01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
07.12.09 р. № 3/104-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Шкурдової Л. М.
Тарасенко К. В.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.
представники сторін:
від позивача: Гамуга В.М. -керівник, наказ № 12 від 19.11.2008 р.;
Старик А.М. -представник за дов. № 118 від 16.09.2009 р.;
від відповідача: ОСОБА_5 -представник за дов. №262 від 06.04.2009 р.
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_6 на рішення господарського суду Київської області від 04.08.2009р.
по справі №3/104-09 (суддя Лопатін А.В..)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс»
до Підприємця ОСОБА_6
про стягнення 314658,56 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості вартості наданих рекламних послуг і виконаних робіт в сумі 314658,56 грн. (т.1 а.с. 4-6).
Рішенням господарського суду Київської області від 04.08.2009р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.60-63). Рішення місцевого суду мотивовано тим, що у відповідача наявна заборгованість за отримані послуги за договором №016/007-Р від 01.05.2007 р. в сумі 286053,24грн.
Не погоджуючись рішенням, підприємець ОСОБА_6 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 04.08.2009р. та постановити нове яким відмовити у позові.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Київської області від 04.08.2009 року по справі №3/104-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представники позивача проти апеляційної скарги заперечували.
Постанова по справі проголошена після перерви, оголошеній в судовому засіданні 23.11.2009 р.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.
01.05.2007 року між позивачем (рекламорозповсюджувач) і відповідачем (рекламодавець) було укладено договір №016/007-Р про проведення рекламної кампанії (т.1 а.с.7-11), згідно якого позивач за дорученням відповідача зобов'язався проводити рекламну(і) кампанію(ї) останнього (його клієнтів), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати послуги і роботи позивача в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1).
01.05.2007р. сторонами зазначеного договору було підписано додаткову угоду до договору №016/007-Р, якою дійшли згоди щодо вартості рекламних послуг які надаються у визначених місцях по адресній програмі (т.1 а.с.12).
Згідно до п. 4.2 договору №016/007-Р оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури позивача.
Відповідно п.п. 4.3.2 договору №016/007-Р, оплата здійснюється на поточний рахунок позивача у національній валюті України, не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.
Відповідно до п.5.1 договору №016/007-Р, договір діє протягом всього періоду проведення рекламної(их) компанії(ій) до повного виконання своїх зобов'язань за договором.
Пункт 5.4 договору №016/007-Р передбачає, що по закінченню терміну дії договору або рекламної кампанії сторонами підписується акт про виконання взаємних зобов'язань.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на виконання ним взятих зобов'язань за договором №016/007-Р та надання відповідачу певний обсяг рекламних послуг, що, на його думку, підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 та актом взаєморозрахунків.
Він стверджує, що відповідач не виконав умови договору №016/007-Р та з травня 2008р. в порушення п.п.4.1-4.3 договору №016/007-Р не оплатив рахунки-фактури на загальну суму 286053,24 грн., в т.ч.: №СФ-0000273 від 30.04.08р. на суму 31663,50 грн., СФ-0000422 від 04.07.08р. на суму 31663,50 грн., СФ-0000423 від 04.07.08р. на суму 31663,50 грн., СФ-0000424 від 04.07.08р. на суму 31663,50 грн., СФ-0000618 від:23.09.08р. на суму 31663,50 грн., СФ-0000619 від 23.09.2008 на суму 31663,50 грн., СФ-0000729 від 10.11.08р. на суму 29 209,20 грн., СФ-0000730 від 10.11.08р. на суму 33431,52 грн., СФ-0000016 від 19.01.09р. на суму 33431,52 грн. (т.1 а.с.19-27).
Заперечення на позов та апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що за період з квітня по грудень 2008р. він не замовляв послуги у позивача, в даний період рекламна компанія не проводилася, відповідні послуги позивач не надав, і у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути скасовано, виходячи із наступного.
Частина 1 Закону України „Про рекламу” №270/96-ВР від 03.07.1996р. передбачає, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження. Розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що позивачем в період з квітня по грудень 2008р. на виконання договору №016/007-Р не здійснювалася рекламна кампанія, а відповідачем така кампанія не замовлялася.
Згідно п.1.3 договору №016/007-Р, рекламна кампанія -це платні роботи (послуги) позивача розміщення реклами (рекламних плакатів) позивача згідно з адресною програмою протягом визначеного терміну.
Відповідно п.1.3 та 2.2 договору №016/007-Р, адресна програма (місця розміщення спеціальних конструкцій), вартість та термін проведення кожної рекламної кампанії визначаються сторонами додатково та можуть встановлюватися в додатках до договору, листах, рахунках або іншим чином за домовленістю сторін.
Отже, сторони передбачили що під час виконання договору №016/007-Р, ними має бути досягнута домовленість по врегулюванню певних істотних умов проведення рекламної компанії у відповідний період, оскільки такі умови безпосередньо договором не визначені. Вказане врегулювання, відповідно до договору може відбуватися шляхом складання додаткових документів.
Зокрема, підпункти 3.4.1 та 3.4.2 договору №016/007-Р пов'язують строк початку проведення рекламної кампанії з обов'язком відповідача передати позивачу: рекламний матеріал по акту прийому-передачі (за 3 дні до початку рекламної кампанії); сюжетну розбивку, зображення сюжету реклами та ін. (за 10 днів до початку рекламної кампанії).
З цим положенням кореспондує п.п.3.1.3 договору №016/007-Р, відповідно до якого позивач має право до початку рекламної кампанії прийняти по акту прийому-передачі рекламні плакати від відповідача, в присутності останнього оглянути їх щодо кількості та якості і зафіксувати всі зауваження в акті прийому-передачі.
Зміст п.п.3.1.3 договору визначає отримання рекламних плакатів як можливість яка не є обов'язком позивача, але жодним іншим чином вказаний договір не врегульовує спосіб узгодження з відповідачем конкретного замовлення на рекламу, яке повинно бути здійснено позивачем в межах рекламної кампанії.
Відповідач пояснив, що зазначений матеріал на виконання договору №016/007-Р не передавався, оскільки надання рекламних послуг по договору №016/007-Р припинилося з квітня 2008 р.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, саме позивач повинен підтвердити поданими доказами факт узгодження змісту та обсягів реклами замовленої відповідачем, факт надання останньому в період з квітня по грудень 2008р. відповідних послуг в обумовлених обсягах, кількості та якості.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що позивачем ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не надано доказів визначення терміну проведення та інших істотних умов рекламної компанії (рекламних компаній) по договору №016/007-Р, за які, як він стверджує, виникла заборгованість відповідача в сумі 286053,24грн.
Акт прийому-передачі рекламних плакатів щодо узгодження змісту реклами відповідача, або будь-які інші докази, які б підтверджували факт замовлення відповідачем проведення рекламної компанії в квітні - грудні 2008р. та факт виконання позивачем цього замовлення, суду не представлено.
Надана позивачем додаткова угода №1 від 01.05.2007р. є підтвердженням узгодження місця та вартості рекламних послуг, але не визначає терміни проведення рекламної(их) компанії(ій).
Посилання відповідача на п.4.1 договору №016/007-Р, відповідно до якого сторони нібито узгодили конкретні істотні умови рекламної компанії в певний період рахунками-фактурами, апеляційний суд до уваги не приймає.
В наявних в матеріалах справи рахунках-фактурах позивача на загальну суму 286053,24грн. (т.1 а.с.19-27), відсутні будь-які реквізити які визначають вид рекламних послуг та інші умови проведення рекламної компанії у певний період. Рахунки не містять посилання на те, що вони складені на виконання саме договору №016/007-Р, і відповідно, не є належними доказами наявності у відповідача заборгованості по даному договору.
Крім цього, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем не надано доказів надсилання (вручення) зазначених документів відповідачу.
Апеляційний суд також не бере до уваги твердження позивача, що для підтвердження факту надання замовлених відповідачем послуг непотрібно складання актів виконаних робіт, оскільки, як стверджує позивач, сторони дійшли згоди здійснювати прийняття послуг іншим чином.
