11 вересня 2018 року справа № 398/1933/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю.,
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради Кіровоградської області
на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2018 року (головуючий суддя Голосеніна Т.В.)
у справі № 398/1933/18
за позовом ОСОБА_1
до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради Кіровоградської області,
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради Кіровоградської області, в якому просив:
- визнати дії адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними;
- скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради від 31.05.2018 №128 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а справу - закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю накладення на ОСОБА_1 штрафу за порушення правил благоустрою, оскільки вказаного у складеному 12.04.2018 інспектором КП «Муніципальна поліція ОМР» протоколі правопорушення, а саме: спалювання сухого листя та гілля на земельній ділянці, яка знаходиться біля будинку АДРЕСА_1, позивач не вчиняв. За твердженням позивача 12.04.2018 він, оглядаючи свій огород, який знаходиться біля будинку АДРЕСА_1, помітив, що біля дерев'яного паркану горить багаття з сухого листя та гілля. Намагаючись уникнути займання паркану, він почав відгрібати вказане сміття. Саме в цей час під'їхали співробітники муніципальної поліції та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Хто саме підпалив купу сухого листя та гілля позивачу невідомо, що й було пояснено інспекторам, однак останні його слів до уваги не взяли.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки його належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справа, яка була розглянута без його участі, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, а також при визначені розміру адміністративного стягнення відповідачем не враховано його матеріальне становище, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «місце роботи» вказано, що він є пенсіонером, тому штраф в сумі 510 грн. є суттєвою сумою при мінімальному розмірі пенсійного забезпечення.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради №128 від 31.05.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Рішення суду мотивовано неправомірністю застосування штрафних санкцій з огляду на те, що хоча у судовому засіданні встановлено, що на той час, коли працівники муніципальної поліції під'їхали до будинку АДРЕСА_1, позивач дійсно спалював сухе сміття, однак, доказів того, що саме останнім було здійснено його підпалювання, відповідачем надано не було. При винесені постанови про адміністративне правопорушення № 128 від 31.05.2018 відносно позивача не з'ясовано всіх обставин справи, не визначено та не надано оцінку дій останнього, а також не доведено умислу у його діях, спрямованих на порушення правил благоустрою, чистоти та порядку, що передбачено ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, суд встановив, що справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутність позивача, чим позбавлено його права на захист, оскільки суду надано лише копію сторінки з журналу реєстрації вихідної кореспонденції адміністративної комісії та копію реєстру вихідної кореспонденції про направлення повісток на засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради, яке відбудеться 31.05.2018, які свідчить про те, що на адресу позивача було направлено повістку про виклик на 31.05.2018, а також фіскальний чек ПН 215600426655 від 18.05.2018, в якому вказане лише прізвище «Удовіченко», і роздруківку з сайту «Укрпошти» про відстеження поштового відправлення, з якої взагалі не зрозуміло яке поштове відправлення було відстежень, адже ні адреси, ні прізвища адресата, ні коду відправлення у ньому не міститься. Також суд зазначив, що матеріали справи свідчать, що на засіданні Адміністративної комісії під час розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 до уваги не було прийнято, що позивач прибирав сміття: сухе листя та гілля, яке повинно прибиратись комунальною службою Олександрійської міськради, на яку покладено відповідні обов'язки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що навіть за відсутності об'єктивних даних, що свідчать про факт підпалювання сміття саме позивачем, його дії по продовжуванню знищення вогнем сміття біля будинку АДРЕСА_1 є такими, що прямо заборонені нормативним актом, прийнятим Олександрійською міськрадою, а саме: пп.3.11.27 р.3 Правил благоустрою, отже є фактом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого спи 152 КУпАП.
Також відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував факту, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси позивача є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним», і ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про проведення засіданні адміністративної комісії 31.05.2018, на якому був розглянутий протокол про адміністративне правопорушення, з суб'єктивних мотивів не скористався правом на участь у цьому засіданні, відтак рішення відповідача, ухвалене без участі належним чином повідомленого позивача, є законним.
Крім того, суд першої інстанції, зазначаючи, що позивач прибирав сміття: сухе листя та гілля, яке повинно прибиратись комунальною службою Олександрійської міськради, на яку покладено відповідні обов'язки, не врахував факту, що працівникам комунального підприємства, як і будь-кому, також заборонене спалювання сміття.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд вірно встановивши обставини справи, дійшов до переконання про відсутність в діях позивача складу зазначеного відповідачем адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2018.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.
Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 12.04.2018 інспектором комунального підприємства «Муніципальна поліція Олександрійської міської ради» складено протокол про адміністративне правопорушення (серія ОЛ № 000264), яким зафіксовано, що цього ж дня о 19 годині 20 хвилин на земельній ділянці, яка знаходиться біля будинку АДРЕСА_1, Кіровоградській області, ОСОБА_1 спалював сухе листя та гілля, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 152 КУпАП, тобто, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, а саме: пп.3.11.27 розділу 3 Правил благоустрою та санітарного утримання території м.Олександрії, селищ Олександрійське, Пантаївка, сіл Звенигородка та Марто-Іванівка (а. с.7).
У цьому протоколі містяться пояснення ОСОБА_1, що він спалював сміття та листя, яке викинули на дорозі біля його земельної ділянки невідомі особи.
Матеріали про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, передані в порядку ст.ст.218, 255, 257 КУпАП на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітету Олександрійської міської ради.
31.05.2015 адміністративною комісією, за результатами розгляду адміністративної справи на ОСОБА_1, винесено постанову про адміністративне правопорушення №128, відповідно до якої встановлено факт порушення ОСОБА_1 ст.152 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за фактом спалювання сухого листя та гілля біля земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.6).
ОСОБА_1, вважаючи зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2018 неправомірною, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з встановлених наступних обставин: коли працівники муніципальної поліції під'їхали до будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1 дійсно спалював сміття, що підтверджується наданими представником відповідача фотознімками (а. с.31, 32) та відеозаписом, зробленим з нагрудної камери інспектора муніципальної поліції. Разом з тим, як свідчить наданий відеозапис, позивач на місці складання протоколу заперечував, що саме він підпалив зазначене сміття, пояснюючи, що він лише підгріб сміття до купи і слідкував за тим, щоб вогонь не розповсюдився далі, оскільки поруч був його шиферний паркан і він хвилювався, щоб він також не загорівся.
Висновок про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 штрафу спірною постановою зроблений судом першої інстанції з огляду на відсутність доказів, що саме позивачем було здійснено підпалювання сміття.
Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційній суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 152 КУпАП встановлює, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення фізичною особою правил благоустрою населеного пункту.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені в Законі України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Згідно з пп. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до п.4 ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Згідно з ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Підпунктом 3.11.27 пункту 3.11 Правил благоустрою та санітарного утримання території м. Олександії, селищ Олександрійське, Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка, затверджених рішенням Олександрійської міської ради міської ради від 23.06.2017 № 323 (зі змінами від 06.06.2012 № 623), передбачено, що з метою забезпечення чистоти та порядку в місті Олександрії, селищах Димитрове, Пантаївка, селах Звенигородка, Марто-Іванівка, належного утримання зелених насаджень забороняється: спалювати промислові відходи, сміття, листя, обрізані гілки дерев на вулицях, площах, скверах, бульварах, квітниках, у дворах підприємств, установ, організацій і приватного домоволодіння, на міському полігоні твердих побутових відходів, а також в контейнерах.
Отже, оскільки Правилами благоустрою, які є обов'язковим до виконання на території міста Олександрії, передбачена заборона спалювати сміття, листя, обрізані гілки дерев на вулицях, площах, скверах, бульварах, квітниках, у дворах підприємств, установ, організацій і приватного домоволодіння, склад правопорушення відповідно до ст.152 КУпАП становить саме факт спалювання сухого листя, гілля, сміття, а не факт їх підпалювання. Тобто, в даному випадку незалежно від того, хто був ініціатором підпалу сухого листя та гілля, дії позивача свідчать про порушення ним Правил благоустрою, що є підставою для притягнення до відповідальності на підставі ст.152 КУпАП.
Відтак, враховуючи встановлений відповідачем факт спалювання сухого листя, гілля, сміття саме ОСОБА_1, що не спростовано в суді першої інстанції, накладення штрафу на позивача за порушення правил у сфері благоустрою населених пунктів у вигляді штрафу на підставі ст.152 КУпАП оскаржуваною постановою від 31.05.2018 № 128 є правомірним.
Стосовно висновку суду першої інстанції про відсутність належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду адміністративною комісією, апеляційний суд, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, вважає цей висновок помилковим, оскільки подані відповідачем зазначені вище докази в їх сукупності є достатніми для підтвердження факту належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісію.
Стосовно доводів позивача, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення не враховано матеріальне становище позивача з огляду на той факт, що він є пенсіонером, апеляційний суд погоджується з відповідачем, що при застосуванні до позивача штрафу в сумі 510 грн., при тому, що санкцією статті 152 КУпАП передбачено штраф для громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідачем застосований принцип пропорційності, дотриманий розумний баланс між приватним та публічним інтересами (між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення про притягнення до відповідальності), в даному випадку при конкретних умовах застосований штраф є мінімально обтяжливим для позивача.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради Кіровоградської області задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2018 року у справі № 398/1933/18 скасувати, прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко