17 вересня 2018 року справа № 823/2620/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Руденко А.В.,
за участю: секретаря - Сачинської В.С.,
представника позивача - Бодашка О.О. (за довіреністю),
представника відповідача - Давиденка К.А. (за довіреністю),
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Давиденка К.А. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-ї групи інвалідності та зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить: визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або) перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; зобов'язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання ним обов'язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є інвалідом ІІ групи у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях де велися бойові дії. У вересні 2017 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Черкаським обласним військовим комісаріатом було направлено подані позивачем документи відповідачу. Проте відповідач відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, вказавши, що позивач не має права на її одержання, оскільки інвалідність встановлена у понад 3-місячний термін після звільнення зі служби. Вважає вказану відмову протиправною, оскільки згідно Порядку №975 від 25.12.2013 позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідач Департамент фінансів Міністерства оборони України проти позову заперечив. 23.07.2018 надав відзив та 14.09.2018 надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що позивач 19.05.1988 був звільнений зі строкової військової служби, а 22.05.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Позивачу встановлено інвалідність у понад тримісячний термін, через 29 років після звільнення зі строкової військової служби, тому право на отримання одноразової грошової допомоги за пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у позивача відсутнє. Крім цього зазначив, що законодавством не передбачено призначення одноразової грошової допомоги особам, звільненим зі строкової військової служби, інвалідність яких встановлена внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. З вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити. Крім цього, послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17.
Третя особа Черкаський обласний військовий комісаріат проти позову заперечив, 23.07.2018 надав пояснення, в яких зазначив, що позивач 19.05.1988 був звільнений зі строкової військової служби, а 22.05.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Позивачу встановлено інвалідність у понад тримісячний строк, через 29 років після звільнення зі строкової військової служби, тому право на отримання одноразової грошової допомоги за пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у позивача відсутнє. Крім цього зазначив, що законодавством не передбачено призначення одноразової грошової допомоги особам, звільненим зі строкової військової служби, інвалідність яких встановлена внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи, викладені в позовній заяві, відзиві на позовну заяву, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.
Згідно копії військового квитка НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 з 06.05.1986 по 18.05.1988 проходив дійсну строкову службу в Радянській армії.
Згідно витягу з протоколу №1149 від 10.04.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 19.04.2017 №02-01/675 позивач у жовтні 1987 року під час проходження строкової служби в Радянській Армії, перебуваючи на території Республіки Афганістан, отримав вогнепальні поранення голови, грудної клітки та обох ніг внаслідок вибуху фугасу; медична допомога надавалась в польових умовах, медичних документів, що підтверджують поранення, немає. Позивач надав довідку на бланку Черкаського ОМВК №215 від 24.03.2017, завірену печаткою, де вказано, що ОСОБА_1 дійсно проходив службу в Збройних силах з 06.05.1986 до 19.05.1988 та виконував інтернаціональний обов'язок з 02.06.1987 до 19.05.1988. У ОСОБА_1 мають місце рубці тім'яної ділянки голови, передньої поверхні грудної клітки, лівого та правого колінних суглобів, які за своїми властивостями можуть відповідати часу виникнення, вказаному оглянутим, тобто жовтню 1987 року та можуть бути наслідком отриманих в той період поранень вказаних ділянок.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №542164 від 29.05.2017 позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов?язаного з виконанням військових обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», однак Черкаський військовий комісаріат листом від 07.88.2017 повідомив позивача, що підстав для оформлення йому документів для виплати одноразової грошової допомоги та направлення їх в Департамент фінансів Міністерства оборони України на комісію з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, немає.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2017 у справі №711/7045/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, зобов'язано Черкаський обласний військовий комісаріат надати Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновки та матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 11 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
На виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2017 у справі №711/7045/17 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , вказавши у супровідному листі №6/8/5/495 від 04.04.2018, що ОСОБА_1 , який з 22.05.2017 визнаний інвалідом 11 групи, не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено у понад визначений законодавством 3-місячний термін з дня звільнення зі строкової військової служби.
За результатами розгляду поданих позивачем заяви та документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №39 від 13.04.2018 (пункт 12), про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що йому встановлено інвалідність у понад трьохмісячний строк, передбачений пунктом 6 частини 2 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також підпункту 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. ОСОБА_1 інвалідність встановлено у понад 3-місячний термін. Крім цього, діючим законодавством не передбачено призначення одноразової грошової допомоги особам, звільненим зі строкової військової служби, інвалідність яким встановлена внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов?язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Вважаючи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон № 2011-XII в редакції, станом на час відмови позивачеві в призначенні допомоги).
Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Згідно частини 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Таким чином, одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової військової служби призначається у разі, коли: 1) інвалідність встановлена військовослужбовцю строкової служби і настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного під час проходження військової служби при виконанні обов'язків військової служби; 2) інвалідність настала у особи, звільненої зі строкової військової служби, не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби.
З витягу з протоколу №1149 від 10.04.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії та довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №542164 від 29.05.2017 вбачається, що інвалідність позивача настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (Демократична Республіка Афганістан).
Відповідно до ч. 9 ст. 163 Закону №2011-Х11 порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975, прийнятою на виконання ст. 163 Закону №2011-Х11, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (у подальшому - Порядок №975).
П. 3 Порядку №975 передбачено, що у разі встановлення групи інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Судом встановлено, що позивачу встановлено другу групу інвалідності з 22.05.2017 внаслідок захворювання, пов?язаного з виконанням військових обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Отже, після звільнення позивача зі строкової військової служби до дати встановлення 11 групи інвалідності пройшло понад 29 років, а не три місяці, як передбачено пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII.
Беручи до уваги строк встановлення 11 групи інвалідності понад три місяці після звільнення зі строкової військової служби, суд прийшов до висновку, що позивач не набув права на одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII. Відтак відмова відповідача щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги грунтується на законі, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17.
Керуючись статями 192, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990305), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 27 вересня 2018 року.
Суддя А.В. Руденко