Рішення
27.01.2010 Справа № 3/79
За позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Перечин
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, с. Середнє Ужгородського району
про розірвання договору купівлі -продажу від 27.05.2008 року, стягнення суми 13 020 грн. вартості шафи холодильної та суми 10 000 грн. моральної шкоди.
Суддя господарського суду -В.В.Мокану
представники:
Позивача - ОСОБА_3, довіреність від 16.12.2009 року
Відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Перечин подано позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, с. Середнє Ужгородського району про розірвання договору купівлі -продажу від 27.05.2008 року, стягнення суми 13 020 грн. вартості шафи холодильної та суми 10 000 грн. моральної шкоди. Поданою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 27.01.2010 року позивач навів як додаткову підставу позовних вимог п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України, стверджує, що виявлені недоліки шафи тягнуть за собою непропорційні витрати на її ремонт та просить розірвати договір купівлі -продажу шафи холодильної ШХН -1,2 „Техас” № 40204-5 від 27.05.2008 року, повернути сплачену за неї грошову суму шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 13020,00 грн., стягнути з відповідача 10000 грн. моральної шкоди.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та наполягає на задоволенні позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Надісланим на адресу суду поясненням стверджує, що ним неодноразово на звернення позивача (покупця) здійснювалися виїзди по місцю знаходження холодильної шафи ШХН-1,2 „Техас” для виявлення причин її технічної несправності та ремонту. Зазначає, що при здійсненні огляду холодильної шафи було виявлено значні перепади напруги, що призвели до пошкодження агрегату. Посилається на п. 3.6 Гарантійного талону, яким передбачено, що виробник не несе відповідальності за пошкодження агрегату, які викликані значними перепадами напруги і забрудненням конденсатора. Крім того, подав клопотання, яким просить суд відкласти розгляд справи на інший термін у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання по розгляду справи у зв'язку з хворобою. Клопотання судом відхилено з огляду на закінчення передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи, продовженого на місяць ухвалою голови господарського суду від 17.12.2009 року.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.01.2010 року у справі № 3/79
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,
На підставі усної домовленості між сторонами спору позивачем була отримана від відповідача шафа холодильна моделі ШХН -1,2 „Техас”, оплату за яку проведено в сумі 13 020 грн. по квитанції на розрахунок готівкою № 11 від 16.05.2008 року. На відпущений товар відповідачем видано гарантійний талон № 6 від 27.05.2008 року з терміном гарантії з 27.05.2008 року до 27.05.2009 року.
За твердженням позивача в період дії гарантійного строку шафа неодноразово виходила з ладу і ремонтувалась відповідачем, однак, на звернення позивача листами від 17.12.2008 року, від 24.12.2008 року, від 29.12.2008 року з проханням про проведення гарантійного ремонту шафи відповідач не відреагував, ремонт не здійснив, що послугувало підставою для звернення з даним позовом.
Оцінивши подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Аналіз правовідносин сторін, які склалися в зв'язку з придбанням позивачем спірної шафи, надає підстави для висновку, що між сторонами в усній формі укладено договір поставки, а не купівлі -продажу, як стверджує позивач. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, основною ознакою, що відмежовує договір поставки від договору купівлі -продажу товару, є саме придбання товару для використання його у підприємницькій діяльності.
Судом встановлено, що шафа холодильна використовується позивачем в процесі здійснення підприємницької діяльності, цей факт підтверджено представником позивача та вбачається з пояснень відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявились неодноразово або виявились знов після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитись від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару. Водночас, ч. 4 ст. 678 ЦК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено ЦК України або іншим законом.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.01.2010 року у справі № 3/79
Враховуючи, що позивач і відповідач є суб'єктами господарювання та уклали спірний договір при здійсненні своєї господарської діяльності, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.
Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально - технічне постачання та збут продукції виробничо - технічного призначення і виробів народного споживання здійснюється суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених Господарським кодексом України, також на основі договорів купівлі - продажу. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами.
З наведеного слідує, що до зобов'язань поставки підлягають застосуванню положення ст. ст. 264 -271 Господарського кодексу України, а положення статей 655 -697 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.
Питання гарантії якості товарів, а також претензій в зв'язку з недоліками поставлених товарів регламентовано ст. 269 Господарського кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Отже, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не набуває прав, передбачених ст. 678 Цивільного кодексу України, але має право вимагати від постачальника усунення дефектів виробів за його рахунок або заміни товару.
Судом з'ясовано, що вимога про заміну товару позивачем в судовому порядку не заявлялась, питання неналежної якості спірної шафи та причин виникнення дефектів не досліджувалось. Враховуючи, що судовий захист прав покупця в зв'язку з нездійсненням гарантійного ремонту можливий лише у разі встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів в порядку, визначеному законодавством, суд констатує, що двохсторонні акти про виявлені недоліки товару під час гарантійного строку сторонами не складались, перевірка характеру недоліків та причин їх виникнення з залученням незалежних спеціалістів протягом гарантійного строку не здійснювалась.
Питання розірвання договору Господарським кодексом України врегульовано у ст. 188, яка регламентує порядок зміни та розірвання договору. Підстави розірвання договорів поставки Господарським кодексом України не передбачені, такі визначаються відповідно до норм Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення підлягає оцінці судом. При цьому враховується, що норми, які регулюють окремі види договорів, іноді наголошують на істотному порушенні умов договору однією стороною як на підставі для розірвання договору. Так, істотність порушення продавцем вимог щодо якості товару визначена у нормі, яка регулює купівлю -продаж, і полягає у виявленні недоліків, усунути які неможливо, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.01.2010 року у справі № 3/79
Твердження позивача про непропорційність витрат на ремонт шафи ґрунтується на довідці від 26.01.2009 року, виданій підприємцем ОСОБА_4 на підставі акту перевірки якості шафи від 16.12.2009 року. Однак, зазначений акт складено через півроку після спливу терміну гарантії, він не містить достатньої інформації про характер недоліків, причини та час їх виникнення. Акт не спростовує твердження відповідача про те, що причинами поломки агрегату були значні перепади напруги. Крім того, документально не підтверджена компетентність особи, яка проводила перевірку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не подав належних доказів на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору щодо якості товару. Заявлене позивачем клопотання про призначення у справі електротехнічної експертизи судом відхилено, оскільки відповідно до ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору, і не є засобом збирання доказів.
Посилання позивача на норми Закону України „Про захист прав споживачів” судом до уваги не приймається, оскільки на взаємовідносини сторін спору зазначений Закон не розповсюджується.
Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню також не підлягають з огляду на похідний характер вимоги, а також з огляду на наступне. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, які носять загальний характер і застосовуються з врахуванням взаємовідносин сторін, та на ст. 1167 Цивільного кодексу України, яка застосовується у недоговірних зобов'язаннях, тоді як між сторонами існують договірні зобов'язання з постачання товару. До відносин, пов'язаних з поставкою товарів застосовується ст. 611 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і відшкодування моральної шкоди. Доказів узгодження сторонами умови про відшкодування моральної шкоди позивач не дав; ні параграфами 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України, ні параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України можливість відшкодування моральної шкоди не передбачена.
За наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 611, 651, 678, 712, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 264, 269 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Мокану
У зв'язку з оголошенням в судовому засіданні 27.01.2010 року лише вступної та резолютивної частини рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 01.02.2010 року.