125/1336/18 3/125/523/2018
27 серпня 2018 року суддя Барського районного суду Вінницької області Єрмічова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, який народився 30 жовтня 1985 року, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
ОСОБА_1 7 липня 2018 року біля 6 години 10 хвилини по вулиці Героїв Майдану в м. Бар Вінницької області, керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", державний номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився повторно.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно довідки Поповецької сільської ради Барського району Вінницької області № 02-11/243 від 27 липня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
В протоколі про адміністративне правопорушення від 7 липня 2018 року інспектором СРПП вказану адресу зазначено як місце проживання ОСОБА_1 (а.с. 3).
За даною адресою ОСОБА_1 надсилалися судові повістки про виклик у суд, зокрема, на 7 серпня 2018 року, 27 серпня 2018 року, однак до суду повернулися конверти з рекомендованими поштовими повідомленнями з відміткою поштового відділення, де зазначено причину невручення "адресат не проживає" (а.с. 12-14, 16, 17).
Суд розцінює таку поведінку вказаної особи як спробу уникнути відповідальності, а тому дійшов висновку, що останній в такий спосіб свідомо ухилився від участі у розгляді справи в суді.
З урахуванням зазначеного вище, ОСОБА_1 вважається належно повідомлений про час і місце судового розгляду.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд ураховує положення п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", де зазначено про те, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 (z0055-95 від 24 лютого 1995 року). Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 263001 від 7 липня 2018 року в якому міститься запис ОСОБА_1 про каяття з приводу даної події (а.с. 3);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складено КУ "Барська центральна районна лікарня" Вінницької області о 6 год. 35 хв. від 7 липня 2018 року (а.с. 4), відповідно до якого концентрація алкоголю в крові ОСОБА_1 складала 1,96 % проміле (а.с. 4).
З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 обґрунтовано притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився без поважних причин, не розкаявся у вчиненні адміністративного правопорушення, тому обставини, які пом'якшують його відповідальність, відсутні.
Крім того, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, ОСОБА_1 був небезпечним для інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Ця обставина істотно підвищує суспільну небезпеку вчиненого адміністративного правопорушення.
За таких підстав, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої вказаною частиною статті, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 гривень.
На підставі п. 2.9 ПДР України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, частинами 1, 2 ст. 251, ч. 1ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя