Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 вересня 2018 р. № 820/3167/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 Мардан огли звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 березня 2018 року №33 “Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту”;
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване у даній справі рішення є незаконним, необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки фабули, які були надані мали неточності, мало місце порушення «Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні», затвердженого рішенням ОСОБА_3 адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270. Позивачем вказано, що письмовий іспит, який складався з трьох завдань з доданою до кожного питання фабулою, складений ним на рівні, що є достатнім для отримання необхідної кількості балів за письмовий іспит для успішного складання кваліфікаційного іспиту. Отже, на думку позивача, відповідачем було занижено оцінки за виконану ним роботу, у зв'язку з чим вказане рішення порушує права позивача. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 11.05.2018 року прийнято позовну заяву за вищевказаним позовом до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідачем було належним чином перевірено надані позивачем відповіді на запитання за обраним білетом, однак оскільки такі відповіді мали значні помилки, що свідчили про наявність прогалин у знаннях позивача, то відповідно до встановленого порядку оцінки відповідей на іспит і було проставлено позивачу відповідні оцінки. Також вказано, що позивач посилаючись на здійснення відповідачем неналежного оцінювання його відповідей намагається втрутитися у діяльність та повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове прибув, проти заявленого позов заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов та поясненнях.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 05.12.2017 року звернувся до відповідача із заявою щодо допущення його до складення кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
08 грудня 2017 року на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області вирішено допустити ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
В подальшому, 22 березня 2018 року КДКА Харківської області прийнято рішення №33 про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, у якому зазначено, що за результатом складення письмового іспиту позивачем виконання письмового завдання (білет №16, фабула №29) отримано 76 балів.
При цьому, зі змісту рішення №33 КДКА Харківської області вбачається, що письмова робота позивача оцінювалась головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_4 та членом Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_5
Також вказано, що при складення письмового іспиту ОСОБА_1 відповів на три завдання з доданим до кожного питання додатку фабулі, а саме: перше завдання - позовна заява щодо порушення умов договорів позики, друге завдання - позовна заява про відшкодування збитків, завданих суб'єкту господарювання невиконанням або неналежним виконанням господарського договору; трете завдання - клопотання про помилування.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії рішення №33 КДКА Харківської області вбачається, що на перше завдання позивач відповів задовільно та отримав 20 балів, на друге відповів задовільно, та отримав 20 балів, на третє завдання надав незадовільну відповідь та члени палати виставили по 15 балів, а на четверте завдання фабула № 29 відповів задовільно та отримав 20 балів.
При цьому, стосовно відповіді на третє завдання вказано, що клопотання про помилування засудженого ОСОБА_6 1 не відповідає загальним засадам ст. 85, 87 КК України, відсутні відомості, які свідчать, що клопотання подається адміністрацію установи виконання покарань, яка реєструє клопотання та направляє до Адміністрації Президента, з копіями вироків, ухвал та постанов. Відсутня письмова думка адміністрації та доцільність помилування, не вказані обставини, що враховуються під час розгляду клопотань помилування: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання з моменту затримання, дані про особу засудженого, його поведінка, стан відшкодування завданого збитку потерпілому, сімейні та інші обставини, а також думка адміністрації установи виконання покарань. Вказане підсумовано та зазначено, що письмове завдання підготовлене неправильно, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Отже, як вказано у рішенні, ОСОБА_1 отримав за результатами складення письмового іспиту - 76 балів. Також вказано, що оскільки ОСОБА_1 не отримав мінімальної кількості балів - 80 за письмовий іспит із 125 необхідних для успішного складання кваліфікаційного іспиту, то він не склав кваліфікаційний іспит та за результатами обговорення поставлених питань члени комісії одноголосно погодились із оцінкою письмового іспиту і затвердили результати складення позивачем такого іспиту як незадовільні.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Під час судового розгляду справи та з наданих позивачем пояснень судом встановлено, що незгода позивача із рішенням відповідача полягає у тому, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено з яких саме підстав було вирішено поставити за виконане позивачем завдання низькі оцінки, тим більше, що питання були сформульовані не чітко і містили неточності, що унеможливлювало надання повної відповіді при складенні процесуальних документів. Також позивачем вказано, що час виконання письмового завдання відповідачем був протиправно зменшений, що не дало змогу здійснити написання завдання належним чином. Крім того, як вказано позивачем при підготовці до складення письмового іспиту він використовував відповідні посібники, за прикладами з яких і було складено процесуальні документи, а отже доводи відповідача стосовно складення позивачем процесуальних документів із порушеннями не є належними та можуть бути прийняті судом.
