Справа № 761/35367/18
Провадження № 1-кс/761/23966/2018
17 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шевченківського управління ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100007534 від 11 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Слідчий Шевченківського управління ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100007534 від 11 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100100007534 від 11 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
11.09.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
З метою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків орган досудового розслідування вважає, що відносно останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що є найбільш м'яким запобіжним заходом.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив слідчого суддю його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечувала.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, думку прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100100007534 від 11 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
11.09.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Враховуючи ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, а саме: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий прокурор, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід та зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або декілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Разом з тим матеріали клопотання та усні пояснення прокурора в судовому засіданні не містять жодного доказу на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а містять лише припущення щодо ймовірного вчинення підозрюваною дій, які становлять собою ризики.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Виходячи із змісту статті 177 КПК України слідчий суддя встановлює, що поняття ризику можна усвідомлювати як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження.
Проте, такі події мають бути підтверджені, як такі, що вже відбувались, що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останніх протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що відмова в продовженні дії обов'язків очевидно призведе до ризиків, закріплених в статті 177 КПК України.
Зі змісту пункту 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року в справі «Кобець проти України» вбачається, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Під час дослідження матеріалів клопотання та пояснень в судовому засіданні прокурор не довів сукупності ознак та обставин, які б дали змогу слідчому судді керуватися принципом доведення поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин.
У зв'язку з викладеним вказані обставини дають підстави для відмови в задоволенні вказаного клопотання прокурора.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського управління ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100007534 від 11 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя