83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.01.10 р. Справа № 19/63
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі Семенюшко Г.Р.
За участю представників сторін:
від позивача: без участі представника
від відповідача: ОСОБА_1, СПД
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства „Індустріально - експортний банк”, м. Київ в особі філії „Донецька дирекція” Акціонерного товариства „Індустріально - експортний банк”, м. Донецьк
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк
про розірвання договору від 03.09.2008 р.; стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 35 606,00 грн., з яких 25 000,00 грн. сума заборгованості за договором, 1 106,00 грн. - 3 (три) процента річних, 9 500,00 грн. інфляційна сума.
Акціонерне товариство „Індустріально - експортний банк”, м. Київ в особі філії „Донецька дирекція” Акціонерного товариства „Індустріально - експортний банк”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про розірвання договору від 03.09.2008 р.; стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 35 606,00 грн., з яких 25 000,00 грн. сума заборгованості за договором, 1 106,00 грн. - 3 (три) процента річних, 9 500,00 грн. інфляційна сума.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір від 03.09.2007 р. про надання консультаційних і юридичних послуг щодо захисту інтересів Банку в державних органах і суді у зв'язку з веденням в Апеляційному суді Донецької області цивільної справи № 22-761 за позовом прокурора Волноваського району Донецької області в інтересах групи громадян - колишніх членів КСП „Будьоновський”. Зазначає, що закінчення робіт з консультування по договору визначається моментом підписання акту приймання - виконання робіт, з судового представництва - моментом остаточного набрання чинності рішення чи ухвали суду, або підписанням мирової угоди сторонами у справі. Роботи вважаються виконаними з моменту винесення рішення Апеляційним судом Донецької області, за яким не буде змінено права Банку за іпотечним договором від № 1188/5-Дон від 11.01.2006 р., у тому числі і таке рішення, за яким попереднє рішення суду першої інстанції буде скасоване і справа буде направлена на новий розгляд, але по справі будуть встановлені такі факти, які звільняють замовника (Банк) у майбутньому від необхідності доводити свою позицію. Банком свої зобов'язання по оплаті послуг Виконавця (відповідача) були здійснені повністю. Однак, відповідачем не були виконані зобов'язання за договором, що підтверджується, по-перше, відсутністю акту приймання - передачі послуг, по -друге, ненаданням послуги з судового представництва.
Позивач наполягає, що відповідач мав вступити у справу № 22-761 на стадії апеляційного перегляду рішення першої інстанції. Апеляційним судом Донецької області 13.12.2007 р. по справі № 22-761 прийнято ухвалу, якою рішення суду першої інстанції (Волноваський районний суд Донецької області) від 02.06.2007 р. скасовано повністю, а справа направлена на новий розгляд, однак факти (обставини), які звільнили би позивача у майбутньому від необхідності доводити свою позицію, встановлені не були.
Як виявилося в наступному, Відповідач систематично не брав участь в судових засіданнях Волноваського районного суду Донецької області, до якого справу № 22-761 було повернуто на новий розгляд, в результаті чого банку довелося направляти інших представників. Відсутність представника банку в судових засіданнях у Волноваському районному суді позивач, крім того, підтверджує листом Волноваського суду від 03.11.2008 р.
Листом позивач по повідомив відповідача про невиконання останнім обов'язків за договором, також просив повернути отримані в якості оплати за надання послуг кошти, втім відповідь отримана не була.
17.04.2009 р. надійшли додаткові пояснення (вх. № 02-41/17177), якими позивач наполягає, що відповідач - ОСОБА_1 не виконав свої обов'язки за договором про надання консультаційних і юридичних послуг від 03.09.2007 р. з огляду на наступне.
Відповідно до ч. З п. 2.2 вказаного Договору, роботи з консультування і судового представництва вважаються виконаними у повному обсязі з моменту винесення Апеляційним судом Донецької області за цивільною справою № 22-761 такого рішення, за яким не буде змінено права Банку за іпотечним договором № 1188/5-Дон від 11.01.2006 р., та права Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» на іпотечне майно, заставлене за вищенаведеним договором іпотеки, яке було придбане ним за договором купівлі-продажу від 31.03.2003 р., у тому числі і таке рішення, за яким попереднє рішення суду першої інстанції буде скасовано і справа направлена на новий розгляд, але по справі будуть встановлені такі факти, які звільнять Замовника (Банк) у майбутньому від необхідності доводити свою позицію. Інакше Виконавець (Відповідач) вважається таким, що не виконав свої обов'язки за договором.
По справі № 22-761/2007 Апеляційним судом Донецької області прийнято ухвалу від 13.12.2007 р., якою рішення суду першої інстанції (Волноваський районний суд Донецької області) від 02.06.2007 р. скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд, однак факти (обставини), які звільнили би позивача у майбутньому від необхідності доводити свою позицію, встановлені не були.
Зазначив, що як вбачається з ухвали Апеляційного суду Донецької області від 13.12.2007 р., справа № 22-761/2007 направлена Апеляційним судом Донецької області на новий розгляд з посиланням на ст.ст. 307, 311, 312 Цивільного процесуального кодексу України без вказівки на встановлення нових обставин, які мають значення для справи. Нові докази апеляційному суду не надавалися, так само як і не йшла мова про дослідження апеляційним судом доказів, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.
Таким чином, справа № 22-761 направлена Апеляційним судом Донецької області на новий розгляд, а рішення по вказаній справі скасовано у зв'язку з істотним порушенням норм процесуального права, а саме керуючись пп.3-4 ч.1 ст.311 Цивільного процесуального кодексу України (справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі; належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі). Зауважив, що факти, які звільнили би Замовника (позивача) у майбутньому від необхідності доводити свою позицію, встановлені не були, питання про права Банку за іпотечним договором № 1188/5-Дон від 11.01.2006 р. та права Товариства з обмеженою відповідальній „Аграрне підприємство „Данко” на іпотечне майно, заставлене за вказаним договором іпотеки взагалі не розглядалися.
Тому наполягає, що відповідач - ОСОБА_1, не виконав своїх обов'язків за договором.
На запит суду, Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради з листом № 2449 від 05.05.2009 р. наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого станом на 05.05.2009 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не знайдено.
На запит суду, Виконавчий комітет Краматорської міської ради листом № 01-49/13-2969 від 21.05.2009 р. повідомив, що розпорядженням міського голови від 13.07.2001 р. № 334р ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець. Станом на 19.05.2009 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 із заявою про включення до Єдиного державного реєстру не звертався, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не проводилась.
Відповідач, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, у судовому засіданні 09.06.2009 р. проти позову заперечив, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою від 16.07.2009 р. провадження у справі зупинялося до вирішення Господарським судом Донецької області справи №30/8 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Індустріально - експортного банку”, м. Київ в особі філії „Донецької дирекції” Акціонерного товариства „Індустріально - експортний банк”, м. Донецьк про тлумачення змісту правочину.
Рішенням господарського суду від 01.09.2009 р. у справі № 30/8 припинено провадження по справі за позовною заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк м. Київ в особі Донецької дирекції про тлумачення змісту правочину, у зв”язку з відмовою від позову.
У задоволенні зустрічних вимог акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк м. Київ в особі Донецької дирекції до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину відмовлено.
Ухвалою від 27.11.2009 р. провадження у справі 19/63 поновлено.
Розгляд справи неодноразово відкладався, строк вирішення спору продовжувався. В судовому засіданні 22.12.2009 р. оголошувалася перерва до 27.01.2010 р.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом
В с т а н о в л е н о.
03.09.2007 р. між Акціонерним товариством „Індустріально - експортний банк” в особі філії „Донецька дирекція” (надалі - Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Виконавець) був укладений договір б/н (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого, Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього (представництво) в державних органах і суді у зв'язку із веденням у Апеляційному суді Донецької області цивільної справи № 22-761 щодо позову прокурора Волноваського району Донецької області в інтересах групи громадян - колишніх членів КСП „Будьоновський”.
Як передбачено п.2.1 договору, послуги надаються Замовником шляхом: усного та письмового консультування з юридичних питань; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника в судових органах; особистої участі та представництва Замовника в судових органах.