Суд вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог позивача зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI (далі - Закон №5076- VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як передбачено положеннями ч.1 ст.8 Закону №5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ч.ч.1, 2 ст. 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
При цьому, приписами ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону №5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит - є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються ОСОБА_3 адвокатів України.
Згідно із положеннями ч.5 ст.9 Закону №5076-VI особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом 30 днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Під час судового розгляду справи представниками відповідача у наданих до суду відзиві на позов та запереченнях, поданих в порядку ст. 164 КАС України, вказано, що доводи позивача направлені на втручання у дискрецію Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо оцінювання результатів здачі ним кваліфікаційного письмового екзамену.
Надаючи оцінку вказаним доводам суд зазначає, що згідно із положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Зі змісту адміністративного позову та наданих під час судового розгляду справи позивачем пояснень судом встановлено, що підставою для звернення до суду з даним позовом послугували обставини протиправності, на думку позивача, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 березня 2018 року №33 “Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту”, які як вказано позивачем стосуються відсутності у рішенні обґрунтувань виставлених балів, а також незгоди із такими балами, необґрунтованості зазначених стосовно третього завдання зауважень, надання на письмовому екзамені фабул, які містили неповні та неточні відомості, надання на виконання письмового завдання часу, який не відповідає Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
Також позивачем було надано додаткові пояснення, в яких окремо викладено власну правову позицію стосовно кожного питання письмового іспиту та вказано на невідповідності проставлених відповідачем балів наданій позивачем відповіді.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
При цьому, як передбачено ч.5 ст.50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Положеннями ч.7 ст.50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
З огляду на вище наведені норми діючого законодавства, слід дійти висновку, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів, які бажають набути статусу адвоката, враховуючи мету і завдання проведення такого кваліфікаційного іспиту, обов'язком відповідача є з'ясування та надання оцінки теоретичним знанням у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Отже, відповідач у даному випадку наділений самостійним правом на вирішення певного кола питань в межах закону. Такі дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Слід зазначити, що вказані повноваження обумовлені певною свободою (вільним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Суд погоджується із доводами представників відповідача стосовно наявності у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів, які бажають набути статусу адвоката, проте зазначає, що при реалізації таких дискреційних повноважень відповідач зобов'язаний дотримуватись прав осіб, додержуватися принципів реалізації відповідної владної управлінської функції, принципів здійснення дискреційних повноважень, положень власної компетенції, вказівок, викладених у інтерпретаційних актах, фахових правил, закріплених у нормативних актах та процедурних вимог.
При цьому, суд в межах судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень має керуватися такими критеріями як критерії перевірки діяльності такого суб'єкта, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
Отже, з огляду на наведене суд зазначає, що в даному випадку, враховуючи дискреційність повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо надання оцінки письмовій роботі позивача, складеній в рамках проведеного кваліфікаційного іспиту, суд наділений беззаперечними повноваженнями стосовно здійснення контролю за реалізацією таких дискреційних повноважень.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів щодо неповного та нечіткого формулювання питань у фабулах, вказаних у обраному білеті, суд зазначає наступне.
На виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішенням ОСОБА_3 адвокатів України від 17.12.2013 р. №270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок №270).
Відповідно до положень п.п. 1 та 2 розділу 1 Порядку №270 порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі Порядок) розроблено і затверджено ОСОБА_3 адвокатів України на виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.
