про повернення клопотання
26 вересня 2018 року справа № П/811/2227/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14 листопада 2017 року за №А-21882/0-15345/0/6-17, яким позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,00 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,00 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1;
- зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Зазначене рішення набрало законної сили 26.04.2018 року.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду позивачем було подано заяву про роз'яснення судового рішення.
За результатами розгляду зазначеної заяви, встановлено наступні обставини.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 167 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до змісту ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Однак, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, при цьому зміст норми вказує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
При цьому, в прохальній частині заяви, позивачем зазначено наступне: "Відповідно до ст.254 КАС України, прошу роз'яснити судове рішення, справа №П/811/2227/17, а саме:
маючи на руках рішення суду по справі №П/811/2227/17, що мені робити тепер?
Чекати поштою нову відмову відповідача та знову звергатись в суд?".
З огляду на викладені вище обставини, що пред'явлена позивачем заява не відповідає змісту ст.254 КАС України, адже не стосується роз'яснення судового рішення взагалі.
Крім того встановлено, що рішення у справі №П/811/2227/17 виконано відповідачем, про що свідчить надана до суду копія листа відповідача від 31.05.2018 року за №А-21882/0-3715/0/17-18, яким розглянуто заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до рішення суду. Також, зміст листа від 31.05.2018 року № за №А-21882/0-3715/0/17-18 свідчить, що заява позивача щодо затвердження проекту землеустрою не задоволена, в зв'язку з відсутністю проекту землеустрою (а.с.163-164).
Необхідно звернути увагу на ту обставину, що згідно Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013р. №7 визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, яке здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Разом з тим, позивач не наводить в чому полягає не зрозумілість судового рішення, а фактично просить роз'яснити порядок виконання судового рішення, що не узгоджується з приписами статті 254 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 є не обґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам статті 167 КАС України, у зв'язку з чим підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Також необхідно зазначити, що 18.09.2018 року позивач вже звертався з аналогічною заявою до суду (а.с.189).
Ухвалою суду від 18.09.2018 р. ОСОБА_1 повернуто заяву про роз'яснення судового рішення, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.167 КАС України (а.с.191-192).
Згідно з приписами ч.1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, згідно з вимогами ч.2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема в разі подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом.
На підставі наведеного та керуючись ст.167 КАС України, -
Повернути заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко