33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" січня 2010 р. Справа № 19/114
За позовом Приватного підприємства «Фірма «РОМ»
до відповідача Приватне підприємство «Сюрприз»
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у м.Рівне
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Рівненська меблева фабрика»
за участю прокуратури Рівненської області
про визнання права власності на майно
Суддя Мамченко Ю.А.
В засіданні присутні:
від позивача: представник Герасимчук О.П. (довіреність б/н від 02.12.2009 року);
від відповідача: представник не з'явився;
від третьої особи 1: представник Бухта Н.А. (довіреність №307/10-15 від 12.01.2010 року)
від третьої особи 2: Відкрите акціонерне товариство «Рівненська меблева фабрика»: представник Харамбура С.О. (довіреність №81-8/60 від 07.12.2009 року), арбітражний керуючий Литвин І.М.
від органу прокуратури: не з'явився
Позивач -приватне підприємство «Фірма РОМ» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства «Сюрприз»про визнання права власності на майно: резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів, що розташований в м.Рівне, провулок Робітничий, буд.6, в складі комплексу технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення (2-ї групи), що відчужений відповідачем позивачу за умовами Договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року, 350 метрів погонних під'їзної залізничної колії на ст.Рівне, що знаходиться за адресою: м. Рівне, провулок Робітничий, буд.6, в складі колій 60/1, 60/2, 60/3, 60/4, та фронту зливу світлих нафтопродуктів на 1-вагон-цистерну, які відчужені відповідачем позивачу за умовами Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року.
Підставою для звернення позивача до суду послуговувала та обставина, що після укладення і виконання умов Договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року відповідач заперечив право власності позивача на резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів та його повернення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач не демонтував його і не вилучив із земельної ділянки, на якій воно розміщене. Після укладення та виконання Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року відповідач заперечив право власності позивача на 350 метрів погонних під'їзної залізничної колії на ст.Рівне, посилаючись на те, що договір вважається неукладеним у зв'язку із недосягненням сторонами згоди щодо його предмету, оскільки не ідентифіковано межі колії по примиканню до стрілочних переводів. У зв'язку з невизначеністю, яка виникла щодо відносин права власності, та з обставинами, які заважають позивачу володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, останній просить в судовому порядку визнати його право власності на майно, що набуте ним за договорами з відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.41 Конституції України, ст.ст.204, 316, 328, 330, 334 ЦК України, Указ Президента України № 67/98 від 04.03.1998 року «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами», Постанову КМУ № 941 від 22.06.1998 року «Про затвердження Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач подав до суду відзив, в якому позов не визнав. Не заперечуючи факту укладення та виконання договорів з позивачем, вважає їх неналежною правовою підставою для набуття права власності на майно. Стверджує, що резервуарний парк є комплексом технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення, до складу якого входять ємності для зберігання світлих нафтопродуктів, об'єднані технологічними трубопроводами і пристроями, які скомпоновані в дві групи та змонтовані на фундаментному блоці, що знаходиться в м.Рівне на провулку Робітничому, 6, позиційне розташування якого позначене на технічній документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки ПП «Сюрприз»в оренду терміном на 10 років. Оскільки комплекс технологічних споруд не був у межах розумного строку демонтований та вилучений ПП «Фірмою РОМ» із земельної ділянки, на якій воно розміщене, вважає, що позивач добровільно відмовився від цього майна. Спотовий біржовий договір № 584/155с-07 від 09 серпня 2007 року вважає неукладеним з огляду на те, що сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема щодо предмету договору. Стверджує, що формулювання предмету договору не можна вважати визначеним в силу того, що метражем колії без визначення номеру (номерів) колії та меж її (їх) примикання до стрілочних переводів майно не може бути ідентифіковане. Просить в позові відмовити.
Прокуратура Рівненської області подала до суду письмові обґрунтування від 02.12.2009 року, в яких просить суд у задоволенні позовних вимог ПП «Фірма РОМ» відмовити у зв'язку з тим, що у ПП «Сюрприз»не було права власності на відчужене позивачеві майно, а також у зв'язку з перебуванням спірного майна у податковій заставі.
ВАТ «Рівненська меблева фабрика» подало письмові пояснення на позовну заяву №б/н від 27.11.2009 року, в яких зазначає, що майно, яке було предметом відчуження згідно Договору поставки № 7/9-24 від 24.09.2007 року, укладеним між позивачем і відповідачем, не є резервуарним парком зберігання нафтопродуктів, включеним ліквідатором ВАТ «Рівненська меблева фабрика»до ліквідаційної маси підприємства-банкрута згідно з ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», але разом з цим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Також ліквідатор зазначає, що 14.07.2008 року господарським судом Рівненської області в межах провадження у справі про банкрутство внесено запис про податкову заставу резервуарного парку та під'їзної залізничної колії.
З матеріалів наявних у справі вбачається, що 24.09.2007 року між ПП «Фірма РОМ» та ПП «Сюрприз»укладено Договір поставки №7/9-24, за умовами якого ПП «Сюрприз»передало у власність ПП «Фірма РОМ»склад зберігання нафтопродуктів, який ідентифікований специфікаціями № 001 та № 002 від 24 вересня 2007 року до Договору та включає 2-ві групи ємкості в кількості 22 (двадцять дві) одиниці: 1 група -17 ємностей: ємності металеві, резервуари 75 м3 - 11 шт., ємності металеві, резервуари 65 м3 - 1 шт., ємності металеві, резервуари 62 м3 - 5 шт., засувки діаметром 100мм. -22 шт., фланці діаметром 100 мм. - 48 шт., насоси електричні -4шт., насос УР-100/32к-15-22 -1 шт.; 2 група -5 ємностей: цистерна 10 м3 - 1 шт., ємність металева 16 м3 - 1 шт., бочка металева 25 м3 - 1 шт., резервуар 5 м3 -1 шт., цистерна 3 м3 - 1 шт.; блок фундаментний складу нафтопродуктів -1 шт., в складі: двох комплектів залізобетонних блоків по периметру складу ЗНП, земляне обвалування по бровці котловану з 2-х сторін по периметру; трансформатор ТМ-250, в складі: трансформатора -1 шт., грозозахисту -2-ві щогли з блискавоприймачами; туалет - 1 шт.; щитова електрична - 1 шт.
Передача основних засобів складу зберігання нафтопродуктів оформлена актом приймання передачі від 26.09.2007 року, накладною № 09-02 від 26.09.2007 року та податковою накладною № 4 від 26.09.2007 року. Загальна вартість основних засобів складу зберігання нафтопродуктів визначена сторонами в сумі 162218,11 грн. і оплачена позивачем на підставі рахунку №09 від 24.09.2007 року, платіжним дорученням №1371 від 26.09.2007 року.
09.08.2007 року між ПП «Фірма РОМ»та ПП «Сюрприз»укладено Спотовий біржовий договір №584/155с-07, за умовами якого ПП «Сюрприз»продало, а ПП «Фірма РОМ»купило 350 метрів погонних залізничної колії, що знаходиться в м.Рівне, провулок Робітничий, 6.
Передача майна оформлена актом приймання-передачі від 15.08.2007 року, накладною № 04 від 15.08.2007 року та податковою накладною № 04 від 15.08.2007 року. Вартість колії визначена в сумі 1601,72 грн. і оплачена ПП «Фірма РОМ»на підставі рахунку №04 від 09.08.2007 року, платіжним дорученням №1207 від 10.08.2007 року. Межі під'їзної залізничної колії ідентифіковано технічним паспортом.
Підставою набуття ПП «Фірма РОМ»права власності на спірне майно, а саме: складу зберігання нафтопродуктів та 350 метрів погонних залізничної колії на підставі правочинів є Договір поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року та Спотовий біржовий договір №584/155с-07 від 09.08.2007 року. Зміст та умови Договору поставки № 7/9-24 від 24.09.2007 року і Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року не суперечать чинному законодавству, договори не визнанні в судовому порядку недійсними.
З матеріалів наявних у справі вбачається, що майно, яке включене ліквідатором ВАТ «Рівненська меблева фабрика»до складу ліквідаційної маси ВАТ «Рівненська меблева фабрика»і майно, яке було відчужено ПП «Сюрприз»на користь ПП «Фірма РОМ», не є тотожним, окрім 350 метрів погонних залізничної колії. Зокрема, як зазначається в листі ліквідатора ВАТ «Рівненська меблева фабрика»№183-8/60 від 09.06.2008 року «Про включення в ліквідаційну масу ВАТ «Рівненська меблева фабрика»окремого майна за адресою: м.Рівне, провулок Робітничий, 6», ліквідатором до ліквідаційної маси підприємства-банкрута включено резервуарний парк зберігання нафтопродуктів в складі комплексу технологічних споруд виробничого та допоміжного призначення в складі: фронту зливу світлих нафтопродуктів на 1-ваго-цистерну; резервуарного парку зберігання світлих нафтопродуктів (2-ві групи) -ємкості в кількості 22 (двадцять дві) одиниці; оперативної площадки відпуску світлих нафтопродуктів в автоцистерни; технологічних трубопроводів; грозозахисту резервного парку -2 (дві) щогли з блискавко-приймачами (металева ферма висотою 23 м); огородження резервуарів: земляне обвалування по обробці котловану, з двох сторін периметру -огороджувальна стінка з бетонних блоків по периметру (лист № 183-8/60 від 09.06.2008 року). Як вбачається з письмових пояснень ліквідатора ВАТ «Рівненська меблева фабрика», включення вказаного майна відбулося на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області №42 від 26.01.2000 року. Разом з тим, відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області № 42 від 26.01.2000 року, у власність ВАТ «Рівненська меблева фабрика»передано 59 об'єктів нерухомого майна, зокрема два резервуарних парки (позиції 29, 30 Наказу). Перелік майна, яке входить до складу резервуарних парків, вказаним наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області не визначено.
Щодо майна, відчуженого відповідачем позивачу на підставі Договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року, то останнім був склад зберігання нафтопродуктів, який включає 2-ві групи ємкостей в кількості 22 (двадцять дві) одиниці: 1 група -17 ємностей: ємності металеві, резервуари 75 м3 - 11 шт., ємності металеві, резервуари 65 м3 - 1 шт., ємності металеві, резервуари 62 м3 - 5 шт., засувки діаметром 100мм. -22 шт., фланці діаметром 100 мм. - 48 шт., насоси електричні -4шт., насос УР-100/32к-15-22 -1 шт.; 2 група -5 ємностей: цистерна 10 м3 - 1 шт., ємність металева 16 м3 - 1 шт., бочка металева 25 м3 - 1 шт., резервуар 5 м3 -1 шт., цистерна 3 м3 - 1 шт.; блок фундаментний складу нафтопродуктів -1 шт., в складі: двох комплектів залізобетонних блоків по периметру складу ЗНП, земляне обвалування по бровці котловану з 2-х сторін по периметру; трансформатор ТМ-250, в складі: трансформатора -1 шт., грозозахисту -2-ві щогли з блискавоприймачами; туалет - 1 шт.; щитова електрична - 1 шт. Дана обставина додатково підтверджується Договором оренди № 040958300223 від 03.11.2009 року, укладеним між позивачем та Рівненською міською радою, згідно якого остання передала в оренду позивачу земельну ділянку на 49 років для реконструкції та обслуговування складу зберігання нафтопродуктів та адміністративного приміщення, яка знаходиться у м.Рівне, провулок Робітничий, 6.
З огляду на викладене, вбачається, що майно, яке включене ліквідатором до ліквідаційної маси ВАТ «Рівненська меблева фабрика»у вигляді резервуарного парку зберігання нафтопродуктів, та майно, придбане позивачем у відповідача на підставі Договору поставки № 7/9-24 від 24.09.2007 року у вигляді складу зберігання нафтопродуктів, не є тотожним по назві майнових комплексів, по кількості та якості, оскільки, по-перше, складові резервуарного парку зберігання нафтопродуктів визначені ліквідатором ВАТ «Рівненська меблева фабрика»на власний розсуд і не ґрунтуються на жодному документальному підтвердженні, по-друге, є відмінним у кількісному та якісному складі об'єктів, якими характеризуються.
На підставі Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року позивач придбав у відповідача 350 метрів погонних залізничної колії. Вказане майно придбане відповідачем у гр.Дишканта В.І. за Біржовим контрактом від 23.11.2000 року, який в свою чергу придбав його у ВАТ «Рівненська меблева фабрика». В матеріалах справи відсутні докази визнання вказаних правочинів недійсними. Факт відчуження залізничної колії ВАТ «Рівненська меблева фабрика»на користь гр.Дишканта В.І. під час перебування її у податковій заставі не породжує для третіх осіб -ПП «Сюрприз»і ПП «Фірма РОМ»ніяких правових наслідків, оскільки вони добросовісно придбали таке майно за відплатними договорами. Крім того, законодавство, що регулює податкові правовідносини, встановлює відмінні від цивільно-правових наслідки для платника податків у разі відчуження ним майна, що перебуває у податковій заставі. В такому випадку платник податків несе кримінальну відповідальність та/або адміністративну у вигляді штрафу у розмірі вартості відчуженого майна, яке перебувало у податковій заставі.
Таким чином, Договір поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року та Спотовий біржовий договір № 584/155с-07 від 09.08.2007 року, укладені між позивачем і відповідачем, не порушують права та інтереси ВАТ «Рівненська меблева фабрика».
На момент відчуження ПП «Сюрприз»спірного майна на користь ПП «Фірма РОМ», ПП «Сюрприз»було його законним власником, а отже, мало право вчиняти з таким майном будь-які правочини, що не суперечать законодавству. Законність набуття відповідачем права власності на майно, що у подальшому було відчужене позивачу на підставі Договору поставки № 7/9-24 від 24.09.2007 року та Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року, стверджується наступним.
Резервуари ємкістю 75 м3, резервуари ємкістю 62 м3, засувки діаметром 100 мм., насос УР-100/32к-15-22, цистерна ємкістю 10 м3, ємність металева 16 м3, цистерна ємкістю 3 м3, трансформатор ТМ-250, 350 метрів погонних під'їзної залізничної колії придбано ПП «Сюрприз»у третіх осіб - Дишканта В.І., ПП «Атена-Макс», ПП «Альпарі»згідно з Біржовим контрактом від 23.11.2000 року, накладною на відвантаження №172 від 18.04.2005 року, накладною №53/1 від 24.03.2003 року, відповідно. Крім того, туалет, щитова електрична та блок фундаментний складу нафтопродуктів зроблені (збудовані) за власний кошт та власними силами відповідача, що стверджується наказом №11 від 27.03.2003 року «Про введення в експлуатацію основних засобів», наказом №8 від 25.05.2005 року «Про введення в основні фонди», Актом приймання-передавання основних засобів від 31.03.2003 року, Актом приймання-передавання основних засобів від 29.12.2006 року, Наказом №07 від 29.12.2006 року «Про введення в основні фонди», Актом приймання-передавання основних засобів від 29.12.2006 року.
В судовому порядку правочини з придбання ПП «Сюрприз»майна у третіх осіб, яке в подальшому було відчужене ПП «Фірма РОМ», не визнавалися недійсними та третіми особами не оспорені, відтак відповідач правомірно здійснив його відчуження позивачу в порядку ст.658 ЦК України.
Стосовно перебування майна ВАТ «Рівненська меблева фабрика»у податковій заставі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На момент відчуження ВАТ «Рівненська меблева фабрика»майна на користь гр. Дишканта В.І. правий режим майна, що перебувало у податковій заставі регулювався Указом Президента України №167/98 від 04.03.1998 року «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» та Постановою КМУ № 941 від 22.06.1998 року «Про затвердження Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна».
Відповідно до частини 3 статті 5 Указу Президента України №167/98 від 04.03.1998 року, проведення операцій з продажу заставлених активів без письмової згоди податкового органу трактувалося як ухилення від сплати податків, а отже, мало наслідком притягнення посадових осіб платника податків, які допустили вказане правопорушення, до кримінальної чи адміністративної відповідальності. В подальшому порядок відповідальності платника податків за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, був визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так, пп. 17.1.8. п.17.1. ст.17 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами. Крім того, серед інших спеціальних наслідків такого правопорушення Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, зокрема: відповідальність посадової особи такого платника податків чи фізичної особи, яка прийняла рішення про відчуження, передбачену законодавством України за ухилення від оподаткування (пп. 8.6.4. п. 8.6. ст. 8), та адміністративний арешт активів (підпункт «а»пп. 9.1.2. п.9.1. ст.9).
З огляду на викладене вбачається, що податковим законодавством України встановлені відмінні від цивільно-правових наслідки порушення платником податків порядку відчуження активів, що перебувають у податковій заставі.
Належним способом захисту інтересів держави у випадку продажу платником податків активів, які перебувають у податковій заставі, відповідно до вимог податкового законодавства є притягнення винних осіб такого платника податків, у даному випадку ВАТ «Рівненська меблева фабрика», до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків або звернення до суду з вимогою про стягнення з ВАТ «Рівненська меблева фабрика»в доход держави штрафу у розмірі вартості відчуженого майна, яке перебувало у податковій заставі.
Предметом даного спору є визнання права власності за ПП «Фірма РОМ»на майно, відчужене ПП «Сюрприз», а не ВАТ «Рівненська меблева фабрика». На момент продажу ПП «Сюрприз»майна в останнього не існувало жодних обтяжень щодо його відчуження, у тому числі податкової застави.
Також суд не бере до уваги посилання у письмових поясненнях ліквідатора ВАТ «Рівненська меблева фабрика»на існування запису про податкову заставу на резервуарний парк та під'їзну залізничну колію, оскільки останній внесено ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.07.2008 року, тобто після укладення між позивачем та відповідачем Договору поставки №7/9-24 від 24.09.2007 року, Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року.
19.01.2010 року в судове засідання надійшла заява Приватного підприємства «Фірма РОМ»№19/7 про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Вказана заява обґрунтована тим, що під час судового розгляду справи відповідач відмовився від будь-яких претензій щодо законності набуття позивачем права власності на майно, що є предметом Договору поставки № 7/9-24 від 24.09.2007 та Спотового біржового договору № 584/155с-07 від 09.08.2007 року, та оспорювання вказаних договорів, направивши про це відповідний лист, отриманий позивачем 18 січня 2010 року, що стверджується вхідним реєстраційним номером.
Дослідивши заяву про припинення провадження у справі, лист відповідача, суд дійшов висновку, що предмет спору із заявлених позивачем підстав - відсутній, оскільки відповідач у справі -ПП «Сюрприз»визнав безпідставність своїх вимог до ПП «Фірма РОМ»про повернення майна, відчуженого за Договором поставки №7/9-24 від 24.09.2007 та Спотовим біржовим договором №584/155с-07 від 09.08.2007 року. Оскільки існування податкової застави на активи ВАТ «Рівненська меблева фабрика»не має відношення до спору про визнання права власності на майно за позивачем, суд дійшов висновку, що припинення провадження у справі не вплине на порушення інтересів держави, так само як і третіх осіб.
Таким чином, суд вважає, що є усі підстави для припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем у зв'язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, залишаються за ним.
Керуючись ст.ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд, -
Провадження у справі припинити.
Суддя Мамченко Ю.А