Відповідно до п.1 розділу 4 Порядку №270 організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.
Згідно із п.2 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит проводиться не рідше ніж один раз на три місяці. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складення (із зазначенням прізвища, ім'я, по - батькові таких осіб та дати подання ними заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (у інший загальнодоступний спосіб) не пізніше ніж за сім днів до проведення іспиту.
Відповідно до п.9 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
При цьому, положеннями п.10 розділу 4 Порядку №270 визначено, що Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішення КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети складення усного іспиту).
Згідно із положеннями п.13 розділу 4 Порядку №270 проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку.
Письмовий іспит складається першим.
Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.
ОСОБА_6, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи; (у редакції рішення ОСОБА_3 адвокатів України від 11 червня 2016 року № 150)
Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів;
Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування; (у редакції рішення ОСОБА_3 адвокатів України від 11 червня 2016 року № 150).
Четверте завдання - письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб'єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату; (у редакції рішення ОСОБА_3 адвокатів України від 11 червня 2016 року № 150).
При складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.
Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок.
Судовим розглядом справи встановлено, що обраний позивачем під час складання письмового іспиту білет № 16 і фабули до нього за трьома різними галузями права розроблені і затверджені в установленому порядку КДКА Харківської області. Як встановлено із наданих представниками відповідача пояснень, фабула № 29 розроблена науково-консультативною радою Національної асоціації адвокатів України і передана для використання КДКА Харківської області.
Вказаний порядок відповідає викладеному в п.п. 10 і 13.5 розділу 4 Порядку №270.
Враховуючи, що порядок складення та затвердження екзаменаційних білетів, а також затвердження їх змісту не входить до предмету доказування у даній справі, суд приходить до висновку, що є неможливим надання оцінки питанням, викладеним у білеті, який було обрано позивачем під час складення іспиту.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів щодо надання на виконання письмового завдання часу меншого, ніж передбачено, що не дало змогу здійснити написання завдання належним чином, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12 розділу 4 Порядку №270 на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.
Судовим розглядом справи встановлено, що позивачу на складання письмового іспиту було надано чотири години.
Суд зазначає, що наданий ОСОБА_1 час для складання письмового іспиту перебуває в межах, встановлених п. 12 Порядку №270 та є цілком достатнім для складання чотирьох письмових завдань підготовленим за Програмою кваліфікаційного іспиту юристом. При цьому, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, позивачем було надано під час вказаного часу відповіді на всі питання білету, що свідчить про достатність наданого часу.
Стосовно доводів позивача про не зазначення відповідачем у оскаржуваному рішенні підстав проставлення за виконані позивачем завдання низьких оцінок, суд зазначає наступне.
Як передбачено п.1 розділу 5 Порядку №270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.
При цьому, п.4 розділу 5 Порядку №270 передбачено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім'я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Згідно із положеннями п.13 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати.
ОСОБА_6, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
Відповідно до п. 15 розділу 4 Порядку №270 оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями: Відмінний рівень "26-30" балів: підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв'язку між ними; - знання назв і змісту нормативно-правових актів; - знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; - вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; - здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Добрий рівень "21-25" балів: підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: - недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; - містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; - логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Задовільний рівень "20" балів: підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: - зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; - відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання. - підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі. - складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу. - у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Незадовільний рівень "0" балів: письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною; не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Судовим розглядом справи встановлено, що оцінка кожного з чотирьох письмових завдань, виконаних позивачем, була здійснена Головою КДКА Харківської області ОСОБА_7 та членом кваліфікаційної палати ОСОБА_8, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складеного ОСОБА_1 письмового іспиту склав 76 балів, тобто не досяг мінімального встановленого - 80 балів, що відображено у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту.
Представниками відповідача під час судового розгляду справи було вказано, що зазначена відомість була обговорена усіма присутніми членами кваліфікаційної палати, після чого залишилася у першої особи.
