справа №619/3755/18
провадження №1-кс/619/1504/18
іменем України
27 вересня 2018 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018220280001455 від 18.09.2018, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Під час розслідування, встановлено, що 18 вересня 2018 року невстановлені особи, перебуваючи на території будинку АДРЕСА_1 під час конфлікту спричинили тілесні ушкодження гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За вказаним фактом 18.09.2018 року Дергачівським ВП ГУНП в Харківській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001455 за ч. 1 ст. 122 КК України.
21 вересня 2018 року під час огляду місця події - території будинку АДРЕСА_1 було вилучено фрагмент цегли та недопалок цигарки «Ротманс».
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України: фрагмент металевої труби та пластикове відро - є тимчасово вилученим майном.
Старший слідчий СВ Дергачівського ВП ГУНП Харківської області ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, тому суд вважає можливим розгляд клопотання проводити без його участі та без фіксації процесу технічними засобами.
Власник майна в судове засідання не прибув. В зв'язку зі стислими строками розгляду вищевказаного клопотання, суд вважає можливим розглянути його за відсутності останнього.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.
Як зазначено вище 18.09.2018 року відповідно до вимог КПК України внесено до ЄРДР за №12018220280001455 відомості за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України: фрагмент цегли та недопалок сигарети «Ротманс»- є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
З урахуванням зазначених вимог, слідчий суддя дійшов до висновку про накладення арешту на майно.
У відповідності до ст. 107 ч. 4 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 107 ч. 4, 167-169, 170, 171, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: фрагмент цегли та недопалок цигарки «Ротманс».
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1