про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/931/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (відповідач) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову видно, що позивачем оскаржується рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску.
Строк оскарження такого рішення встановлений в абз.2 ч.14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та становить 10 календарних днів після надходження відповідного рішення.
Таким чином, Законом №2464-VI встановлено спеціальний строк для звернення до суду з даним позовом.
З матеріалів, доданих до позовної заяви видно, що оскаржуване рішення від 31.08.2018 р. надійшло за адресою реєстрації позивача 13.09.2018 р., водночас останній звернувся до суду з відповідним позовом 25.09.2018 р., тобто з порушенням десятиденного строку звернення до суду, встановленого законом.
В ч.6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В поданій позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи причини пропущення такого строку тим, що оскаржуване рішення отримане його бабою ОСОБА_2 13.09.2018 р. та передано йому 16.09.2018 р., оскільки за адресою, вказаною у рішенні позивач зареєстрований, однак не проживає.
Позивачем на підтвердження обґрунтованості причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом надано інформацію, роздруковану з офіційного сайту Укрпошти з відстеженням поштового відправлення за №5940001430530, у якому на його адресу надійшло оскаржуване рішення. З указаної інформації видно, що рішення на адресу реєстрації позивача направлене 10.09.2018р. та отримане 13.09.2018 р. з відміткою пошти: "відправлення вручено: особисто".
Таким чином, інформація Укрпошти підтверджує особисте отримання позивачем оскаржуваного рішення 13.09.2018 р., а не 16.09.2018 р., як те стверджує позивач.
Суд звертає увагу, що строк звернення до суду відповідно до правил ст. 122 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин, суд вважає, що причини пропущення строку звернення до суду, наведені позивачем у позовній заяві не є поважними.
Відтак суд робить висновок про наявність правових підстав для залишення даного позову без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, а також надати відповідні докази поважності причин його пропуску, що відповідає вимогам, зазначеним у ч.6 ст.161 КАС України та ч.1 ст.123 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Кушнір