Згідно п.2.2 договору передбачені терміни консультування та підготовки документів: початок виконання робіт визначається з моменту, коли цей Договір набирає чинності. Закінчення робіт з консультування визначається моментом підписання акту приймання виконання робіт; з судового представництва - моментом остаточного набрання чинності рішення/ухвали суду, або підписанням мирової угоди сторонами у справі.
Роботи з консультування і судового представництва вважаються виконаними у повному обсязі з моменту винесення Апеляційним судом Донецької області за цивільною справою № 22-761 щодо позову прокурора Волноваського району Донецької області в інтересах групи громадян - колишніх членів КСП „Будьоновський”, такого рішення, за яким не буде змінено права Замовника за іпотечним договором № 1188/5-Дон від 11.01.2006р., та права ТОВ „Аграрне підприємство „Данко” на іпотечне майно, заставлене за вищенаведеним договором іпотеки, яке було придбане ним за договором купівлі-продажу від 31.03.2003 р., у тому числі і таке рішення, за яким попереднє рішення суду першої інстанції буде скасовано і справа буде направлена на новий розгляд, але по справі будуть встановлені такі факти - які звільнять Замовника у майбутньому від необхідності доводити свою позицію. За настання обставин, передбачених у ч.2 і 3 п.2.2 цього Договору, Виконавець вважається таким, що повністю виконав свої обов'язки перед Замовником.
Розділом 3 договору „Обов'язки Замовника” встановлено, що Замовник зобов'язується надавати Виконавцеві за його вказівкою необхідні документи та інформацію (п.3.1); Замовник зобов'язаний (у випадку необхідності) видати Виконавцеві довіреності на таких осіб, що є співробітниками виконавця, для участі у судовому процесі (п.3.2); Замовник зобов'язаний здійснити стопроцентну попередню оплату послуг Виконавця в сумі вказаної в п.4.1 протягом 2 днів з моменту підписання договору (п.3.3).
Як передбачено п.4.1 договору, Замовник сплачує Виконавцю винагороду з розрахунку 25 000,00 грн. готівкою з каси Замовника не враховуючи утримання обов'язкових податків і зборів в порядку передоплати.
Відповідно до п.6.3 договору, цей договір набирає чинності у момент підписання його сторонами і припиняє дію на момент виконання сторонами своїх обов'язків у повному обсязі.
Факт отримання відповідачем суми винагороди у розмірі 25 000,00 грн. підтверджується меморіальними ордерами № 1 від 16.10.2007 р. на суму 9 800,00 грн., № 137001 від 17.10.2007 р. на суму 9 800,00 грн., № 137001 від 18.10.2007 р. на суму 5 400,00 грн.
Позивач наполягає, що прийняті на себе зобов'язання за договором від 03.09.2007 р. відповідачем належним чином не виконувалися, в результаті чого на адресу відповідача 03.12.2008 р. направлений лист № 73/11-7289, яким філією „Донецька дирекція” АТ „ІНДЕКС - БАНК” відповідача повідомлено, що обов'язки за договором від 03.09.2007 р. ним не виконуються, внаслідок чого Банку довелося неодноразово відряджати своїх працівників до Волноваського районного суду. Повідомив, що у зв'язку з неявкою представника Банку у судові засідання Волноваського районного суду, слухання справи неодноразово відкладалося. 19.11.2008 р. по справі прийнято рішення не на користь Банку, внаслідок цього виконання відповідачем обов'язків за договором втратило для Банку інтерес. Звернувся до відповідача, на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, з проханням повернути кошти в сумі 25 000,00 грн., отримані відповідачем в якості оплати за надання консультаційних та юридичних послуг відповідно до договору від 03.09.2007 р., а також повернути суму трьох процентів річних (934,00 грн.) і інфляційну суму (6 300,00 грн.). Загальна сума, що підлягає поверненню складає 32 234,00 грн.
З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір від 03.09.2007 р. є договором про надання послуг, згідно якого, за приписами ч.1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
До відносин за договором від 03.09.2007 р. застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.
Виконавець повинен надати послугу особисто ( ст. 902 Цивільного кодексу України України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2007 року у справі № 22-761/2007, керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312 Цивільного процесуального кодексу України, частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ “АП “Данко” та приєднаного до апеляційної скарги АТ “Індустріально-експортний банк”. Скасовано рішення Волноваського районного суду Донецької області від 02.07.2007 р., справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Підставою для скасування рішення судом апеляційної інстанції зазначено, що приймаючи по справі рішення та зобов”язуючи ТОВ АП “Данко” повернути громадянам майно, передане товариству згідно акту приймання-передачі від 1.04.2003 р. за договором купівлі-продажу майна від 31.03.2003 р., суд першої інстанції не врахував, що частина спірного майна знаходиться в іпотеці АТ “Індустріально-експортний банк”, а тому справа безпосередньо стосується інтересів даного товариства. Однак, до участі у справі АТ “Індустріально-експортний банк” судом першої інстанції притягнуто не було.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Донецької області від 2.08.2005 р. відповідач по справі ТОВ “Будьонівський” м. Донецьку ліквідовано. Однак, суд першої інстанції не з”ясував, чи є правонаступники цього товариства, не обговорив питання про притягнення їх до участі у справі і розглянув справу у відсутності представника цього товариства чи його правонаступника.
В ухвалі апеляційного суду Донецької області також вказано, що при розгляді апеляційної скарги були заслухані пояснення, зокрема, представників АТ “Індустріально-експортний банк” ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили рішення суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Зазначене свідчить, що 13.12.2007 р. ОСОБА_1 приймав участь в судовому засіданні Апеляційного суду Донецької області по справі 22-761/2007, отже відповідачем послуги по представництву інтересів позивача в суді надані позивачу належним чином.
Відповідно до ст.ст. 292, 299 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою ( ст. 304 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема: скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення визначені ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі ( ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, вирішення питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у розгляді справи, є безумовною підставою скасування рішення і направлення справи на новий розгляд.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд Донецької області не мав права приймати нове рішення по справі, а мав скасувати рішення суду першої інстанції лише на підставі ст. 311 ЦПК України з направленням справи для нового розгляду за участю сторони яка не була залучена до розгляду справи.
Суд зобов'язаний залучити до розгляду справи всіх осіб, прав та обов'язків яких стосується даний спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних гарантій, основу яких складають ст. 55, 59 Конституції України. Незалучення кого-небудь з цих осіб до розгляду справи позбавляє їх можливості скористатися для захисту своїх прав та свобод процесуальними правами та гарантіями.
Відповідач (як Виконавець за договором від 03.09.2007 р.) не приймав на себе зобов”язань з надання Замовнику ( Позивачу) консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів останнього (представництво) в суді у зв'язку із новим розглядом справи № 22-761 Волноваським районним судом.
Отже, наполягання позивача, що ОСОБА_1 порушив умови договору від 03.09.2007 р., не прийнявши участі в якості представника Банку в Волноваському районному суді при новому розгляді справи № 22-761, є безпідставними.
Вимагаючи розірвання договору від 03.09.2008 р. Позивач посилається на те, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором від 03.09.2007 р., оскільки не надав позивачу послуги щодо усного та письмового консультування з юридичних питань, та складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв.
Матеріалами справи не підтверджується, що позивачем надавалися відповідачу конкретні завдання, як це передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України, з усного та письмового консультування з юридичних питань, та складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, які не виконані відповідачем.
Позивачем не надано доказів пред”явлення ОСОБА_1 вимоги та/або претензії щодо необхідності виконати якесь доручене раніше завдання ( яке є невиконаним).
Як передбачено п.2.2 Договору, роботи з консультування і судового представництва вважаються виконаними у повному обсязі з моменту винесення Апеляційним судом Донецької області за цивільною справою № 22-761 щодо позову прокурора Волноваського району Донецької області в інтересах групи громадян - колишніх членів КСП „Будьоновський”, такого рішення, за яким не буде змінено права Замовника за іпотечним договором № 1188/5-Дон від 11.01.2006р., та права ТОВ „Аграрне підприємство „Данко” на іпотечне майно заставлене за вищенаведеним договором іпотеки, яке було придбане ним за договором купівлі-продажу від 31.03.2003 р., у тому числі і таке рішення, за яким попереднє рішення суду першої інстанції буде скасовано і справа буде направлена на новий розгляд, але по справі будуть встановлені такі факти - які звільнять Замовника у майбутньому від необхідності доводити свою позицію. За настання обставин, передбачених у ч.2 і 3 п.2.2 цього Договору, Виконавець вважається таким, що повністю виконав свої обов'язки перед Замовником.
Оскільки частина вказаного пункту договору, як було зазначено вище, не відповідає положенням цивільного процесуального законодавства, роботи з консультування і судового представництва вважаються виконаними у повному обсязі з моменту винесення Апеляційним судом Донецької області ухвали по цивільній справі № 22-761, що прийнята судом 13.12.2007 р.
З умов договору не випливає, що ОСОБА_1 мали бути надані позивачеві будь-які послуги після прийняття Апеляційним судом Донецької області відповідного процесуального документу.
Отже, фактично дія договору від 03.09.2007 р. припинилася.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Позивачем не надано доказів істотного порушення відповідачем договору від 03.09.2007 р., або наявності іншого випадку, встановленого договором або законом.
Крім того, позивач не надав доказів укладання між сторонами договору від 03.09.2008 р., з вимогами про розірвання якого звернувся позивач, договір від 03.09.2008 р. до матеріалів справи не доданий.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача про розірвання договору від 03.09.2008 р. не підлягають задоволенню.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 35 606,00 грн. ( в тому числі: 25 000,00 сума оплати за договором, 1 106,00 грн. три відсотки річних, 9 500,00 - інфляційна сума), слід зазначити наступне.
В якості обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на ст.ст. 1212, 1214, 536, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов”язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності наступних двох вимог: по-перше, необхідно щоб одна особа набула майно за рахунок іншої; по-друге, необхідно щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою.
Підставою для отримання відповідачем грошових коштів в сумі 25 000,00 грн. в якості передплати за надані позивачу послуги, став договір від 03.09.2007 р., укладений між позивачем та відповідачем.
Тобто, наполягання, що відповідач без будь-якої правової підстави отримав грошові кошти позивача в сумі 25 000,00 грн. спростовується матеріалами справи.
Позивачем не надано доказів отримання взагалі та безпідставного отримання зокрема відповідачем від позивача 1 106,00 грн. трьох відсотків річних, 9 500,00 - інфляційної суми, які вимагаються до стягнення.
Відповідно до приписів ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Згідно приписів ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано відповідальність боржника за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, застосування процентів у розмірі трьох відсотків річних та інфляційних, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України, які нараховуються за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання, до ст.1214 Цивільного кодексу України, згідно умов якої у разі безпідставного збереження грошей нараховуються проценти за користування ними, що регулюється ст. 536 Цивільного кодексу України, - є неправомірним.
Крім того, лист позивача про втрату інтересу до виконання відповідачем обов”язків за договором від 03.09.2007 р., та про повернення на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України отриманих коштів в сумі 25 000,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 934,00 грн. та інфляційної суми 6 300,00 грн., в зв”язку з невиконанням зобов”язань за договором щодо представництва банка у Волноваському районному суді, не стосується предмету договору від 03.09.2007 р., крім того лист датований 03.12.2008 р., - після прийняття Апеляційним судом Донецької області ухвали від 13.12.2007 р. по цивільній справі № 22-761, тобто після закінчення виконання робіт за договором від 03.09.2007 р.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 35 606,00 грн. ( в тому числі: 25 000,00 сума оплати за договором, 1 106,00 грн. три відсотки річних, 9 500,00 - інфляційна сума) не підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Акціонерному товариству „Індустріально - експортний банк”, м. Київ в особі філії „Донецька дирекція” Акціонерного товариства „Індустріально - експортний банк”, м. Донецьк у задоволенні позову до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Донецьк про розірвання договору від 03.09.2008 р.; стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 35 606,00 грн., з яких 25 000,00 грн. сума заборгованості за договором, 1 106,00 грн. - 3 (три) процента річних, 9 500,00 грн. інфляційна сума.
Рішення оголошено в судовому засіданні 27.01.2010 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Надруковано 4 екземпляри:
2 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - у справу.