Вказане твердження не ґрунтується на умовах договору №016/007-Р.
Більш того, з листування сторін, зокрема з листа самого позивача до відповідача (вих. № 10/09 від 20.01.2009 р), вбачається що позивач не лише вважає необхідним складання актів виконаних робіт, як документу що підтверджує факт їх надання, але склав вказані акти та надіслав їх для підписання відповідачу (т.1 а.с.16). Проте останній акти не підписав.
Апеляційний суд також не приймає в якості доказу оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 (т.1 а.с.14), акт взаєморозрахунків (т.1 а.с.13), лист вих.№091/07-Р від 10.11.2008р. (т.1 а.с.15) та лист вих.№10/09 від 20.01.2009р. про надсилання звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с.16), на які посилається позивач.
Вказані документи складені в односторонньому порядку. Акт взаєморозрахунків не підписаний відповідачем, а будь-які матеріали на підтвердження того, що відповідач погодився з існуванням заборгованості викладеній у зазначених документах, у справі відсутні.
Апеляційний суд не приймає в якості належних і достатніх доказів наявності заборгованості в сумі 286053,24 грн. надані позивачем: копії платіжних доручень (т.1 а.с.53-58), а також додатково надані ним до суду апеляційної інстанції фотозвіти про рекламну кампанію за 04-12.2008р. та дозволи на розміщення зовнішньої реклами.
Наведені платіжні доручення не містять посилання про те, на виконання якого саме договору здійснена по ним оплата, а деякі з цих доручень навіть датовані раніше, ніж укладено договір №016/007-Р від 01.05.2007р. Більш того, в графі призначення платежу доручення містять посилання на рахунки, виставлені до періоду з квітня по грудень 2008р. за який іде спір.
Як пояснив відповідач і не заперечується позивачем, між сторонами існували договірні відносини також і за іншим договором -договором №006/007-Р від 01.01.2007р. (т.2 а.с.13-17). Відповідач стверджує, що надані позивачем платіжні доручення підтверджують оплату, що проводилася по зазначеному договору. Вказані твердження відповідача позивачем не спростовані. Отже, позивач не довів, що оплата по зазначеним рахункам стосується надання рекламних послуг саме за договором №006/007-Р, а не за іншим договором.
Додатково надані позивачем до суду апеляційної інстанції фотозвіти про рекламну кампанію за 04-12.2008р. не є належним доказом виконання позивачем умов договору №006/007-Р, оскільки не свідчать про зміст рекламної кампанії, її місце розташування, пов'язаності проведення даної рекламної компанії саме з відповідачем, тощо.
Дозволи на розміщення зовнішньої реклами (т.2 а.с.95-115) є підтвердженням факту перебування у ведені позивача рекламних засобів, але жодним чином не підтверджують проведення у певний період та у певних обсягах рекламної компанії на замовлення відповідача.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту виконання ним зобов'язання за договором №006/007-Р та виникнення у відповідача обов'язку зі сплати отриманих рекламних послуг на суму 286053,24грн. позивачем не надано.
Враховуючи викладене, позивач не довів, що у відповідача виникло зобовязання зі сплати проведення здійсненої позивачем рекламної компанії на виконання договору №016/007-Р. Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмір 286053,24грн. є безпідставною.
Оскільки вимога позивача про стягнення 28605,32грн. штрафу є похідною від вимоги про стягнення боргу за надані послуги, вона також не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Виходячи із наведеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 04.08.2009р. має бути скасовано.
По справі має бути постановлене нове рішення, про відмову в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Відповідно ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_6 на рішення господарського суду Київської області від 04.08.2009 року у справі №3/104-09 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 04.08.2009р. у справі №3/104-09 скасувати.
3. Прийняти по справі нове рішення, яким Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс» в позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс» (03150, м. Київ, вул. А.Барбюса, 5, оф.36, код 24924826) на користь підприємця ОСОБА_6 (07400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 1573,29грн. державного мита.
5. Справу №3/104-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Шкурдова Л. М.
Тарасенко К. В.
Дата відправки 07.12.09