83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.02.10 р. Справа № 38/313
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області
до відповідача: Орендного підприємства “Шахта ім.А.Ф. Засядько” м.Донецьк
про стягнення 581 029,46грн.
за участю представників:
від позивача: Любкіна В.С. - за дов. 49-10 „Д” від 30.12.2009р.
від відповідача: Бокова Ю.В. - за дов. №20 від 07.07.2008р.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до Орендного підприємства “Шахта ім.А.Ф. Засядько” м.Донецьк про стягнення боргу, який утворився внаслідок невиконання зобов'язань зі сплати витрат з передачі електроенергії за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. та липень 2009р., через локальні електричні мережі у розмірі 536 849,71грн., індексу інфляції у розмірі 32 002,61грн., 3% річних у розмірі 12 177,14грн., а всього 581 029,46грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про передачу енергії №436 від 28.02.2006р. з додатками та додатковими угодами до нього; протокол розбіжностей до договору від 28.02.2006р.; акти прийому-передачі електроенергії за жовтень 2008р. - квітень 2009р., липень 2009р., рахунки на оплату за жовтень 2008р. - квітень 2009р., липень 2009р., акт звірки заборгованості по розрахункам станом на 03.08.2009р.
У відзиві на позовну заяву №б/н від 28.01.2010р. відповідач заперечив проти позовних вимог в частині боргу у розмірі 536 849,71грн., оскільки визнає суму боргу у розмірі 486 849,65грн., додавши до відзиву довідку до акту звірки взаємних розрахунків від 03.08.2009р., згідно якої станом на 01.08.2009р. заборгованість по транспортуванню електричної енергії складає суму у розмірі 486 849,65грн. та копії платіжних доручень №13564 від 26.08.2009р., №13565 від 26.08.2009р.
Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
29.01.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшла заява в якій позивач повідомив суду, що відповідач 26.08.2009р. перерахував на поточний рахунок позивача суму у розмірі 50 000грн. за транспортування електричної енергії у липні 2009р. згідно договору №436 від 28.02.2006р., у зв'язку з чим відповідно до ст.22 ГПК України позивач зменшує позовні вимоги у частині основного боргу та збільшує у частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати витрат з передачі електричної енергії у розмірі 486 849,65грн., пеню у розмірі 29 058,75грн., 3% річних у розмірі 14 106,25грн., суму індексу інфляції у розмірі 46 493,03грн.
Заява та додані до неї документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
28.02.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобенерго” м. Горлівка (Обленерго, далі-позивач) та Орендним підприємством “Шахта ім.А.Ф. Засядька” м.Донецьк (постачальник, далі-відповідач) був укладений договір №436 про передачу електроенергії (далі - Договір).
Відповідно до п.1, предметом договору є передача електроенергії, виробленої власними генеруючими приладами постачальника, по локальним мережам Обленерго до інших електроустановок постачальника.
Розділом 3 договору визначені зобов'язання постачальника.
Так, пунктом 3.3 договору, передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 4-го числа, наступного за розрахунковим, кожну поставку електроенергії, що належить постачальнику, оформлювати актом прийому-передачі електроенергії. Акт прийому-передачі електроенергії видається постачальнику після повної оплати Обленерго за передачу електроенергії. Оплатити витрати по передачі власної електроенергії через локальні мережі Обленерго у встановлені даним договором строки (п.3.4 договору).
Розділом 5 договору сторони визначили ціну та порядок розрахунків.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунок суми оплати за передачу електроенергії (попередній та кінцевий) виконується за тарифами на передачу електроенергії на відповідному класі напруги, затвердженим НКРЕ України, на підставі даних Обленерго.
Попередній розрахунок оплати здійснюється на підставі замовленого об'єму поставки електроенергії на момент надання повідомлення, зареєстрованого Обленерго (п.5.1.1) .
Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата передачі електроенергії по локальним мережам ВАТ “Донецькобленерго” здійснюється постачальником у грошовій формі на розрахунковий рахунок Обленерго на підставі рахунка, виставленого Обленерго, у наступному порядку:
- авансовий платіж - у розмірі 100% від замовленого об'єму до 6 числа розрахункового місяця;
- кінцевий платіж - до 6 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Відповідальність сторін узгоджено розділом 6 договору.
Так, за несвоєчасну оплату за передачу електроенергії постачальник сплачує Обленерго пеню за кожний день прострочки, обчислену виходячи із подвійної облікової ставки, встановленій НБУ України від суми не сплачених у повному обсязі кінцевих рахунків. При цьому виконання грошового зобов'язання у повному обсязі погашається постачальником шляхом сплати у першу чергу основної суми боргу (п.6.2 договору).
Додатковою угодою №1 від 01.06.2006р. до договору на передачу електричної енергії № 436 від 28.02.2006р. сторони домовились, що від імені ВАТ “Донецькобленерго” за договором №436 на передачу електроенергії від 28.02.2006р. виступають Кіровські ЕМ ВАТ “Донецькобленерго”.
Додаткова угода №1 від 01.06.2006р. є невід'ємною частиною договору №436 від 28.02.2006р., підписана сторонами та скріплена печатками у встановленому порядку.
Згідно п.11.1 Договору, його укладено на строк до 31.12.2006р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання.
Договір №436 від 28.02.2009р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до умов договору позивач здійснив передачу електричної енергії відповідача через власні електричні мережі в обсязі 19 203 214,00 кВт/год в період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. та липень 2009р. на суму 536 849,71грн.
Передача позивачем вказаних обсягів електричної енергії підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття передачі електричної енергії за спірний період. Акти підписані керівниками підприємств та скріплені печатками.
На підставі актів прийняття передачі електроенергії, сторони визначили суму оплати за передачу електроенергії та підписали остаточний розрахунок реалізації постачання електроенергії по мережам позивача.
03.08.2009р. сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором № 436 від 28.02.2006р. в сумі 536 849,71грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з повної та своєчасної сплати переданої електричної енергії у встановлені умови договору строки, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 536 849,71грн., індекс інфляції у розмірі 32 002,61грн., 3% річних у розмірі 12 177,14грн.
29.01.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву №б/н від 18.01.2010р., в якому зазначив, що сума заборгованості за транспортування електроенергії складає 486 849,65грн., додавши копії платіжних доручень №13564 від 26.08.2009р. на суму 41666,67грн., №13565 від 26.08.2009р. на суму 8333,33грн.
Позивач 29.01.2010р. надав суду заяву від 28.01.2010р. в якій зазначив, що відповідачем дійсно на поточний рахунок позивача було перераховано суму у розмірі 50 000грн. за транспортування електричної енергії у липні 2009р. згідно договору №436 від 28.02.2006р. у зв'язку з чим відповідно до ст.22 ГПК України зменшує позовні вимоги у частині основного боргу та збільшує у частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати витрат з передачі електричної енергії у розмірі 486 849,65грн., пеню у розмірі 29 058,75грн., 3% річних у розмірі 14 106,25грн., суму індексу інфляції у розмірі 46 493,03грн.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснив передачу електричної енергії відповідача через власні електричні мережі в обсязі 19 203 214,00 кВт/год в період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. та липень 2009р., що підтверджено актами прийому передачі електроенергії за вказаний період, рахунками на оплату та підписаними сторонами розрахунками реалізації постачання електроенергії по мережам позивача, проте відповідач свої зобов'язання стосовно оплати витрат з передачі електричної енергії виконав частково.
Відповідно до платіжних доручень №13564 від 26.08.2009р. на суму 41 666,67грн., та №13565 від 26.08.2009р. на суму 8 333,33грн. відповідачем було сплачено вартість електроенергії в сумі 50 000грн. за липень 2009р.
Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість зі сплати витрат з передачі електричної енергії за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. та липень 2009р.
у сумі 486 849,65грн., яка підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом взаємних розрахунків станом на 03.08.2009р., підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, визнана відповідачем, доведена позивачем.
На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості зі сплати витрат з передачі електричної енергії в сумі 486 849,65грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами договору (п. 6.2) передбачено, що за несвоєчасну оплату за передачу електроенергії постачальник сплачує Обленерго пеню за кожний день прострочки, обчислену виходячи із подвійної облікової ставки, встановленій НБУ України від суми не сплачених у повному обсязі кінцевих рахунків.
Позивач з посиланням на п.6.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 29 058,75грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованої пені, суд дійшов висновку, що позивачем визначений період за який стягується пеня з порушенням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України тому розмір пені складає 28 578,93грн., а позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково.
Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 479,82 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 46 493,03грн. та 3 % річних у сумі 14 106,25грн.
У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок інфляційних та річних, які складають: інфляційні - 46 493,03грн., 3% річних 14106,25грн. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 193 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області до Орендного підприємства “Шахта ім.А.Ф. Засядько” м.Донецьк про стягнення боргу зі сплати витрат з передачі електроенергії за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. та липень 2009р., у розмірі 486 849,65грн., пені у розмірі 29 058,75грн., індексу інфляції у розмірі 46 493,03грн., 3% річних у розмірі 14 106,25грн., задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства “Шахта ім.А.Ф. Засядько” м.Донецьк (83054, м.Донецьк, проспект ім.А.Ф.Засядько, ЄДРПОУ 00174846) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на розрахунковий рахунок №26006301751415 в БО “Солнечное” філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00130915 - заборгованість зі сплати витрат з передачі електроенергії у розмірі 486 849,65грн.
Стягнути з Орендного підприємства “Шахта ім.А.Ф. Засядько” м.Донецьк (83054, м.Донецьк, проспект ім.А.Ф.Засядько, ЄДРПОУ 00174846) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на розрахунковий рахунок №2600631751415 в БО “Солнечное” філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00130915 - пеню у розмірі 28 578,93грн., індекс інфляції у розмірі 46 493,03грн., 3% річних у розмірі 14 106,25грн.
Стягнути з Орендного підприємства “Шахта ім.А.Ф. Засядько” м.Донецьк (83054, м.Донецьк, проспект ім.А.Ф.Засядько, ЄДРПОУ 00174846) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на рахунок №26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 - витрати по сплаті державного мита в сумі 5 755,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,80грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.02.2010 року.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано 3 примірника:
1 - до справи
2 - сторонам у справі