Справа № 161/10295/18
Провадження № 2/161/2968/18
24 вересня 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О.М.,
за участю секеретаря судових засідань - ОСОБА_1,
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 травня 2001 року вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 392. Від шлюбу у них народилось троє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, 07.12.2008 року, ОСОБА_7, 01.09.2017 року. Відносини між подружжям погіршились з лютого 2018 року. Вказує, що відповідач проживає окремо від них, відмовляється брати участь в утриманні дітей. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. ОСОБА_3 працює на посаді головного бухгалтера у відділі освіти, молоді з питань з фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації та отримує заробітну плату, однак потребує грошової допомоги чоловіка, оскільки її щомісячний дохід не покриває всіх необхідних витрат на дітей. Відповідач є працездатною особою, інших осіб на його утриманні не перебуває. ОСОБА_3 працює на посаді старшого водія автотранспортних засобів з виконанням обов'язків експедитора в ТзОВ «Тигрес», враховуючи це, вона бажає отримувати аліменти, визначені в частці від його заробітку.
З огляду на наведене просить стягувати з ОСОБА_3 в свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, 07.12.2008 року, ОСОБА_7, 01.09.2017 року, в розмірі 1/2 заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня пред'явлення даного позову і до досягнення старшою дитиною повноліття; стягувати ОСОБА_8 аліменти на утримання дружини в розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення даного позову і до досягнення дитиною трьох років.
02.08.2018 року відповідачем на адресу суду надіслано відзив на позов, де зазначено, що він у добровільному порядку надає кошти на утримання дітей та не уникає виконання обов'язку з їх утримання. Натомість позивач чинить йому перешкоди у побаченнях з дітьми, обумовлюючи кожну зустріч умовою отримання грошових виплат. Зазначає, що отримує заробітну плату в межах мінімального розміру, визначеного законом, тому просить встановити фіксований розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень на кожну дитину, оскільки саме таку суму він готовий сплачувати без прострочень платежу в регулярному порядку. Щодо вимоги позивача про призначення суми аліментів на її утримання, зазначає, що стягнення суму аліментів на утримання дітей в розмірі 3000 гривень становить більше половини його доходів, тому додаткове стягнення коштів взагалі позбавить його засобів для існування. Зважаючи на наведене, просить відмовити в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення суми аліментів на утримання дружини.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач та його представник визнали позов частково, просили відмовити у задоволенні частини позовних вимог з підстав, зазначених в письмовому відзиві.
Дослідивши та оцінивши представлені в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26 травня 2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-ЕГ №045942, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 392 (а.с.4).
Від даного шлюбу у них народилось троє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, 07.12.2008 року, ОСОБА_7, 01.09.2017 року, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, наявними в матеріалах справи. (а.с.5,6,7).
В судовому засіданні встановлено, що діти проживають з матір'ю. Відповідач на даний час проживає окремо в будинку своїх батьків.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Відповідач є працездатним, працює на посаді старшого водія автотранспортних засобів з виконанням обов'язків експедитора в ТзОВ «Тигрес». Згідно довідки про доходи сума виплаченої заробітної плати за період з грудня по травень становить 34217,31 грн. (а.с. 9). Відповідно до цього, ОСОБА_9 отримує 4300 - 4700 гривень регулярного та постійного доходу щомісячно.
А тому, враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, матеріальне становище відповідача, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволеною.
У відповідності до ч.2,4 ст.84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.
Згідно ст.80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді головного бухгалтера у відділу освіти, молоді з питань з фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації. Відповідно до довідки про доходи № 223 від 22.06.2018 року, сума виплаченої заробітної плати позивача за період з квітня по червень 2018 року становить 24 824,24 грн.(а.с.8).
Враховуючи матеріальне становище відповідача, часткове визнання ним позову, присудження аліментів на утримання дружини в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, на думку суду, перевищить допустимий розмір суми стягнення з відповідача та позбавить його засобів до існування, що буде суперечити закону та порушувати його права, тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, з відповідача слід стягнути в дохід держави 704,80 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, ч. 2 ст. 268 ЦПК України ст. 84, 150, 180-184 СК України, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії АС № 665637 виданий Луцьким РВ УМВС України у Волинській області 16.03.2000 року, адреса проживання: 45607, АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН: НОМЕР_2, паспорт серії АС 802665 Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 23.10.2001 року, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/2 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 липня 2018 року та до досягнення ОСОБА_5 повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь
Волинської області