Справа № 357/10993/18
2-о/357/241/18
іменем України
26.09.2018 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне Управління пенсійного фонду в м. Києві про встановлення факту спільного проживання,-
21.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту спільного проживання з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до дня його смерті.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 294 ЦПК України Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ( далі Закон), місце перебування це - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місце проживання це - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до п. 7, 9 Постанови КМУ від 02.03.2016 року № 207 « Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, в поданій до суду заяві про встановлення факту спільного проживання зазначила своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1. До матеріалів справи заявником було додано копію паспорта громадянина України НОМЕР_1, виданий Алчевським МВ УМВС України у Київській області 17.09.1998 року, де зазначено місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. Окрім того, в матеріалах справи наявна копія довідки від 20.03.2017 року № 0000146874/13706 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де зазначено, що ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, а фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3.
Враховуючи вищевикладене, встановлено, що заявником не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що вона дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 саме на день звернення до суду, а тому це може свідчити про порушення правил підсудності під час звернення до суду з даною заявою.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заявнику необхідно надати до суду підтвердження його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 станом на день звернення до суду.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись: ст.ст. 175-177, 185, 258-260, 316 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне Управління пенсійного фонду в м. Києві про встановлення факту спільного проживання - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог зазначеної ухвали заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
СуддяО. І. Орєхов