донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.01.2010 р. справа №25/177
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Дубовик І.М.-довіреність №41 від 15.01.2010р.
від відповідача: Зінченко Є.В.-довіреність №287 від 02.10.2009р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Іноваційне підприємство" м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2009 року
у справі №25/177 (суддя Бойко І.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" м.Димитров
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Іноваційне підприємство " м.Донецьк
про стягнення 20546грн.96коп.
Рішенням господарський суд Донецької області від 12.11.2009р. по справі № 25/177 стягнуто з ТОВ "Східно-Іноваційне підприємство" м.Донецьк на користь ТОВ "Димитроввантажтранс" м.Димитров основний борг в сумі 15682 грн.27 коп., 3 % річних в сумі 506 грн.56 коп., індекс інфляції в сумі 2383 грн.71 коп., пеня в сумі 1897 грн.34 коп. В частині стягнення пені в сумі 77грн.08 коп. відмовлено за необґрунтованістю нарахування.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що між ТОВ "Димитроввантажтранс" (постачальник) та ТОВ "Східно-Іноваційне підприємство" (покупець) укладений договір № 179/31-кп від 27.05.2008р, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю вугільну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість. Поставка здійснюється на підставі специфікацій до договору.
Сторони 27.05.2008р., 10.06.2008р. та 01.07.2008р. підписали Специфікації № 1, № 2 та № 3, відповідно до договору № 179/31-кп від 27.05.2008р., якими узгодили поставку вугільної продукції в травні-липні 2008р., умови поставки та якісні показники.
На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу вугільну продукцію марки Гр 0-200 в кількості 975тн, що підтверджується актом прийому-передачі вугільної продукції від 28.07.2008р., підписаним з боку відповідача директором підприємства та скріплений печаткою, без будь яких заперечень, зауважень чи застережень. Всього було поставлено вугільної продукції на загальну суму 331511,29грн.
Позивачем виписаний відповідачу рахунок-фактур № СФ-0001396 від 28.07.2008р. на суму 331511,29грн.
Про факт постачання та, відповідно, прийняття товару свідчить акт прийому-передачі від 28.07.2008р. Рахунок-фактура згідно умов договору виписаний відповідачу позивачем 28.07.2008р. у день складення та підписання акту прийому-передачі.
В порушення умов договору, відповідач поставлений товар оплатив частково. Несплачена сума становить 15682грн.27коп. Часткова оплата відповідачем поставленої продукції свідчить про факт поставки та спростовує заперечення відповідача стосовно неотримання останнім всіх документів, передбачених п. 5.2. договору, та необхідних для оплати поставленої продукції.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 15682грн.27коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив,
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п.7.2. договору, нарахував відповідачу пеню за період з 08.08.2008р. по 15.02.2009р. (за 192 дня) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та становить 1974грн.42коп.
Згідно з вимогами ч.6 ст.232 ГК України, період нарахування пені становить з 08.08.2008р. по 07.02.2009р. (за 184 дні), тому розмір пені складає 1897грн.34коп.
В стягнення пені в сумі 77грн.08коп. відмовлено за необґрунтованістю нарахування.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період серпень 2008р. -серпень 2009р. та 3% річних за період з 08.08.2008 по 04.09.2009 (за 393 дня). Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 2383грн.71коп., 3% річних - 506грн.56коп., які також підлягають стягненню.
Оскаржуючи рішення суду, скаржник просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального, процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідач не спростовував факту поставки і підтвердження поставки дійсно є підписання акту прийому-передачі від 28.07.2008р. Підписання акту прийому-передачі не є спростуванням заперечення відповідача стосовно неотримання всіх документів, що передбачені п.5.2. договору та необхідних для оплати поставленої продукції, а є підтвердженням факту фактичного отримання продукції, а не фактом настання обов"язку оплатити грошові кошти за поставлену продукцію.
Доказів, що підтверджують отримання відповідачем в повному обсязі всіх документів, що вказані в п.5.2. договору, з вказанням дати отримання позивач не надав.
Часткова оплата за поставлену вугільну продукцію відповідачем була здійснена після фактичного отримання вугільної продукції та підписання акту прийому-передачі від 28.07.2008р.
Відповідачем не було прострочено виконання грошового зобов"язання, оскільки відповідно до до п.4.1., п.5.2. договору, у відповідача не настало обов"язку сплатити за поставлену позивачем вугільну продукцію.
З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Димитроввантажтранс" не виконавши умови п.4.1. п.5.2. договору, безпідставно вимагає сплати за поставлену вугільну продукцію.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2009р. по справі № 25/177 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вона є необґрунтованою.
З посиланням на умови п.4.1., п.5.2. договору, позивач стверджує, що всі документи були передані відповідачу разом з актом приймання-передачі вугільної продукції від 28.07.2008р., який підписаний відповідачем без зауважень. Цей акт підтверджує, що відповідач отримав вугільну продукцію. Також відповідачу був виставлений рахунок № СФ-001396 на суму 331511,29грн., який був сплачений відповідачем частково на суму 300000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 01.08.2009р.
Відповідачу направлявся акт звірки 03.11.2009р., і повторно 27.11.2009р., який він на теперішній час не підписав.
