25 вересня 2018 рокусправа № 811/1513/18
Суддя І інстанції - Хилько Л.І.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнов Д.В.
судді: Сафронова С.В., Мельник В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося до суду з вищевказаним позовом, згідно з яким просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту старшим державним виконавцем Красною А.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 08 травня 2018 року по ВП №56099108 в сумі 10200 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просило його скасувати та відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не надано жодного доказу відсутності коштів на виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами колишніх працівників органів внутрішніх справ України. Вказує також на те, що боржником безпідставно здійснюється виплата перерахованої пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, оскільки остання була прийнята та вступила в дію пізніше ніж прийнято рішення суду.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 29 березня 2018 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист по справі №404/5854/17, 2а/404/578/17 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої пенсії, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 19 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268», починаючи з 01 січня 2016 року (а.с.28).
02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ у Кіровоградській області про прийняття на виконання вказаного виконавчого листа (а.с.35).
03 квітня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ у Кіровоградській області Красною А.О. за наслідками розгляду такої заяви винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.9,29).
19 квітня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ у Кіровоградській області Красною А.О. на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за відсутності поважних причин повного виконання рішення суду (а.с.35-36).
08 травня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ у Кіровоградській області Красною А.О. на підставі частини 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн. за відсутності поважних причин повного виконання рішення суду (а.с.6-7,37-38).
Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (частина 2 статті 371 КАС України)
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, обов'язковості виконання рішень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (Закону №1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону - за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). (ст. 26 Закону №1404-VIII)
У відповідності до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. (частина 2 Закону №1404-VIII)
Частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду та постанови про відкриття провадження без поважних причин у визначений строк.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В частині третій вказаної статті наведений перелік дій, які має право вчиняти державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вимоги виконавчого документа у встановлений законом строк в повному виконані не були, у зв'язку з чим на позивача (боржника) накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду постановою від 08 травня 2018 року.
Як вбачається з пояснень (адміністративного позову, листа начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) УПФУ в Кіровоградській області, невиплата у повному обсязі нарахованої ОСОБА_1 суми за виконавчим листом, зумовлена наявністю постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, якою було визначено порядок проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.
Вказані вище доводи позивача суд сприймає критично з огляду на наступне.
За приписами пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, вказана постанова регулює встановлює обов'язок здійснення відповідного перерахунку, та як наслідок порядок її виплати.
У межах даної справи орган Пенсійного фонду здійснив перерахунок та зобов'язаний здійснити виплату за вказаним перерахунком у повному обсязі, оскільки це визначено судовим рішенням, тобто зобов'язання виплати суми перерахунку у повному обсязі здійснюється УПФУ не у добровільному порядку за приписами Постанови № 103, а у примусовому порядку на виконання судового рішення.
За викладених обставин застосування приписів постанови № 103 є безпідставним та суперечить вимогам спеціального Закону України «Про виконавче провадження», який регулює порядок примусового виконання судового рішення.
Крім того, статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яким позивач (боржник) не скористався.
Таким чином, накладаючи штраф постановою від 08 травня 2018 року на Головне управління Пенсійного фонду України в кіровоградській області, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області- задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.В. Мельник