Також представниками відповідача вказано, що оцінювання результатів складання ОСОБА_1 письмового іспиту виконувалося з врахуванням рекомендацій, викладених в п. 15 Порядку, а саме: відповіді на завдання №№ 1 і 2 та Фабулу № 29 мали недоліки, які свідчили про недотримання процесуальної форми та прогалини у знаннях з відповідного питання, тому були оцінені, як задовільні; відповідь на завдання № 3 мала недоліки, які свідчили про наявність грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання та не відповідність визначеній законом процесуальній формі.
При цьому, представниками відповідача наголошено, що згідно існуючої практики в рішенні № 33 від 22 березня 2018 року зауваження щодо конкретних недоліків, які вбачалися при виконанні завдань №№ 1-2 та Фабули № 29, оцінених задовільно, не наводилися, однак по відношенню завдання № 3, відповідь на яке нижче задовільної оцінки, були перелічені причини такого оцінювання.
Вказані пояснення представників відповідача не суперечать наявним в матеріалах справи копіям оскаржуваного рішення.
Під час судового розгляду справи, враховуючи доводи позивача стосовно порушення порядку оцінки відповідачем його письмової роботи, судом було витребувано пояснення стосовно підстав поставлення оцінок та мотивів таких оцінок.
З наданих під час судового розгляду справи представниками відповідача пояснень встановлено, що здебільшого надані позивачем письмові відповіді містять недоліки та порушення у складенні документів.
Зокрема, стосовно першого завдання білету «Позовна заява щодо порушення договору позики або позички» представниками відповідача вказано на обставини щодо не зазначення повної адреси суду, сторін, номеру засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреса електронної пошти сторін, вказаний ІПП замість РНОКПП, відсутність вказівки на те, що ці відомості позивачу не відомі або відсутні у відповідача; не вказано перелік наявних та таких, що будуть представлені в подальшому, доказів позовних вимог; не проведений попередній розрахунок суми судових витрат; відсутня вказівка про відсутність аналогічних позовів в інших судах; в додатках до позовної заяви відсутні підтвердження направлення відповідачу претензії, копій доказів по справі, квитанція про сплату судового збору невідомо на визначену суму, в супереч вимогам ст. 176 ЦПК України ціна позову вказана без розрахунку її розміру, врахування штрафних санкцій, завданої позивачу шкоди, процентів за користування чужими грошима. На думку відповідача, під час вирішення наявного цивільно-правого спору доцільно в полі зору тримати наведені норми права: ст. ст. 258, 526, 536, 549, 610, 611, 612, 622, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України; ст. ст. 133, 141 ЦПК України, проте позивач послався лише на ст. ст. 625, 1047, 1049, 1050 ЦК України. Також вказано, що позивач не навів розрахунок загальної суми боргу; не виконав розрахунків пені, завданої шкоди від знецінення грошової одиниці України, процентів за неправомірне користування чужими грошима; не розрахував розмір судового збору; не навів норми права щодо складу і розподілу судових витрат.
Враховуючи наведені недоліки відповіді позивача відповідач, як вказано представниками відповідача, дійшов висновку, що якість знань апліканта оцінена, як задовільна у « 20» балів, з урахуванням таких критеріїв: підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання та про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.
Стосовно другого завдання білету «Позовна заява про відшкодування збитків, завданих суб'єкту господарювання» представниками відповідача вказано на обставини щодо не зазначення в супереч вимогам ст. 162 ГПК України повного найменування юридичних осіб; поштового індексу, номеру засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти сторін; відсутність вказівки на те, що ці відомості позивачу не відомі або відсутні у відповідача; в тексті позову наведені статті невідомо яких Кодексів; не проведений попередній розрахунок суми судових витрат; відсутні вказівки про відсутність аналогічних позовів в інших судах; не вказано перелік наявних та таких, що будуть представлені в подальшому, доказів позовних вимог; в додатках до позовної заяви відсутні підтвердження отримання відповідачем претензії, копій доказів по справі, додана квитанція про сплату судового збору не містить визначеної суми, копія статуту підприємства. Також зазначено, що під час вирішення наявного цивільно-правого спору доцільно в полі зору тримати наведені норми права: ст. ст. 8, 526, 610, 611, 612, 614, 620, 621, 624, 929, 932, 933, 934 ЦК України ст. ст. 216, 217, 218, 220, 224, 225 ГК України, ст. ст. 80, 123, 129, 162, 164, 232, 237 ГПК України, проте позивач послався лише на ст. ст. 193, 224, 225 ГК України, ст. ст. 4, 5, 60, 162, 163, 164 ГПК України та ст. ст. 16, 626 ЦК України, тобто позивач, на думку представників відповідача, не визначився з видом договору, що існував між сторонами, не навів норми права щодо складу і розподілу судових витрат, не визначився із розміром судового збору.
