28 вересня 2018 року справа № П/811/1056/17.
провадження № 2-іс/811/46/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - Інспекція), Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м.Кропивницького (далі - Управління) (третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління містобудування та архітектури міської ради м.Кропивницького (далі - Управління 2)) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції, котрим скасовано будівельний паспорт забудови земельної ділянки (будівництво гаража-майстерні).
Водночас, просив суд зобов'язати Управління зареєструвати декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації (Том 2 а.с.28-30).
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви.
Визнав існування порушень будівельних норм, державних стандартів і правил під час робіт з будівництва об'єкту нерухомості.
Стверджував, що вони допущені з вини Управління 2, яке видало будівельний паспорт забудови з порушеннями діючого законодавства.
Пояснив, що Інспекція зобов'язана була врахувати причетність держави до порушень під час будівництва та зупинити дію рішення Управління 2, надавши можливість усунути недоліки, а не скасовувати його.
Вважає, що Інспекція, маючи повноваження на скасування і зупинення дії рішення Управління 2, прийняла рішення без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване.
На його думку, в Управління виник обов'язок врахувати порушення, які допустила Інспекція, і зареєструвати декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації.
Інспекція заперечила щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.62-63).
Стверджує, що уся сукупність виявлених порушень не може бути усунута (не можливо змінити відстані (розриви) між новим об'єктом будівництва і вже існуючим).
На думку відповідача, такий висновок надав право прийняти рішення про скасування будівельного паспорта забудови.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.96-97).
Стверджує, що скасування будівельного паспорта забудови стало підставою відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкта будівництва до експлуатації.
Третя особа вважає рішення Інспекції протиправним (Том 1 а.с.214-218).
На думку Управління 2, посадова особа Інспекції не навела обґрунтування неможливості зупинення дії будівельного паспорта забудови до усунення порушень.
Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.106-107).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 30 червня 2016 року Управління 2 видало позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки (гаража-майстерні) по вул.Канізька,2/91 у м.Кіровоград (Том 1 а.с.20-21).
Згідно схеми забудови земельної ділянки на останній розташовано житловий будинок, сараї, убиральня.
04 липня 2016 року позивач подав до Інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт, в якому зазначив такий вид будівництва як нове будівництво (Том 1 а.с.22-23).
Наказом Інспекції від 03 лютого 2017 року №175 прийнято рішення про проведення позапланової перевірки Управління 2 стосовно видачі позивачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки (Том 1 а.с.182).
Перевірку проведено 03 березня того ж року територіальним підрозділом Інспекції у Кіровоградській області (Том 1 а.с.183).
Згідно акту перевірки встановлено такі порушення:
- до будівельного паспорта надано заяву власника суміжної ділянки, яка не має заперечень щодо будівництва;
- на схемі забудови земельної ділянки не зазначено під'їзди до будівельних споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), відсутня дата складання схеми забудови та відтиск мастичної печатки об'єкта нагляду;
- у заяві замовника будівництва не вказано загальну площу земельної ділянки, документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, повну адресу місцезнаходження земельної ділянки та дату її складання;
- на схемі забудови земельної ділянки відстань між запроектованим об'єктом будівництва і господарською будівлею на сусідній земельній ділянці становить 1 метр, а будівлю планується розмістити на межі земельної ділянки (порушення вимог абзацу 3 пункту 3.25 та Додатку 3.1 до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
06 березня 2017 року згаданий територіальний підрозділ Інспекції прийняв рішення №91, яким скасовано будівельний паспорт забудови земельної ділянки (Том 1 а.с.186).
13 березня того ж року позивач подав до Управління декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта (Том 1 а.с.159).
Наступного дня Управління прийняло рішення про відмову в реєстрації декларації (Том 1 а.с.158).
Підставою відмови є її оформлення з порушенням вимог законодавства у сфері містобудування.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач не ставить під сумнів правильність рішення Інспекції в частині висновку про наявність порушень містобудівного законодавства.
Управління 2 не оскаржило у судовому порядку рішення Інспекції, яким скасовано його рішення про видачу паспорта забудови земельної ділянки.
Таким чином, у суду не має підстав оцінювати рішення Інспекції в частині правильності висновків щодо суті порушення містобудівного законодавства.
Паспорт забудови земельної ділянки є владним рішенням, оскільки його наявність дає право задекларувати і розпочати виконання будівельних робіт.
Відповідно до приписів пункту 6 частини 12 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
У даному випадку об'єктом нагляду є діяльність Управління 2.
Отже, Інспекція могла скасувати чи зупинити дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
19 серпня 2015 року Уряд України прийняв постанову №698, якою затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок).
Приписами пункту 32 Порядку встановлено, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Таким чином, скасування рішення об'єкта нагляду допускається у випадку неможливості усунення виявлених порушень.
Порушення повинен усувати об'єкт нагляду, котрий не позбавлений права залучати до цього процесу замовника будівництва, оскільки це відповідає інтересам останнього.
У даному випадку порушення містобудівного законодавства могли бути усунуті сукупними діями Управління 2 та позивача.
Зокрема, ОСОБА_1 і Управління 2 могли належним чином усунути технічні недоліки з оформлення документації (відсутність підписів, дат, відтисків мастичної печатки та іншої інформації).
Водночас, позивач мав право ініціювати внесення змін до будівельного паспорта забудови земельної ділянки з метою усунення виявлених порушень.
Таким правом ОСОБА_1 наділений відповідно до приписів пункту 2.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103.
Цією нормою права встановлено, що у разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.
Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.
У судовому засіданні представник позивача подав проект нової схеми забудови земельної ділянки, яка, на його думку, усуває порушення містобудівного законодавства (Том 2 а.с.31).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Інспекція прийняла рішення поспішно і воно ще й позбавлене ознак пропорційності (без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав і свобод особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване).
Приймаючи рішення, відповідач не врахував, що ОСОБА_1 поніс значні матеріальні витрати на будівництво, дозвіл на яке дала держава, а через деякий час остання (в особі іншого органу) визнала його таким, що порушує містобудівне законодавство.
Такі обставини справи змушували державу допомогти ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у спосіб, який б мінімізував його витрати на будівництво щодо внесених змін до будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
На вчинення таких дій державу спрямовує принцип верховенства права, дія якого встановлена приписами статті 8 Конституції України.
Його сутнісний зміст розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, рішення Інспекції є протиправним та його належить скасувати відповідно до приписів пунктів 3 та 8 частини 2 статті 2 КАС України.
Що ж стосується позовної вимоги до Управління, то суд зазначає наступне.
Відповідач відмовив у реєстрації декларації та повернув її на підставі приписів частини 6 статті 39 Закону.
Цією нормою права встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
У декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що будівництво здійснено на підставі будівельного паспорта.
Однак, на час подання декларації будівельний паспорт скасовано.
Таким чином, декларація оформлена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудування.
Скасування судом рішення Інспекції ніяким чином не доводить протиправність відмови Управління в реєстрації декларації, оскільки порушення містобудівного законодавства визнав позивач.
Суд ж зробив висновок про обов'язок Інспекції зупинити дію будівельного паспорта.
Зупинення дії будівельного паспорта теж не дає право Управлінню зареєструвати декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації.
А тому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до Управління.
Підсумовуючи, суд робить висновок про часткове задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 1280 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області від 06 березня 2017 року №91 «Про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 30 червня 2016 року №2640 на будівництво гаража-майстерні по вул.Канізька,2/91 у м.Кіровограді».
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2