Згідно бухгалтерської довідки позивача, відповідачу пред"явлено за вугільну продукцію за період з 30.05.2008р. по 01.08.2009р. на суму 1184309,69грн., а відповідач оплатив 1168627,42грн. Сума 15682,27грн. відповідачем залишилась не сплачена. Тому твердження відповідача, що він не отримав документи не є дійсністю.
Також позивач вважає, що відповідач прострочив часткову оплату рахунку №001936 і тому йому було нараховано індекс інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми (15682,27грн.), а також, згідно з п.7.2. договору №179/31-кп від 27.05.2008р. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості.
Позивач вважає, що якщо відповідач частково оплатив рахунок, то йому були надані всі документи, що зазначені в п.5.2. договору №179/310кп від 27.05.2008р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:
Між ТОВ "Димитроввантажтранс" (постачальник) та ТОВ "Східно-Іноваційне підприємство" (покупець) укладений договір № 179/31-кп від 27.05.2008р., відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю вугільну продукцію, а покупець прийняти та оплатити її вартість. Поставка здійснюється на підставі специфікацій до договору.
Сторони 27.05.2008р., 10.06.2008р. та 01.07.2008р. підписали Специфікації № 1, № 2 та № 3, відповідно, до договору № 179/31-кп від 27.05.2008р., якими узгодили поставку вугільної продукції в травні - липні 2008р., умови поставки та якісні показники.
Пунктом 3.1. договору визначено, що постачальник постачає товар на умовах , визначених в специфікації.
Відповідно до п.4.1 договору покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 10-ти банківських днів з моменту надання документів, зазначених у п. 5.2. договору.
Згідно пункту 5.2. договору постачальник зобов'язується повідомляти покупця про здійснені відвантаження товару в розумно необхідні строки, а також протягом 5-ти днів з моменту відвантаження представити покупцю (його представнику) оригінали наступних документів: -рахунку-фактури на товар; - податкову накладну; -акт прийому-передачі продукції; -посвідчення якості; -лист про власність; -квитанцію про отримання вантажу. Оригінали вище перелічених документів передаються покупцю або зазначеному ним представнику „із рук у руки”.
Згідно п.6.4 договору приймання продукції здійснюється відповідно до Інструкції П-6, Статутом залізниці та Правилами перевезення вантажу.
У разі прострочки оплати продукції з винної сторони підлягає стягненню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу від суми заборгованості (п.7.2 договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу вугільну продукцію марки Гр 0-200 в кількості 975 тн. на загальну суму 331511,29 грн, про що складено акт приймання-передачі вугільної продукції від 28.07.2008р., підписаним зі сторони відповідача директором підприємства без заперечень.
Позивачем на оплату отриманої продукції відповідачу виписаний рахунок-фактур № СФ-0001396 від 28.07.2008р. на суму 331511,29грн.
Згідно ст. 530 ЦК України встановлено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Статтею ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно матеріалів справи про факт постачання та прийняття товару свідчить акт прийому-передачі від 28.07.2008р. Рахунок-фактура згідно умов договору виписаний відповідачу позивачем 28.07.2008р. у день складення та підписання акту прийому-передачі. Як зазначив позивач, документи, зазначені в п. 5.2. договору, були надані відповідачу "із рук у руки" разом з актом приймання-передачі вугільної продукції.
Відповідно до п.12. "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", приймання продукції за кількістю здійснюється за транспортними та супроводжувальними документами (рахунку-фактурі, специфікації, опису та ін.) відправника (виробника). Відсутність визначених документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в актів визначається, які документи відсутні.
Однак жодних претензій з приводу комплекту документів до позивача не надходило, актів, як того вимагає Інструкція П-6, відповідачем не складалось і не направлялось позивачу. Тому відсутні підстави вважати, що передача документів відбулася з порушенням умов п. 5.2. договору.
Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач виконав неналежним чином - оплатив частково вартість отриманої продукції. Тому заборгованість становить 15682 грн.27 коп. і цей факт не оспорюється відповідачем.
Доказів погашення заборгованості в сумі 15682 грн.27 коп. відповідач не представивив, тому господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу .
Оскільки факт прострочки платежу є підтвердженим, господарський суд з огляду на приписи ст. 232 ГК України, дійшов обгрунтованого висновку про те, що період нарахування пені у даній справі повинен становити з 08.08.2008р. по 07.02.2009р. (за 184 дня), а розмір пені, що підлягає стягненню складає 1897грн.34коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період серпень 2008р. -серпень 2009р. та 3% річних за період з 08.08.2008р. по 04.09.2009р. (за 393 дня). З наданого розрахунку ( який здійснено відповідно до приписів чинного законодавства) вбачається, що індекс інфляції становить 2383 грн.71коп., 3 % річних - 506грн.56 коп., тому ці вимоги позивача обгрунтовано задоволені господарським судом.
Посилання скаржника на те, що доказів, які підтверджують отримання відповідачем в повному обсязі всіх документів, що вказані в п.5.2. договору, з вказанням дати отримання позивач не надав, не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до умов договору та п.12. "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" відповідачем не доведений цей факт.
З огляду на наведене, рішення господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-
Рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2009р. по справі № 25/177 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано 5 примірників:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
1-госп.суду
1-ДАГС