Враховуючи наведені недоліки відповіді позивача відповідач, як вказано представниками відповідача, дійшов висновку, що якість знань апліканта оцінена, як задовільна у « 20» балів з урахуванням таких критеріїв: підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законодавчій процесуальній формі; зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання та про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.
Стосовно третього завдання білету «Клопотання про помилування» представниками відповідача вказано на обставини щодо наведення аплікантом в обґрунтування клопотання тільки на обов'язкові вимоги до особи засудженого: не вказав, що клопотання подається через адміністрацію закладу виконання покарань; не навів повного переліку документів, які зазвичай додаються до клопотання; не навів обставини, що враховуються під час розгляду клопотань; не навів фактів, які свідчать про наявність надзвичайних обставин, які дають підстави проявити до засудженого особливо гуманне ставлення; не навів докази, що підтверджують наявність таких обставин; не обрав один, найбільш вірогідний для застосування в цьому випадку, вид помилування, а саме: часткове звільнення від основного покарання, - в силу чого клопотання завідомо не буде задоволено.
Враховуючи наведені недоліки відповіді позивача відповідач, як вказано представниками відповідача, дійшов висновку, що якість знань апліканта оцінена, як незадовільна - нижче « 20» балів, з урахуванням таких критеріїв: письмове завдання підготовлене неправильно, містить грубі помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; належна аргументація клопотання відсутня взагалі; клопотання не відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.
Стосовно четвертого завдання білету «Фабула № 29» представниками відповідача вказано на обставини того, що завдання розраховане на розробку правової позиції на стадії повернення судом протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 160 ч. 1 КУпАП на доопрацювання, як складеного з порушенням ст. 256 КУпАП, а саме: за відсутності відомостей про місце скоєння правопорушення та наявності виправлень по тексту. Під час підготовки цього завдання доцільно в полі зору тримати наведені норми права: ст. ст. 38, 160, 247, 251, 256, 268, 280, 284 КУпАП, п. п. 7, 9 розділу П «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України № 1376 від 6 листопада 2015 року.
Однак, як вказано представниками відповідача під час судового розгляду справи позивач під час підготовки даного завдання: не проаналізував склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 КУпАП, визначальною ознакою якого є місце його скоєння; не надав оцінки наслідків невідповідності протоколу вимогам ст. 256 КУпАП в даною випадку; не навів вимог п. п. 7, 9 Інструкції до неприпустимості внесення доповнень в текст протоколу, після його підписання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виправлень, вимог до повноти заповнення графи: «дата, час, місце вчинення і суть вчиненого адміністративного правопорушення»; не навів двох найбільш ефективних засобів відстоювання інтересів клієнта, а саме: а) звернення до керівництва Хортицького ПВ ЗДУ УМБД в Запорізькій області із скаргою на некваліфіковані дії підлеглих та вимогою списати протокол ЗП № 021394 від 22 червня 2015 року, як бланк якого зіпсованого під час складання; б) звернення до районного суду за місцем проживання ОСОБА_3 з адміністративним позовом на неправомірні дії робітників поліції щодо складання протоколу ЗП № 021394 від 22 червня 2015 року та його скасування; навів думку щодо правильності позиції суду, яка нібито була обрана за клопотанням захисника; запропонував звернутися до Хортицького ПВ ЗДУ УМВД в Запорізькій області додатковими заявами щодо допущених помилок і шляхів їх виправлення, тобто вважає за необхідне надати правоохоронному органу допомогу для повторного направлення протоколу ЗП № 021394 від 22 червня 2015 року на розгляд суду, що прямо суперечить інтересам його підзахисного ОСОБА_3; вийшов за межі завдання, при цьому розглянув два варіанти розвитку подій у випадку повторного направлення протоколу за ст. 160 КУпАП у відношення ОСОБА_3 на розгляд суду в межах строків притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та поза такими, при цьому у другому випадку не продемонстрував обізнаності в існуючій судовій практиці щодо врахування позиції ЄСПЛ про неприпустимість визначення судом винності особи поза строками, встановленими ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведені недоліки відповіді позивача відповідач, як вказано представниками відповідача, дійшов висновку, що рівень знань позивача в цьому питанні викликала розбіжності у визначених членами кваліфікаційної палати оцінках: « 20» і «22» балів, оскільки під час перевірки, одночасно були виявлені такі критерії: містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини і неточності; зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання та про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.
Під час судового розгляду справи позивачем було наведено власні міркування стосовно вказаних оцінок відповідача, а також доводи стосовно визначених оцінок.
Враховуючи усі наведені позивачем та представниками відповідача доводи, суд зазначає, що зі змісту наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 березня 2018 року №33 “Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту” вбачається, що останнє містить в собі зазначення оцінки складеної позивачем відповіді тільки на третє завдання, що відповідає наданим представниками відповідача під час розгляду справи поясненням, однак, відповідачем не було наведено у рішенні жодних доводів стосовно оцінок за перше, друге та четверте завдання.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, відповідач обґрунтовуючи власну правову позицію та правомірність прийнятого рішення може посилатися лише на ті докази, які були покладі у основу оскаржуваного рішення.
Вказані обставини не дають суду підстав вважати, що надані представниками відповідача під час судового розгляду справи пояснення стосовно підстав проставлення саме таких оцінок за вказані відповіді відповідають висновкам, які були надані таким відповідям під час прийняття оскаржуваного рішення, а отже до суду не надано доказів того, що наведені у відзиві на позов та поясненнях недоліки письмових робіт позивача були враховані на час прийняття спірного у даній справі рішення та слугували підставою для його прийняття.
Крім того суд зазначає, що значна частина недоліків, наведених представниками відповідача, не може бути однозначно віднесено до того чи іншого критерія оцінки письмової роботи, визначеного положеннями Порядку №270, а отже, на думку суду, такі недоліки не можуть достеменно свідчити про рівень знань позивача у тій чи іншій галузі та слугувати підставою для проставлення відповідної оцінки.
Щодо посилань представників відповідача на обставини того, що підстави та мотиви виставлених позивачу балів не було зазначено у рішенні з огляду на існуючу практику не наведення зауважень стосовно конкретних недоліків, які вбачалися при виконанні завдань, оцінених задовільно суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, враховуючи відсутність у оскаржуваному рішенні зазначення усіх підстав та мотивів його прийняття, суд позбавлений можливості оцінити правомірність прийняття такого рішення з огляду на визначені Кодексом адміністративного судочинства України критерії оцінки оскаржуваного рішення.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 березня 2018 року №33 “Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту”.
Також суд зазначає, що враховуючи положення ч.5 ст.9 Закону №5076-VI, а також обставини протиправності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, про наявність підстав для зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 на найближчому засіданні Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно - Дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо складання кваліфікаційного іспиту.
Згідно положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 березня 2018 року №33 “Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту”.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 на найближчому засіданні Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно - Дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо складання кваліфікаційного іспиту.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (61176, м. Харків, вул. Краснодарська, буд. 171 "Е", кв. 32, РНОКПП - НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (61003, м. Харків, пров. Короленка, 19, код ЄДРПОУ - 22642124).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення складено 27 вересня 2018 року.
Суддя Мельников Р.В.