність судам України справ з іноземним елементом; виконання судових доручень; визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачені підстави визначення підсудності справ судам України, а саме: суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою встановлено, що підсудність судам є виключною у таких справах з іноземним елементом: якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; в інших випадках, визначених законами України.
Дія міжнародних договорів України на території України регулюється статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», в якій встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
20.03.1992р. Урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав було підписано Угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яка була ратифікована постановою Верховної Ради України №2889-XII від 19.12.1992р.
Статтею 1 вказаної Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності передбачено, що ця угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.
У відповідності до п. 1 ст. 4 Угоди компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: а) відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача; б) здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача; в) виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору; г) мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди; д) має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації; є) знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.
В п. 2 ст. 4 Угоди зазначено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.
Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідний спір виник з приводу неналежного виконання відповідачем дилерського контракту №19/05/08-03 від 19.05.2008р., а сторони відповідного контракту домовились про те, що законодавством, яке регулює права та обов'язки сторін, є законодавство України, та спори за цим договором розглядаються судами України, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовна заява ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ»підлягає розгляду господарськими судами України, а тому відмова місцевого господарського суду у прийнятті відповідної позовної заяви є безпідставною та необґрунтованою (Апеляційним господарським судом враховано висновки Президії Вищого господарського суду України, викладені в роз'ясненні «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій»№04-5/608 від 31.05.2002р.).
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 02.11.2009р. у справі №02-03/2137/5 прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому має бути скасована.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»на ухвалу господарського суду Київської області від 02.11.2009р. по справі №02-03/2137/5 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 02.11.2009р. по справі №02-03/2137/5 скасувати.
3. Матеріали справи №02-03/2137/5 передати на розгляд до господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Ткаченко Б.О.
Судді:
Федорчук Р. В
Лобань О.І.
Дата відправки 28.12.09